Справа № 468/1436/24
2/468/113/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
04.03.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Звягіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення материнства,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Биш Шарканського району, Удмуртія, РФ, мешканку с.Добре Баштанського району матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ачинськ Красноярського краю, РРФСР, а нині РФ, мешканця АДРЕСА_1 .
Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказує, що він є рідним і єдиним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Биш Шарканського району, Удмуртія, РФ, з якою вони удвох проживають в одному домоволодінні в АДРЕСА_1 .
Його мама є людиною похилого віку, відповідно в силу цього та через стан її здоров'я вона має порушення функцій до самообслуговування, потребує постійного сторонньої допомоги, догляду за нею. По суті такий догляд за матір'ю фактично здійснює позивач, оскільки більше нема кому цього робити.
Батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в віці 51 рік і з того часу позивач з мамою проживали удвох в АДРЕСА_2 , а потім з 2001 року в с. Добре за вище зазначеною адресою. Місце його реєстрації також було в АДРЕСА_2 , але вона була зазначена у старому, радянському паспорті, український же паспорт позивач отримав лише в 2002 році, в якому зроблена відмітка про його нове місце реєстрації по АДРЕСА_3 , де позивач проживав із своєю сім'єю, шлюб з дружиною було розірвано в 2003 році, після чого він зареєстрував своє місце проживання в гуртожитку ПТУ по АДРЕСА_4 в наданій мені кімнаті, яка непридатна була до проживання, а тому через це і через те, що мама потребувала стороннього догляду позивач почав фактично проживати з нею.
Позивач народився в м. Ачинськ Красноярського краю, РФ, відповідно актовий запис про народження із зазначенням батьків дитини та свідоцтво про народження робилось і виписувалось за місцем народження. На час видачі паспорту громадянина СPCP в 16 років, тобто в 1988 році, військового квитка в 1990 році, згодом паспорту України в липні 2002 року, вказаний документ, тобто свідоцтво про народження надавалось позивачем для виписки зазначених документів, проте згодом свідоцтво про народження було втрачено.
На звернення щодо отримання поновленого документу про народження за місцем вчинення актового запису про його народження йому було 21 червня 2003 року надіслано лише довідку про народження № 92 Ачинського територіального відділу управління ЗАЦС адміністрації Красноярського краю Росії, в якій зазначено, що « в архіві Ачинського територіального відділу управління ЗАЦС адміністрації Красноярського краю Росії наявна запис про народження ОСОБА_1 , № 92 від 18 січня 1972 року.
Місце державної реєстрації : Ачинський територіальний відділ управління ЗАЦС адміністрації Красноярського краю Росії.
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Місце народження : м.Ачинськ Красноярського краю Росії.
Батьки : батько : ОСОБА_3 , Мати : ОСОБА_2 .
Таким чином, іншого документу, окрім цієї довідки, про родинні відносини на рівні мати- син у позивача немає, а вказаний документ є таким , що виданий на території РФ, відповідно органом вказаної держави, який позивач не може застосувати повноцінно на території України, до того ж то є лише довідка про народження, але ж не свідоцтво, чи його дублікат, виданий вказаним відділом ЗАЦС.
Фактично документа про спорідненість позивача та його матері немає, і нічим не може бути доведено. Свідоцтво про шлюб матері і батька, свідоцтво про народження матері також, як і моє свідоцтво про народження, втрачено. Шлюб матір з батьком реєстрували також на території нинішньої РФ, а на той час - «РСФСР». Про родинні зв'язки позивача і ОСОБА_2 на рівні син і мати також підтверджують записи в військовому квитку, в обліково-послужній картці, в якій зазначені : - батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, - мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6.
З довідки Добренського старостинського округу за № 68\15.03-12 від 21.05.24 р. слідує, що в АДРЕСА_1 проживає - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У військовому квитку, як і в паспорті зазначено такі ж анкетні дані як у вказаній вище довідці про народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , як і батьками зазначено в довідці і військовому квитку одних і тих же осіб, зокрема маму із своєю мамою ОСОБА_2 . А у вказаній довідці зазначено також, як і у вказаних документах, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З медичного документу «Консультація невролога» мати потребує постійного стороннього догляду здоров'я. Із актів про встановлення факту обстеження від 18.06.24 р. і від 17.06.24 р. слідує, що позивач, як син проживає з мамою в с. Добре. Інших дітей не мали і не мають.
Відповідно до п.2.28 Правил внесення змін цивільного стану, їх поновлення та анулювання, з Мінюсту України від 12.01.2011 р. № 96-5, в редакції від 23.02.2022 р., у разі якщо актовий запис цивільного стані, до якого необхідно внести зміни у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповнень і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави, що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом ДРАЦС за місцем проживання заявника.
Про поновлення актового запису цивільного стану відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.
Позивач звертався на особистому прийомі до керівника Баштанського відділу ДРАЦС про вирішення питання щодо можливості поновленого актового запису про своє народження, іншим шляхом щодо отримання ним документу про народження, проте йому було відмовлено і роз'яснено, що необхідно звернутися до суду для встановлення материнства, оскільки без документів про народження, про шлюб батьків, інших документів, зокрема витребування з РФ свідоцтва про народження, про його реєстрацію через військову агресію і припинення будь-якої співпраці державних органів, органів РАЦС.
Відповідно, питання встановлення того ОСОБА_2 є матір'ю позивача можливо вирішити лише шляхом звернення з позовною заявою про визнання материнства.
Встановлення такого факту позивачу необхідно як в майбутньому, зокрема щодо виникнення в нього прав для можливого оформлення прав на спадщину, прав при вирішенні інших соціальних питань, які можливі між матір'ю і сином.
Окрім цього, відповідно до п.9 ч .1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов'язаний, зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю, яка потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, і мати не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за нею догляд.
Без наявності документу, з якого було б видно, що позивач є сином ОСОБА_2 , а відповідно вона його матір'ю, позивач не має права навіть для звернення з цього питання до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В судове засідання сторони, не з'явилися, однак до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Представник заінтересованої особи Баштанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечень проти задоволення заяви не вказав та просив розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані позивачем, приходить до висновку про наявність підстав щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 стверджує, що є сином ОСОБА_2 , з якою проживає в с. Добре. Його мати потребує постійного догляду через похилий вік та стан здоров'я, який він фактично здійснює.
Батько позивача помер у 1992 році, і з того часу вони проживали разом з матір'ю. Місце реєстрації позивача змінювалося, і зараз він фактично проживає з матір'ю, оскільки вона потребує догляду.
Позивач народився в РФ, і його свідоцтво про народження було втрачено. З отриманої довідки про народження відомо, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Однак, ця довідка видана в РФ, і позивач не може її повноцінно використовувати в Україні. Інших документів, що підтверджують родинні зв'язки з матір'ю, у нього немає.
Записи у військовому квитку та довідка з сільради підтверджують, що позивач проживає з матір'ю. Медичні документи підтверджують, що мати потребує постійного догляду.
Згідно з законодавством, у випадку неможливості отримання документів з іноземної держави, актовий запис може бути поновлений в Україні.
Позивач звертався до відділу ДРАЦС, але йому було відмовлено і роз'яснено, що необхідно звертатися до суду для встановлення материнства.
Таким чином, єдиним способом встановити материнство ОСОБА_2 є звернення до суду з позовною заявою.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/115-24/19013 - БД від 09.12.2024 р. ДНК-профілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належать особам, які перебувають у прямій біологічній спорідненості. Цмовірність походження цих ДНК-профілів від матері та дитини становить не менше, ніж 99,999999422142%.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 125 СК України, якщо матір та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я народження нею дитини.
Згідно ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнані за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження певної особи, зібрані відповідно до Цивільного України.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнстві та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи та зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування Сімейного кодексу України при розгляді справ батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.
У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо: дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, не має спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК); у разі смерті матері, а також з неможливості встановити місце її проживання, запис про неї вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК); батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування ( ч. 2 ст. 135 СК). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту материнства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити
Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Биш Шарканського району, Удмуртія, РФ, мешканку с.Добре Баштанського району матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ачинськ Красноярського краю, РРФСР, а нині РФ, мешканця АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.