05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 706/875/19
провадження № 61-2202ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені за договором позики,
20 квітня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявнику, оскільки у поданій касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень.
У червні 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки у поданій касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень.
У червні 2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки у поданій касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень.
У липні 2024 року ОСОБА_1 вчетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки заявник не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.
15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги; надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір; вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2025 року в зв'язку з неусуненням недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 26 листопада 2024 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику.
В січні 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки у поданій касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень.
Верховний Суд також роз?яснив ОСОБА_1 , що у разі неможливості самостійно оформити касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам чинного законодавства, чи скористатися професійною правничою допомогою на платній основі, він може звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою реалізації права на захист та можливість скористатись правовою допомогою. Способи отримання безоплатної правової допомоги описані на вебсайті системи безоплатної правової допомоги, за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/.
18 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 вчергове звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 серпня 2023 рокута постанову Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2024 року, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, звільнити від сплати судового збору, скасувати оскаржувані рішення та направити справу до суду першої інстанції.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Проте право на повторне звернення до суду після повернення касаційної скарги не є самостійною підставою поновлення строку касаційного оскарження.
Верховний Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами у цій справі, які були повернуті у зв?язку з невиконанням заявником вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.
ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, проте не зазначає, що заважало йому виконати вимоги наведених ухвал Верховного Суду, зокрема звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою реалізації права на захист та можливість скористатись правовою допомогою.
За таких обставин вказані скаржником підстави для поновлення строку не є поважними.
Заявнику слід навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і, зокрема, зазначити обставини, що унеможливили вчасне усунення недоліків раніше поданих касаційних скарг, які повернуті ухвалами Верховного Суду від 04 червня 2024 року, від 24 червня 2024 року, від 08 липня 2024 року, від 15 серпня 2024 року, від 02 січня 2025 року, від 04 лютого 2025 року, за потреби - надати докази на підтвердження викладених заявником підстав для його поновлення.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підтвердження даного клопотання заявник надав копії довідки про доходи від 25 серпня 2020 року за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року та довідку з ДРФО про суми виплачених доходів за 1 та 2 квартали 2020 року (інформація про доходи відсутні).
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що додані до скарги докази не характеризують майновий стан заявника як такий, що у унеможливлює сплату судового збору на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (за попередній календарний рік), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
Додані до касаційної скарги довідки про доходи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки містять відповідні відомості за 2020 року, тобто є неактуальними при зверненні з касаційною скаргою у лютому 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2019 році та, враховуючи уточнені позовні вимоги, заявляв позовну вимогу про стягнення 1 123 360,00 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (9 605,00*200%=19 210,00).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.
р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ або документи на підтвердження звільнення від його сплати відповідно до закону.
Окрім цього, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить про те, що заявник не зазначив про наявність чи відсутність у нього електронного кабінету.
Тому заявнику необхідно вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, які не можуть перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков