29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
про визнання грошових вимог кредитора
"05" березня 2025 р.Справа № 924/866/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про пред'явлення грошових вимог до боржника у справі
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область,
про неплатоспроможність фізичної особи
Учасники справи:
арбітражний керуючий Белінська Н.О.
від заявника (кредитора): не з'явився
від боржника: не з'явився
У судовому засіданні відповідно до ст. 233 ГПК України проголошено скорочену (вступну і резолютивну частини) ухвалу
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 17.10.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність до розгляду, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду.
10.01.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі №924/866/24, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, призначено попереднє засідання.
10.01.2024 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №74995.
06.02.2025 до господарського суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшла заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" від 05.02.2025 про визнання грошових вимог до боржника у сумі 125 312,74 грн., а також судових витрат в розмірі 4844,80 грн. судового збору.
Ухвалою суду від 11.02.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" від 05.02.2025 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 125 312,74 грн. кредиторської заборгованості та 4844,80 грн. судового збору до розгляду у попередньому засіданні.
Заявник - АТ "Перший український міжнародний банк" в поданій заяві від 05.02.2025 просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 125 312,74 грн, з яких: 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №2002164870402 від 20.10.2023 приєдналась ОСОБА_1 , з них 9 488,22 грн. за кредитом (тілом) та 2 565,52 грн. - проценти; 112 259 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №1014198675 від 23.01.2024 приєдналась ОСОБА_1 , з них 87 500,27 - заборгованість за кредитом (тіло), 6,18 грн. - проценти; 25 752,55 грн. - комісія, в повному розмірі, оскільки вони підтвердженні матеріалами заяви.
Боржник відзиву на заяву кредитора не подав.
Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Белінська Н.О. у поданому до суду письмовому повідомленні від 10.02.2025 вимоги заявника - АТ "Перший український міжнародний банк" визнала частково. Грошові вимоги в сумі 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування (заява-приєднання №2002164870402 від 20.10.2023) та 87 506,45 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування (заява-приєднання №1014198675 від 23.01.2024), з яких 87 500,27 - заборгованість за кредитом (тіло) та 6,18 грн. - проценти, - визнано в повному обсязі. Вимоги щодо заборгованості за комісією в сумі 25 752,55 грн. за договором №1014198675 від 23.01.2024 - відхилено, як такі, що нараховані всупереч вимогам ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16.10.2011 до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування». Покликаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №641/11984/15-ц, стверджує, що установлена договором комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% є платою за послуги, що супроводжують кредит, тому пункти договору, які передбачають її сплату є нікчемними.
Ухвалою суду від 20.02.2025 запропоновано заявнику (кредитору) надати суду письмову позицію (пояснення) з обґрунтуванням складових послуг комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: уточнити найменування конкретних банківських послуг, що включені до комісії, систематичності її надання, а також доказів щодо надання таких банківських послуг боржниці за договором (заява-приєднання №2002164870402 від 20.10.2023) та відкладено попереднє засідання у справі №924/902/24 на 14 год. 00 хв. 05.03.2025.
У судовому засіданні керуючий реструктуризацією підтримала свою позицію і просила врахувати при розгляді заяви.
Заявник, боржник в судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
До початку судового засідання 05.03.2025 заявником не надано письмову позицію (пояснення) з обґрунтуванням складових послуг комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: уточнити найменування конкретних банківських послуг, що включені до комісії, систематичності її надання, а також доказів щодо надання таких банківських послуг боржниці за договором (заява-приєднання №2002164870402 від 20.10.2023).
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали заяви АТ "Перший український міжнародний банк" про визнання грошових вимог, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховується таке.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Суд звертає увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник АТ "Перший український міжнародний банк" звернувся до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму сумі 125 312,74 грн, тобто в межах 30-денного строку на подання грошових вимог.
Дослідивши заявлені АТ "Перший український міжнародний банк" вимоги, судом враховано, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні), а саме: на підставі заяви №2002164870402 від 20.10.2023 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті банку (далі - Договір від 20.10.2023), та заяви №1014198675 від 23.01.2024 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті банку (далі - Договір від 23.01.2024), підписаних між ОСОБА_1 та АТ "Перший український міжнародний банк".
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Так, згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Положеннями ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором-приєднання є договір, умови якого встановлені однієї із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписані між кредитором та боржником заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) є договором приєднання, і даний документ містить усі умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Боржниця зверталась до банку для відкриття поточного рахунку, отримання кредиту для придбання товарів, отримання платіжної картки, та встановлення кредитного ліміту за рахунком.
Кредитор, керуючись ст. 633 ЦК України, запропонував боржнику публічний договір (ДКБО) для здійснення банківського обслуговування.
Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч.2 ст.639 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом.
Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Таким чином, ДКБО відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» є публічною частиною договору, до якої приєдналась боржник, підписавши заяви про приєднання до ДКБО, які є індивідуальною частиною договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Щодо заявлених грошових вимог в сумі 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №2002164870402 від 20.10.2023 приєдналась ОСОБА_1 , суд враховує таке.
Підписанням заяви №2002164870402 від 20.10.2023 ОСОБА_1 , як клієнт підтвердила, що вона приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін).
На підставі вказаної заяви на ім'я ОСОБА_1 банком відкрито поточний рахунок у національній валюті та встановлено кредитний ліміт на рахунок в сумі 10 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 35,88% річних. Реальна річна процентна ставка склала 42,36%.
Розрахунковим днем, платіжною датою визначено 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін або підстав ля його скорочення у порядку, визначеному ДКБО.
Відповідно до ч.1 ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Згідно п.4.3.6.4 п.4.3 розділу ІІ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт був збільшений банком до 10 000 грн..
ОСОБА_1 використала кредитні кошти в сумі 9 488,22 грн. На заборгованість банком нараховано проценти за користування кредитом в сумі 2 565,52 грн.
На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не місять.
На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 заявником надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяву №2002164870402 від 20.10.2023 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, довідку про збільшення кредитного ліміту, розрахунок заборгованості за договором станом на 10.01.2025, виписку по рахунку за період з 20.10.2023 по 10.01.2025.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" в сумі 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №2002164870402 від 20.10.2023 приєдналась ОСОБА_1 , з яких: 9 488,22 грн. заборгованість за кредитом (тілом) та 2 565,52 грн. - за процентами, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Щодо заявлених грошових вимог в сумі 112 259 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №1014198675 від 23.01.2024 приєдналась ОСОБА_1 , суд враховує таке.
Підписанням заяви №1014198675 від 23.01.2024 ОСОБА_1 , як клієнт підтвердила, що вона приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилась з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).
Відповідно до заяви №1014198675 від 23.01.2024 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банк надає позичальнику споживчий кредит на загальні споживчі цілі у сумі 100 000 гривень на строк 24 місяці.
Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99% (пункт 5 заяви), розмір процентної ставки - 0,01% річних.
Графік щомісячних платежів (кредитних платежів, процентів за користуванням кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості) викладено у додатку №1 до заяви №1014198675 від 23.01.2024 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Так, відповідно до графіку щомісячних платежів: дата платежу (до 23 числа кожного календарного місяця), платіжні періоди з 23.01.2024 по 23.01.2026, сума платежу за розрахунковий період 7 157,10 грн. щомісяця та 7 156,98 грн. (останній платіж), усього за 24 місяці 171 770,20 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (грн.) ** - 2 990 щомісяця. Усього за 24 місяці 71 760 грн.
При цьому згідно з примітками до комісії за обслуговування кредитної заборгованості: * - інші комісії за послуги Банку, які не передбачають регулярність їх сплати (в тому числі, але не виключно, за внесення готівки через касу АТ «ПУМБ» тощо) сплачуються за ініціативою клієнта та не входять до суми щомісячних платежів за споживчим кредитом, та визначаються у ДКБО, Тарифах банку; ** - зміст послуги Банку визначається у ДКБО.
На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 банком надано споживчий кредит в сумі 100 000 грн. на загальні споживчі цілі строком на 24 місяці зі сплатою щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% від суми споживчого кредиту та процентів за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, що складає реальну процентну ставку 76,941% річних.
23.01.2024 ОСОБА_1 отримала від банку грошові кошти в сумі 100 000 грн. шляхом переказу на банківський рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.75348452.105054.25578 від 23.01.2024.
Заявником стверджується, що станом на 10.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 87 500,27 грн. - заборгованість за кредитом (тілом); 6,18 грн. - заборгованість за процентами; 25 752,55 грн. - заборгованість за комісією.
На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не місять.
На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 заявником надано Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяву №1014198675 від 23.01.2024 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з графіком платежів (додаток №1 до заяви), паспорт споживчого кредиту, платіжну інструкцію №TR.75348452.105054.25578 від 23.01.2024 про надання кредитних коштів на суму 100 000 грн. за позикою ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором (за тілом кредиту, процентами та комісією) станом на 10.01.2025, виписку по рахунку за період з 23.01.2024 по 10.01.2025.
Щодо грошових вимог по комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із ч. 5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року№ 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 ч.1 ст. 1 та ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,- щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Водночас, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цимЗаконом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, частини 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі №194/1387/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, частини 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Суд звертає увагу, що згідно з п. 3.6.1 пункту 3.6 частини 3 розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що діє з 28.07.2023, в рамках договору надаються наступні види послуг банку: відкриття та обслуговування Пакетів послуг Банку, які в залежності від наповнення Пакету послуг можуть включати наступні послуги: відкриття та обслуговування Карткових рахунків в національній та іноземних валютах, випуск Карток; послуга «Інтернет-банкінг» (Internet Bankig); послуга «SMS-банкінг» (SMS Bankig); відкриття та обслуговування депозитних рахунків, залучення коштів у Вклад; Овердрафти для Клієнтів, які обслуговуються на умовах Зарплатних проектів; Кредитна картка із відновлювальною Кредитною лінією; Персональне обслуговування (в межах Пакетів послуг Вlack Platinum та Рremiere) та послуга відкриття поточних рахунків для безготівкових переказів (в рамках Пакетів послуг, Вlack Platinum та Рremiere); інші послуги, що включаються до Пакету послуг відповідно до Тарифів.
Пунктом 4 кредитного договору, укладеного 23.01.2024 між сторонами, було встановлено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99%. При цьому плату (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретної послуги, що надається, та систематичності її надання відповідно до наповненості Пакету послуг, як то передбачено Публічною пропозицією АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, редакція якої діє з 28.07.2023.
Лише зроблено примітку щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка у грошовому виразі становить 2 990 грн. щомісяця, що зміст послуги Банку визначається у ДКБО.
Відповідно до п.5.7.3 пункту 7.3 частини 5 розділу ІІ Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць, у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій частині 5 розділу ІІ цього договору розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів. Комісія не встановлюється за надання один раз на місяць інформації за споживчим кредитом, яка згідно з вимогами законодавства не частіше одного разу на місяць повідомляється клієнту безоплатно (інформація про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, отримання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформація про платежі за цим договором, дати сплати або періоди в часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також інша інформація, надання якої передбачено чинним законодавством безоплатно.
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачено в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), у договорі не зазначено.
Отже, умови укладеного між сторонами кредитного договору, до якого включено комісію за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом, а саме: за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, за розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, а також надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту, хоча і містять розмежування платних та безоплатних послуг, проте не передбачають конкретного найменування та переліку таких послуг, а також періодичності їх надання.
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності. Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Слід відзначити, що банк взагалі не надав відомостей та доказів щодо консультаційних та інформаційних послуг, які він надавав позивачу, систематичності їх надання, зокрема за встановлену у договорі плату. Банком не вказано, які саме послуги надавались боржниці, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з нею як клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.
Крім того, встановивши у заяві-приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорті споживчого кредиту сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% від суми кредиту щомісячно, банк не роз'яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з клієнта буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Отже, відповідні дії банку вносять дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.
Аналогічних висновків щодо дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими дійшов Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 у справі №199/7014/20.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" в сумі 87 506,45 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №1014198675 від 23.01.2024 приєдналась ОСОБА_1 , з яких: 87 500,27 грн. заборгованість за кредитом (тілом) та 6,18 грн. - за процентами, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.
Грошові вимоги до боржника в сумі 25 752,55 грн. заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості заявником (кредитором) не доведено належними та достовірними доказами, а тому в цій частині суд їх відхиляє.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги викладене, проаналізувавши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також додані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення часткове заяви Акціонерного товариства АТ "Перший український міжнародний банк" про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 99 560,19 грн., як таких, що обґрунтовані та підтверджені належними доказами. Грошові вимоги до боржника в сумі 25 752,55 грн. належить відхилити.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" до фізичної особи ОСОБА_1 підлягають визнанню у сумі у розмірі 99 560,19 грн, з яких: 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №2002164870402 від 20.10.2023 приєдналась ОСОБА_1 , з них: 9 488,22 грн. за кредитом (тілом) та 2 565,52 грн. - проценти; 87 506,45 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №1014198675 від 23.01.2024 приєдналась ОСОБА_1 , з них: 87 500,27 - заборгованість за кредитом (тіло), 6,18 грн. - проценти, а також 4844,80 грн. судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" від 05.02.2025 про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.
Визнати вимоги Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) у розмірі 99 560,19 грн, з яких: 12 053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №2002164870402 від 20.10.2023 приєдналась ОСОБА_1 , з них: 9 488,22 грн. за кредитом (тілом) та 2 565,52 грн. - проценти; 87 506,45 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, до якого згідно підписаної заяви №1014198675 від 23.01.2024 приєдналась ОСОБА_1 , з них: 87 500,27 грн. заборгованість за кредитом (тіло) та 6,18 грн. - проценти, а також 4844,80 грн. судового збору.
Решту вимог відхилити.
Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
Ухвала набрала законної сили 05.03.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, керуючому реструктуризацією.
Повна ухвала складена 06.03.2025.
Суддя Шевчук О.І.