Справа № 489/2825/24
кримінальне провадження
№1-кп/489/501/25
06 березня 2025 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62023150010000347 від 20.03.2023 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, який проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше судимого:
- 11.09.2023 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 26.09.2023 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до семи років позбавлення волі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
Громадянин України ОСОБА_4 , на виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 01.04.2022 призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 94 (по стройовій частині) від 01.04.2022 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду хіміка-дегазатора відділення спеціальної обробки озброєння та техніки взводу радіаційного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №199 (по стройовій частині) від 15.07.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 .
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 01.04.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_4 у військову частину НОМЕР_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запроваджений в країні воєнний стан та порядок проходження військової служби старшому солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення військової частини останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Проходячи військову службу, старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, 21.02.2023 близько 08 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза його межами, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби, до 26.07.2023.
26.07.2023 старший солдат ОСОБА_4 прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, заявив про себе як про дійсного військовослужбовця військової служби за контрактом та вчинене ним кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного суд визнає ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, а саме у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану (в редакції Закону від 27.01.2023).
Обвинувачений в ході судового розгляду свою вину визнав повністю, та суду показав, що за обставин, викладених в обвинувальному акті, він самовільно залишив місце служби. Показав, що був у відпустці за станом здоров'я, але після її закінчення на службу не з'явився. Потім був викликаний до ДБР, 26.07.2023 сам прибув до ДБР, заявив про себе як про дійсного військовослужбовця військової служби за контрактом та вчинене ним кримінальне правопорушення.У вчиненому кається.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими судом.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17 від 17.01.2023, солдата ОСОБА_4 вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 17.01.2023 по 15.02.2023.
Згідно акту службового розслідування 21.02.2023 було виявлено відсутність ОСОБА_4 під час ранкового шикування.
Аналізуючи досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого за вказаним обвинуваченням, доведена сукупністю досліджених вище доказів, яку суд вважає такою, що поза розумним сумнівом доводить вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в обсязі, встановленому судом.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він на момент вчинення злочину не судимий, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, за місцем служби характеризується посередньо.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, сукупність усіх обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення, особистість обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є з'явлення із зізнаннями, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи вищезазначене та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.09.2023, остаточно призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 16.02.2024.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 19.07.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, з моменту отримання ним копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя