28 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 128/1550/24
провадження № 61-1878ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області 10 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду 07 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2024 року повернуто заявникові у зв'язку з тим, що вона не підписана ним, зокрема, не містила його підпису під текстом апеляційної скарги.
Ухвалами Верховного Суду від 25 липня 2024 року, від 18 листопада 2024 року, від 17 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року цій справі повернуто заявнику.
17 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року.
Заявник обґрунтовує свою касаційну скаргу порушенням апеляційним судом норм процесуального права. Вказує, що судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не було враховано практику Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За приписами частини першої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року в справі № 930/191/23 дійшла висновку, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.
Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року (провадження № 14-153цс24) підкреслено, що правовий висновок, викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, є актуальним, спірні суспільні відносини не змінилися, як і їхнє правове регулювання. Тобто судова практика з цього процесуального питання є сталою та сформованою, підстави для відступу від неї відсутні.
Встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2024 року не підписана заявником, зокрема не містить його підпису під текстом апеляційної скарги, а лише наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторінки апеляційної скарги, апеляційний суд обґрунтовано повернув таку апеляційну скаргу.
За загальним правилом, повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, про що йому було належним чином роз'яснено апеляційним судом в оскарженій ухвалі.
Слід звернути увагу, що касаційна скарга містить підпис ОСОБА_1 під її текстом.
Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року, яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович