Справа № 468/1594/24
2/468/58/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
(заочне)
06.03.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання - Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №468/1594/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 03.09.2021 року був укладений кредитний договір №1/4179445, за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 50 000 грн строком на 36 місяців з 03.09.2021 року по 02.09.2024 року з умовою сплати процентів в розмірі 15% річних та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту.
На підставі договору відступлення прав вимоги №2-2021 від 05.08.2021 року, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» останнє отримало право вимоги за кредитним договором №1/4179445 від 03.09.2021 року станом на 14.02.2022 року на суму 61 906,97 грн, із яких: 44 318,38 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5681,62 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 229,17 грн - заборгованість за процентами; 3127,80 грн - заборгованість за простроченими процентами; 1425 грн - заборгованість за комісією; 7125 грн - прострочена заборгованість за комісією. Після цього за період з 15.02.2022 року по 08.07.2024 року були нараховані проценти за користування кредитом в сумі 17 978,11 грн та комісія в сумі 41 325 грн. Загалом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 121 210,08 грн.
У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором.
Позов надійшов до суду 08.08.2024 року.
21.08.2024 року за відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В тексті позову представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з'явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у справі матеріали (розрахунок заборгованості станом на 14.02.2022 року; розрахунок заборгованості станом на 08.07.2024 року; виписки по рахункам; копію повідомлення від 18.02.2022 року; копію вимоги від 08.07.2024 року; копію кредитного договору №1/4179445 від 03.09.2021 року з додатком; копію платіжної інструкції від 03.09.2021 року; копії дебетових повідомлень; копію договору про відступлення права вимоги №2-2021 від 05.08.2021 року з додатками; копію реєстру прав вимог №7 від 14.02.2022 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 03.09.2021 року був укладений кредитний договір №1/4179445, за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 50 000 грн строком на 36 місяців з 03.09.2021 року по 02.09.2024 року з умовою сплати процентів в розмірі 15% річних
Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості банком позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,85% щомісячно від суми кредиту (по 1425 грн).
Вказана комісія передбачала плату, в тому числі, за надання інформації щодо стану заборгованості.
На підставі договору відступлення прав вимоги №2-2021 від 05.08.2021 року, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» останнє отримало право вимоги за кредитним договором №1/4179445 від 03.09.2021 року станом на 14.02.2022 року на суму 61 906,97 грн, із яких: 44 318,38 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5681,62 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 229,17 грн - заборгованість за процентами; 3127,80 грн - заборгованість за простроченими процентами; 1425 грн - заборгованість за комісією; 7125 грн - прострочена заборгованість за комісією. Після цього за період з 15.02.2022 року по 08.07.2024 року були нараховані проценти за користування кредитом в сумі 17 978,11 грн та комісія в сумі 41 325 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, що діяла на час укладення генерального кредитного договору) умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Як вказано вище відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору за обслуговування кредитної заборгованості банком позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,85% щомісячно від суми кредиту (по 1425 грн). Вказана комісія передбачала плату, в тому числі, за надання інформації щодо стану заборгованості.
При цьому вказаний пункт договору не уточнює систематичність запитів позичальника про надання відповідної інформації як підставу для нарахування вказаної комісії.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року №496/3134/19 за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За такого, оскільки п. 1.4.2 кредитного договору №1/4179445 від 03.09.2021 року щодо встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення систематичності запиту відповідної інформації споживачем є нікчемним як такий, що суперечить ч.1-2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому відсутні підстави для стягнення комісії за даним договором в загальній сумі 49 875 грн. (41 325 грн + 1425 грн + 7125).
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1/4179445 від 03.09.2021 року в сумі 71 335,08 грн., з яких: 50 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 335,08 грн - проценти.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 59 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1429,22 грн. (2422,40 грн. х 59 %).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором №1/4179445 від 03.09.2021 року в сумі 71 335 (сімдесят одна тисяча триста тридцять п'ять) гривень 08 копійок.
В задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за кредитним договором №1/4179445 від 03.09.2021 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» 1429 (одну тисячу чотириста двадцять дев'ять) гривень 22 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (вул. Гніздовського Якова, 1 м. Київ, ідентифікаційний код 41874691);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складене 06.03.2025 року.
суддя: