03 березня 2025 року
м. Київ
cправа №920/464/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго"
на ухвалу Господарського суду Сумської області (Заєць С.В.)
від 06.09.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Ткаченко Б.О., Сулім В.В., Гаврилюк О.М.)
від 03.12.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго"
про стягнення 384 411 008,49 грн,
Хід розгляду справи
1. 22 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" (далі - Відповідач, Скаржник) заборгованості в загальному розмірі 384 411 008,49 грн, з них: 329 773 734,86 грн - основний борг, 45 924 095,77 грн - пеня, 3 982 865,56 грн - три проценти річних, 4 730 312,39 грн - інфляційні втрати за неналежне виконання зобов'язань за договором постачання природного газу від 26.01.2023 №7404-ПСО(К)-29 (далі - Договір).
2. 05 липня 2024 року Відповідач подав до суду зустрічний позов; просив визнати укладеною додаткову угоду до Договору у відповідній редакції.
3. Оскільки зустрічний позов пред'явлено поза межами встановленого процесуального строку, Відповідач просив суд поновити його з таких підстав:
- ініціюючи укладення мирової угоди, Відповідач розраховував на зміну строку виконання зобов'язань зі сплати заборгованості, яка є предметом позовних вимог, зокрема, на умовах розстрочення чи відстрочення оплати, що пов'язано з умовами надходження на поточний рахунок Відповідача грошових коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за договором від 03.11.2021 №2178-04015 про участь у балансуючому ринку та договором від 19.11.2021 №2178-01015 про регулювання небалансів електричної енергії;
- лише за результатами розгляду сторонами питання про укладення мирової угоди Відповідач міг прийняти рішення про звернення до суду із зустрічним позовом у межах справи №920/464/24 для спільного розгляду разом з первісним позовом;
- тривалі повітряні тривоги на території Сумської області та міста Суми, що відбулися вже після прийняття рішення за результатами проведених переговорів про укладення мирової угоди, стали підставою збільшення строку для підготовки та скерування до суду матеріалів зустрічного позову.
Стислий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.09.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №920/464/24, зустрічну позовну заяву Відповідача з додатками повернуто без розгляду.
5. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
- суд першої інстанції встановив Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала надіслана в електронний кабінет Відповідача 23 квітня 2024 року о 16:17 год. З огляду на норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема частини першої статті 180 Кодексу, Відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред'явити зустрічний позов у строк до 08 травня 2024 року. Водночас із зустрічним позовом Відповідач звернувся лише 05 липня 2024 року, що також не заперечується ним;
- твердження Відповідача, що звернення до суду із зустрічним позовом зумовлено виключно процедурою розгляду Позивачем та врешті недосягненням сторонами згоди щодо укладення мирової угоди, не може братися до уваги, оскільки, зокрема, звернення із листом до Позивача щодо укладення мирової угоди відбувалося вже поза межами процесуальних строків на подання зустрічного позову;
- долучення Відповідачем документів, що свідчать про довготривалі повітряні тривоги на території Сумської області та міста Суми, не можуть слугувати підставою для поновлення процесуальних строків на вчинення процесуальних дій, оскільки наявність повітряної загрози не позбавила Відповідача можливості намагатися врегулювати спір. Матеріали справи не містять належних доказів поважності причин пропуску Відповідачем строку на подання до суду зустрічного позову;
- Відповідач не позбавлений права на: 1) пред'явлення позову в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів; 2) звернення із зустрічним позовом у цьому провадженні, навівши обґрунтовані підстави для поновлення відповідного строку та подавши належні й допустимі докази поважності причин його пропуску.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
6. 23 грудня 2024 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, у якій просить скасувати їх повністю та передати справу №920/464/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Скаржник зазначив, що суди неправильно застосували норми процесуального права, а саме частину першу статті 119 ГПК України, та не врахували висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об'єднана палата) від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
8. 24 лютого 2025 року, у межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
9. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
10. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
11. За змістом пункту 3 частини другої статті 46, частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
12. Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
13. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 сторонам встановлено строки для подання процесуальних документів, зокрема, п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
14. Вказана ухвала надіслана в електронний кабінет Скаржника 23 квітня 2024 року о 16:17 год. Отже, Скаржник мав право подати відзив на позовну заяву та, відповідно, пред'явити зустрічний позов до 08 травня 2024 року. Натомість зустрічний позов подано лише 05 липня 2024 року - з пропуском на 58 днів.
15. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику (частина шоста статті 180 ГПК України).
16. З метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання процесуальних строків учасники справи мають вчиняти усі можливі та залежні від них дії, в тому числі забезпечувати своєчасну підготовку та подання процесуальних документів.
17. Пред'явлення зустрічного позову є суб'єктивною дією відповідача, яка залежить від його волевиявлення.
18. Згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
19. Скаржник не заперечує, що пропустив строк на пред'явлення зустрічного позову, однак вважає, що він підлягав поновленню судом, оскільки: 1) прийняти рішення про звернення із зустрічним позовом Скаржник міг лише за результатами розгляду сторонами питання про укладення мирової угоди; 2) тривалі повітряні тривоги на території Сумської області та міста Суми призвели до збільшення строку для підготовки та подання зустрічного позову.
20. У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на таке.
21. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
22. Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність.
23. На суд покладається обов'язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.
24. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).
25. Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).
26. Отже, строк на пред'явлення зустрічного позову може бути поновлений за обґрунтованою заявою відповідача та лише з причин, що визнані судом поважними. На підставі належних, допустимих та достатніх доказів суд щоразу встановлює поважність причин пропуску строку та ухвалює рішення про його поновлення / відмову у його поновленні. Саме на відповідача покладається обов'язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.
27. У цій справі суд першої інстанції встановив, що звернення Скаржника з листом до Позивача про укладення мирової угоди відбулося поза межами процесуальних строків на подання зустрічного позову. Отже, недосягнення сторонами згоди a priori не могло братися до уваги як поважна підстава.
28. Верховний Суд погоджується з цим висновком та додатково зазначає, що ініціювання мирової угоди не є обставиною, яка перешкоджає пред'явленню зустрічного позову відповідачем. Законодавець не пов'язує перебіг і результати переговорів сторін щодо укладення мирової угоди з пред'явленням зустрічного позову, зокрема, в розрізі строку на його подання.
29. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. У разі затвердження мирової угоди ухвалою суду, провадження в справі підлягає закриттю (частини друга, четверта статті 192 ГПК України).
30. Наступним аргументом Скаржника є те, що тривалі повітряні тривоги на території Сумської області та міста Суми призвели до збільшення строку для підготовки подання зустрічного позову.
31. Втім, як зазначає сам Скаржник, повітряні тривоги відбулися після прийняття рішення за результатами проведених переговорів про укладення мирової угоди. Натомість вказане не є поважною причиною пропуску строку на пред'явлення зустрічного позову (пункти 27, 28 цієї постанови).
32. Суди попередніх інстанцій також слушно вказали, що наявність повітряної загрози не позбавила Скаржника можливості підготувати лист про мирне врегулювання спору та скерувати його на адресу Позивача.
33. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним та підлягає державному регулюванню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
34. З урахуванням принципів диспозитивності, змагальності й рівності сторін перед законом і судом, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, дійшли обґрунтованого висновку, що Скаржник не довів наявність поважних причин, які зумовили пропуск строку на пред'явлення зустрічного позову.
35. Скаржник також посилається на постанову Об'єднаної палати від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, у якій, зокрема, вказано: "матеріали справи свідчать про те, що апеляційним судом не було належним чином досліджено спірні правовідносини, обставини вчинення ПП "Компанія Талант" дій, направлених на захист своїх інтересів, та дійсне порушення прав та законних інтересів позивача, які потребують захисту. Суд апеляційної інстанції не врахував, що причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов'язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема, з фактом прийняття Дзержинським районним судом міста Харкова відповідної позовної заяви позивача до відповідача та її розгляду судом впродовж певного строку до закриття провадження у справі".
Об'єднана палата дійшла висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості / підсудності не перериває перебігу позовної давності, але з урахуванням конкретних обставин справи може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
36. Суд звертає увагу, що згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті (зокрема, ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові)), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
37. Отже, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції та постанову, ухвалену за наслідками її апеляційного перегляду, Скаржнику достатньо вказати: 1) які конкретно норми порушили суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення; 2) обґрунтування, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування; яким чином воно вплинуло на ухвалення судових рішень. У такому разі посилання на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права не є обов'язковим та не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження, однак допускається як додаткове обґрунтування позиції Скаржника.
38. Верховний Суд зауважує, що за обставинами справи №922/1467/19, на відміну від справи, яка переглядається (№920/464/24), Об'єднана палата висловилася щодо строку позовної давності, а не строку на пред'явлення зустрічного позову.
39. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
40. Європейський суд з прав людини вказав, що позовна давність є законним правом правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути обмежені в разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними унаслідок спливу часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996 ("Stubbings and Others v. the United Kingdom"), заяви №22083/93, №22095/93).
41. Позовна давність не є інститутом процесуального права, про що неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 19.11.2019 у справі №911/3677/17.
42. Застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії (постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №910/21426/21, від 24.01.2024 у справі №904/5417/18 (904/1082/23) та від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц).
43. Разом із тим, як вже було зазначено, пред'явлення зустрічного позову, в тому числі строк, що надається для цього, регулюється нормами ГПК України, а не нормами матеріального права.
44. Оскільки в справі №922/1467/19 висновки Об'єднаної палати стосувалися строку позовної давності, натомість у цій справі спірним є питання поновлення процесуального строку на пред'явлення зустрічного позову, при цьому вказані строки мають різну правову природу та різне регулювання, Верховний Суд дійшов висновку, що посилання Скаржника є нерелевантними.
45. У постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 Об'єднана палата не формувала відповідних висновків щодо строку на пред'явлення зустрічного позову та його поновлення.
46. Таким чином, доводи касаційної скарги не підтвердилися. Незгода Скаржника з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, правовою оцінкою і правовими висновками, що містяться в них, не свідчить про їх незаконність.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
48. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
50. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції залишені без змін.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балансенерго" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №920/464/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
О. Баранець