Рішення від 06.03.2025 по справі 144/17/25

Справа № 144/17/25

Провадження № 2-а/144/3/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, в залі суду в смт. Теплик справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Банара В.В. звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 367 від 05 грудня 2024 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, складеною з порушенням встановленої процедури та такою, що підлягає скасуванню, а справа - закриттю, оскільки в його діяннях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення. Так, 19.09.2024 року йому було запропоновано отримати повістку, відповідно до якої він зобов'язаний був 25.09.2024 року з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення своїх облікових даних та визначення призначення на особливий період, проте ОСОБА_1 відмовився її отримувати. Крім того протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки, та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причини неявки за викликом станом на 7-му добу за № 8431 від 02.10.2024 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися о 13 год. 00 хв. 04.12.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням від 26.11.2024 року, однак такий відбувся 05.12.2024 року, що підтверджується постановою.

Проте, погодитися з правомірністю винесення постанови Позивач не може, а тому просить визнати оскаржувану постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 09 січня 2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, отримавши позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, подав до суду відзив, в якому стверджує, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак, на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про оборону України» в частині виконання військового обов'язку в запасі, що включає обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Громадянину ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку №516/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 00 хв 25.09.2024 року. Повістку ОСОБА_1 отримувати відмовився, такий виклик проігнорував, по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним №8215 від 25.09.2024 року. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним №8306 від 28.09.2024 року. В подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом на сьому добу за вихідним №8431 від 02.10.2024 року. Громадянину ОСОБА_1 25.11.2024 року, коли він прибув до ТЦК, було повідомлено у присутності свідків, про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 15.00 год 05 грудня 2024 року. В присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та підпису протоколу про адміністративне правопорушення. Після повного та всебічного розгляду справи про адміністративне правопорушення, аналізу усіх доказів у справі, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено мотивовану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн. Заявлені позовні вимоги відповідач вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, подали заяву в якій вказали про підтримання позову та просили розгляд справи проводити без їх участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення просив суд врахувати обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на таку, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши позицію сторін, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2024 року провідним спеціалістом відділення обліку мобілізованої роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 - службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , на підставі положень ст.ст. 235, 254, 256 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (за вхідним № 10296 від 25.11.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме 19.09.2024 року громадянину ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку № 516/оп про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 00 хв 25.09.2024 року для уточнення своїх облікових даних та визначення призначення на особливий період. Проте громадянин ОСОБА_1 відмовився отримувати повістку та проігнорував дані вимоги і не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці за вхідним № 8215 від 25.09.2024 року. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним № 8306 від 28.09.2024 року. Також в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним № 8431 від 02.10.2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП (а.с. 58-60).

Листом № 6020 від 26.11.2024 року ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 04.12.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Постановою № 367 від 05 грудня 2024 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн (а.с. 07-10).

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 05.12.2024, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

У відповідності до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.

Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_4 ставиться у провину порушення абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме відмова від отримання повістки №516/оп про виклик та неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 00 хв 25.09.2024 року для уточнення своїх облікових даних та визначення призначення на особливий період.

З вказаним твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

У відповідності до пункту першого статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно п. 40 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 під час вручення повістки здійснюється фото і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

У відповідності до п. 41 Постанови КМУ 560 від 16.05.2024 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень статті 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_5 не надано суду жодного доказу на підтвердження відмови 19.09.2024 ОСОБА_1 від отримання повістки про явку 25.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім акту фіксування відмови №7917.

Усі процесуальні документи щодо ОСОБА_1 містять ствердну інформацію про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом повістки 516/оп, однак проігнорував її вимоги та не прибув за викликом, однак суду не надано достатніх доказів на підтвердження даного факту (фото і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відеофіксації, показання свідків та ін.).

Відповідачем у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та підписання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак клопотання про їх допит останніми не заявлено. Окрім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про розгляд адміністративної справи 04.12.2024 року, а постанову винесено 05.12.2024 року, причин відкладення розгляду справи не вказано.

При цьому суд звертає увагу на те, що при винесенні постанови уповноваженим органом не перевірено, чи сповіщено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.

Позивач зазначає, що рекомендований лист, в якому містилось повідомлення про розгляд адміністративної справи 04.12.2024 року він отримав лише 18.12.2024 року, що підтверджується конвертом з печаткою Бершадського відділення АТ «Укрпошта» та підписом особи, яка його вручила (а.с. 11).

Відповідачем, на якого законодавством покладено обов'язок доказування у даній категорії справ, не доведено наявність в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому правопорушення, як і не надано достатньо доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.

Вирішуючи позов з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення статей 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 77, 241, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №367 від 05.12.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 484 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача - адвокат Банар Валерій Васильович, адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001196 від 16.09.2019 року.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2025 року.

Суддя

Попередній документ
125638455
Наступний документ
125638457
Інформація про рішення:
№ рішення: 125638456
№ справи: 144/17/25
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 07.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Теплицький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.03.2025)
Дата надходження: 06.01.2025
Розклад засідань:
06.02.2025 11:00 Теплицький районний суд Вінницької області
19.02.2025 11:00 Теплицький районний суд Вінницької області
06.03.2025 13:00 Теплицький районний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОНДАРУК ОЛЕНА ПАВЛІВНА
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
суддя-доповідач:
БОНДАРУК ОЛЕНА ПАВЛІВНА
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
суддя-учасник колегії:
МАЦЬКИЙ Є М
СУШКО О О