2 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 523/9783/21
провадження № 61-15046ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гареєв Євген Шамільович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Міський спеціалізований будинок дитини 1» Одеської міської ради, про виключення відомостей про батька,
11 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гареєв Є. Ш., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частини п'ята-сьома статті 43 ЦПК України).
Касаційна скарга сформована ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гареєв Є. Ш., у підсистемі «Електронний суд», проте доказів надсилання копії цієї касаційної скарги заявником не надано до електронного кабінету або листом з описом вкладення відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).
Подібну за змістом позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Враховуючи наведене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій обґрунтувати підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 910/800/19).
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гареєв Євген Шамільович, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Міський спеціалізований будинок дитини 1» Одеської міської ради, про виключення відомостей про батька залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко