Ухвала від 06.03.2025 по справі 489/1210/25

Справа № 489/1210/25

Провадження № 1-кс/489/389/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

06 березня 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого - криміналіста Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за №62025150010000111, за яким відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.369-2 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2025, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайло-Ларине, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді стрільця роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

встановив:

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з розміром застави 999 240 грн, в межах строку досудового розслідування, у зв'язку з наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наголосивши на тому, що не всіх осіб повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні. Захисником повідомлення про підозру не оскаржено. Розмір застави, до якого захисник просить її зменшити, буде фактично дорівнювати розміру отриманої неправомірної вигоди.

Захисник підозрюваного та сам підозрюваний просили відмовити у задоволенні клопотання, застосувавши більш м'який запобіжний захід, оскільки ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебував у розшуку. Ризики, наведені прокурором, не підтверджені належними та допустимими доказами. Відсутні вказівки на речі й документи, які ОСОБА_4 може знищити. Відомості в ЄРДР внесено 09.01.2025, а до клопотання додано текстовий запис розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_7 від 08.01.2025, що є недопустимим доказом. Доказів вчинення правопорушення з корисливих мотивів не надано, на час вчинення підозрюваний перебував на лікарняному, тому захисник вважає неправильною кваліфікацію за ч.3 ст.369-2 КК України. Доказів зв'язків підозрюваного з посадовими особами ТЦК та ВЛК не надано, а дії ОСОБА_7 є провокаційними. ОСОБА_4 має сталі соціальні зв'язки, поганий стан здоров'я, хоче бути переведеним до військової частини для продовження служби. Розмір застави, яку просить прокурор, є завідомо непомірним, тому захисник просить зменшити її до 80 прожиткових мінімумів.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

При розгляді клопотання встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за мобілізацією на посаді стрільця роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08.01.2025 приблизно о 20:30 год, перебуваючи на території парку «Ліски» біля церкви «Віфанія» (м.Миколаїв, вул.Курортна, 2А), реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів провів особисту зустріч із ОСОБА_7 , в ході якої висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 4500 доларів США, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК, за результатами чого ОСОБА_7 мав би уникнути мобілізації.

ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер вимог, але побоюючись примусової мобілізації до бойових військових частин, змушено погодився на висунуті умови, при цьому ОСОБА_4 , розуміючи емоційний стан та хвилювання ОСОБА_7 , примушував його погодитись на пропозицію, як єдиний безальтернативний варіант вирішення його питання.

Надалі, 09.01.2025 приблизно о 19:40 год, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Peugeot 307 (vin: НОМЕР_1 ) із номерними знаками іноземної реєстрації НОМЕР_2 , прибув до парковки біля супермаркету «Таврія В» за адресою: м. Миколаїв, вул. Курортна, 17, запросив ОСОБА_7 сісти в автомобіль, де передав йому документ, виданий приватною медичною установою «Віртус Медікал». Документ містив завідомо неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_4 запевнив останнього, що після подальшого проходження лікування у зазначеній установі та повторного огляду ВЛК він уникне мобілізації, тобто запевнив ОСОБА_7 , що здійснить вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та ВЛК. У відповідь на почуте та на вимогу ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 4500 доларів США (еквівалент 190 062,45 грн за курсом НБУ станом на 09.01.2025), тим самим ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав за необхідні для реалізації свого злочинного умислу, однак далі його протиправна діяльність припинена співробітниками правоохоронних органів.

10.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 10.01.2025 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10.03.2025 включно, із визначеним розміром застави 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 грн.

Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 04.03.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.04.2025 для вирішення питання щодо розсекречення та долучення до кримінального провадження протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_4 , з додатками; огляду матеріальних носів інформації, на яких зафіксовані відеозаписи проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, визнання флеш-носіїв, за наявності інформації, що має доказове значення у кримінальному провадженні, речовим доказом; здійснення розсекречення клопотань слідчого, погоджених прокурором, а також ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та долучення їх до кримінального провадження; допиту як підозрюваного ОСОБА_4 по обставинам вчинення кримінального правопорушення з наданням для ознайомлення матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження висновку комплексної судової експертизи (матеріалів, речовин, виробів та технічної експертизи документів); повідомлення про підозру іншим причетним до вчинення кримінального правопорушення особам, на підставі аналізу зібраних в ході досудового розслідування доказів; повідомлення ОСОБА_4 про підозру в кінцевій редакції на підставі аналізу зібраних у ході досудового розслідування доказів; виконання вимог ст.290 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується доказами, доданими до клопотання, зокрема, протоколами допиту свідків, протоколами огляду речей, протоколом обшуку, протоколом освідування особи.

Обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом. Належність та допустимість доказів буде оцінюватися судом під час судового розгляду.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно зі ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України ризики. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. У зв'язку з чим тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є достатнім мотивом та підставою для нього переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. При цьому, всупереч доводам захисника, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість у даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, що розслідується, об'єктивно та беззаперечно існує.

Як зазначено в клопотанні, не всі слідчі дії проведені станом на дату його розгляду, відтак продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи, що досудове розслідування не завершене, ризик впливу на свідків також здається суду переконливим, оскільки підозрюваний шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань. До того ж, ОСОБА_4 не визнає свою вину. За висновками Європейського суду з прав людини, реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування справи і може зменшитись лише з певним часом.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 як військовослужбовець ТЦК та СП підозрюється в отриманні неправомірної вигоди за сприяння в уникненні мобілізації. Отже, повернувшись до місця служби підозрюваний матиме змогу продовжувати протиправні дії. Слідчий суддя враховує, що такі дії є особливо небезпечними в умовах воєнного стану та продовження мобілізації.

Прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам. Нових ризиків прокурор не навів, проте з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу не могли виникнути нові ризики, а вже існуючі є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав обрати суду на даному етапі судового провадження інший, більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

Завершити досудове розслідування у строк до 10.03.2025 неможливо, оскільки постановою від 04.03.2025 продовжено строк досудового розслідування для проведення ряду процесуальних дій.

Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров'я.

Вказане є підставою для задоволення клопотання.

При цьому відповідно до положень ч. 3 ст. 183, ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір якої відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , наявність чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір неправомірної вигоди, отриманої підозрюваним внаслідок ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, особливо небезпечний характер правопорушення в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який перевищує передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у випадку внесення застави. Таким чином, слідчий суддя вважає, що розмір застави може бути зменшено до 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025150010000111 від 09.01.2025 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 10.04.2025.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинний бути звільнений з-під варти, у сумі 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 878120 (вісімсот сімдесят вісім тисяч сто двадцять) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення вказаного розміру застави покласти на ОСОБА_4 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:

- прибувати до слідчого у кримінальному провадженні №62025150010000111 щовівторка о 10 год. 00 хв.;

- не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №62025150010000111, спеціалістами, експертами у вказаному кримінальному провадженні, за виключенням випадків спільної участі у проведенні слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбаченихст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання внесену заставу буде звернуто в дохід держави, а до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Строк дії ухвали - до 10.04.2025 включно.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125639038
Наступний документ
125639040
Інформація про рішення:
№ рішення: 125639039
№ справи: 489/1210/25
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 07.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.03.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Розклад засідань:
06.03.2025 10:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва