Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/1325/24
Іменем України
06.03.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Кащака А.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Куш О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Бороденко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Доманівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бороденко Р.В. звернулася до суду з позовом до Доманівської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку набувальної давності.
Позов обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 з 2007 року вселився в житловий будинок з погосподарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , але правовстановлюючих документів на вказаний будинок немає. На даний час позивач проживає у вказаному будинку, фактично утримує його, користується та володіє ним. Інженером з інвентаризації нерухомого майна №45 від 11.06.2024р. при проведенні первинних інвентаризаційних робіт на майно, встановлено, що право приватної власності на нерухоме майно: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за даною адресою не зареєстроване.
Також будинок в АДРЕСА_1 на балансі Доманівської селищної ради не перебуває, що підтверджується відповідною довідкою. Згідно акту обстеження від 05.08.2024р. щодо виявлення проживаючих в будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 проживає, володіє і утримує будинок та прибудинкову територію з 2007 року.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності, в порядку набувальної давності, на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08.11.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бороденко Р.В. подала до суду клопотання про дипит свідків.
Ухвалою суду від 03 січня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив задовольнити позов. Суду пояснив, що з 2007 року він вселився в будинок АДРЕСА_1 . Власником вказаного будинку була ОСОБА_3 , яка передала йому усі права на вказаний будинок та оскільки правовстановлюючих документів на будинок у неї не було, то він проживає у вказаному будинку по даний час. За весь тривалий час ОСОБА_3 не цікавилася належним їй житловим будинком, він їй не потрібен. Позивач вважає, що тривалий час проживає у будинку по АДРЕСА_1 , робить ремонти у будинку, фарбує його, користується земельною ділянкою біля будинку, утримує господарство, тому має право на цей будинок. Зважаючи на викладенні обставини, просить суд визнати за ним право власності, в порядку набувальної давності на дане майно.
Представник позивача - адвокат Бороденко Р.В. в судовому засіданні просила про задоволення позовних вимог пояснивши, що позивач більше 18 років добросовісно володіє майном та проживає у будинку, жодна особа не заперечує проти цього, тому позивач має право на визнання права власності на житловий будинок. Позивач піклується житловим будинком, обробляє земельну ділянку, з боку інших осіб жодних претензій з приводу проживання позивача у будинку по АДРЕСА_1 не має. Жодних угод з приводу користування житловим будинком, позивач не укладала.
Представник відповідача Доманівської сільської ради в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяви про розгляд справи у відсутність представника Доманівської сільської ради, не заперечує проти задоволення позову.
Представник позивача ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотала про допит свідків. В судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з сім'ю позивача дружить близько 15 років. Весь цей час позивач проживає у будинку по АДРЕСА_1 з 2007 року. Досить часто була свідком того як до ОСОБА_1 приїжджали онуки, які гостювали у вказаному будинку. Від коли ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку, у нього жодних конфліктів щодо володіння даним майном не було. Попередня власниця домоволодіння ОСОБА_3 проживає по сусідству із позивачем та наскільки їй відомо, претензій щодо будинку у неї не має. На якій підставі у житловому будинку проживає позивач, її не відомо.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з ОСОБА_1 знайома, оскільки працювала з ним. Окрім того підтвердила, що позивач проживає у будинку по АДРЕСА_1 з 2007 року. Їй також відомо, що дуже часто ОСОБА_1 в даному будинку відвідують дочки з онуками. ОСОБА_1 доглядає пасіку, яка розміщена на даній земельній ділянці, а його дружина обробляє присадибну земельну ділянку, що на якій знаходиться дане будинковолодіння. Жодних майнових прав щодо даного будинку ніхто йому не пред'являв.
Суд, вислухавши учасників справи, допитавши свідків, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: по АДРЕСА_1 , вказаний будинок на балансі сільської ради не перебуває, що підтверджується довідкою Доманівської сільської ради від 09.08.2024 року № 697.
Актом обстеження від 05.08.2024р. щодо виявлення проживаючих в будинку АДРЕСА_1 складеного та підписаного сусідами позивача, підтверджено, що ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку за вказаною адресою.
Згідно довідки інженера з інвентаризації нерухомого майна - ФОП ОСОБА_7 , при проведенні первинних інвентаризаційних робіт на майно, встановлено, що будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних реєстрації на паперових носіях станом на 31.12.2012 року право приватної власності на нерухоме майно: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за даною адресою не зареєстрований ні за ким.
Відповідно до довідки №697 від 09.08.2024р. виданої виконавчим комітетом - 4 Доманівської селищної ради, Вознесенського району, Миколаївської області, будинок в АДРЕСА_1 на балансі Доманівської селищної ради не перебуває.
Згідно акту обстеження від 05.08.2024 року, щодо виявлення проживаючих в будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 проживає, володіє і утримує будинок та прибудинкову територію з 2007 року, що підтверджено сусідами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до частини 1 статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнішній строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Тому йдеться про добросовісне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
Сам лише факт користування спірним приміщенням не дає підстав для задоволення позовних вимог про набуття права власності на нього на підставі статті 344 ЦК України.
Положення наведеної статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань, чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.
Виходячи зі змісту частини першоїстатті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першоїстатті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно володіє майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися нежитловим будинком, визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нього за набувальною давністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Доманівська селищна рада Миколаївської області, ЄДРПОУ 04376386, місце знаходження: 56401, смт.Доманівка, вул. Центральна, 48, Вознесенського району Миколаївської області.
Головуючий суддя А.Я. КАЩАК