Справа №127/13684/21
Провадження №1-кп/127/545/21
06 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК), та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 190 КК.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_13 неодноразово не з'являвся у судові засідання, про поважність причин своєї неявки суд завчасно не повідомляв.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_7 - заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_9 вважав за доцільне взяти ОСОБА_13 під варту.
Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та їхні захисники щодо вирішення клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Інші учасники судового процесу щодо вирішення клопотань прокурора поклались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Крім того, суд враховує, що частиною третьою статті 331 КПК визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
У судовому засіданні встановлено, що примірник клопотання був вручений обвинуваченому завчасно. Отже, стороною обвинувачення були дотримані вищезазначені вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо вручення примірника клопотання обвинуваченим. Крім того,зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Саме тому, суд вважає за необхідне вирішити клопотання прокурора по суті й надати доводам сторін відповідну правову оцінку.
Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані статтею 177 КПК. Зокрема, з частини першої статті 177 КПК випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту частини другої статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»). Водночас наявність щирої впевненості є недостатньою для обґрунтування підозри. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 48, справа «Cebotari v. Moldova»).
Разом з тим, суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень здійснюється саме на виконання вимог пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 91 КПК, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому частиною першою статті 94 КПК визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинувачених потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на цей час з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами не завершені, а тому вирішення зазначеного питання на цій стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостій статті 22 КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Прокурор, як на підставу для обрання ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на ту обставину, що останній неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин. Сторона захисту заперечила проти таких тверджень прокурора та послалась на те, що неявки обвинуваченого ОСОБА_13 у судове засідання були спричинені хворобою останнього. На підтвердження зазначеної обставини захисник обвинуваченого ОСОБА_13 надав суду відповідні медичні довідки.
Разом з тим, суд враховує, що про свої захворювання обвинувачений ОСОБА_13 вчасно ні суд, ні свого захисника не попереджав. У зв'язку з наведеним суд неодноразово був змушений відкладати судові засідання, на які була забезпечена явка п'яти захисників та чотирьох осіб, які утримуються під вартою. Саме тому, суд вважає, що в судовому засіданні була підтверджена неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_13 .
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_13 обвинувачується вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, вчиненого у складі організованої групи. Судове слідство (з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами) на цей час не завершене.
Саме тому, суд вважає за доцільне з метою забезпечення кримінального провадження та попередження ухилення обвинуваченого від явок до суду застосувати до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, поклавши на останнього обов'язки, визначені пунктами 1-4 частини п'ятої статті 194 КПК.
Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 днів, тобто з 06.03.2025 до 23:59 години 05.05.2025.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 такі обов'язки: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою ж вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування до здійснення їхнього допиту в судовому засіданні.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: