03 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/560/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.
розглянув матеріали справи
за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури, бульвар Т. Шевченка, 7, м.Тернопіль, 46000, в інтересах держави в особі:
1. Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46021
2. Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації, бульвар Т. Шевченка, 6, м. Тернопіль, 46001
до відповідача Білецької сільської ради, вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, 47707
про усунення перешкод у користування пам'яткою археології та землею
за участі представників:
прокурора: Козлова Олена Володимирівна;
позивача 1: не прибув;
позивача 2: не прибув;
відповідача: Ящук Юлія Павлівна
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Суть справи: Керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації та Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації, до відповідача - Білецької сільської ради, про усунення перешкод власнику - державі в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, у користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І та землею, на якій вона розташована, шляхом:
1) визнання незаконним та скасування рішення сесії Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22,2965 га за цільовим призначення земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)", в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та кадастровий номер 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га;
2) скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,3535 га з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087;
3) скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0435 га з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх.№200 від 08.01.2025), яка судом прийнята).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Білецькою сільською радою вимог чинного законодавства та інтересів держави у зв'язку з незаконним розпорядженням та використанням земельних ділянок, на території яких знаходиться пам'ятка археології Стоянка Великий Глибочок I.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 21 жовтня 2024 року об 11:00 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
16.10.2024 на адресу суду від Білецької сільської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7889), в якому відповідач просить врахувати, що 27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин". Вказаним Законом, серед іншого, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, згідно з яким з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
З врахуванням вищезазначеного, з метою реєстрації права комунальної власності на землю, рішенням сесії Білецької сільської ради від 25.05.2021 №1047 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та укладено договір про надання послуг (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки) від 28.09.2022 №00491 з Державним підприємством "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Надалі, рішенням сесії Білецької сільської ради від 23.11.2022 №3168 затверджено виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної форми власності, що розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, площею 22,2965 га, кадастровий номер 6125281900:01:004:0071; 03.11.2022 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель проведено державну реєстрацію земельної ділянки, а 22.12.2022 зареєстровано право комунальної власності за Білецькою сільською радою на вказану земельну ділянку.
Як вказує відповідач, лише 15.08.2024 під час огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, площею 22,2965 га, в межах кримінального провадження представнику Білецької сільської ради стало відомо, що на вказаній земельній ділянці знаходиться пам'ятка археології - Стоянка багатошарова Глибочок І. Наведене також вбачається і з листа Тернопільської окружної прокуратури від 24.11.2023 №50-86-12038ВИХ-23, в якому зазначено, що на загальнодержавному та обласному рівнях неодноразово розроблялися та реалізовувались програми збереження культурної спадщини, але не вживалися заходи щодо виділення земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти культурної спадщини, зокрема пам'ятки археології, не розроблялися відповідні документації із землеустрою щодо земельних ділянок на яких знаходиться пам'ятка археології, не визначалися межі, не вносилися дані до Державного земельного кадастру, відповідно Стоянка багатошарова "Глибочок І" не сформована як об'єкт цивільних прав, в порядку статті 79-1 ЗК України. Ознайомившись із Паспортом об'єкта культурної спадщини Стоянка Великий Глибочок І, багатошарова, встановлено, що зона охорони пам'ятки не визначена, науково-проектна документація не розроблена. В Обліковій картці зазначено рекомендований режим використання об'єкта культурної спадщини: визначити межі пам'ятки, встановити охоронні знаки та інформаційні стенди. Актом візуального обстеження від 16.10.2021 встановлено, що зона охорони не визначена. Тому, оскільки не була розроблена відповідна документація із землеустрою щодо пам'ятки археології Стоянка багатошарова "Глибочок І", не визначені межі, не внесені дані до Державного земельного кадастру, не встановлені охоронні знаки та інформаційні стенди, визначити місцезнаходження Стоянки багатошарової "Глибочок І" Білецькій сільській раді не вбачалося за можливе при реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, площею 22,2965 га. При цьому, Білецька сільська рада зазначає, що не отримувала лист від Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини від 30.06.2021 №175/01-5 щодо надсилання переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини, розташованих на території громади.
Білецька сільська рада також повідомила, що оскільки відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" земельна ділянка, на якій розташована пам'ятка археології, є об'єктом обмеженим у цивільному обороті, оскільки може перебувати виключно у державній власності, відділом земельних відносин, містобудування та архітектури підготовлено проект рішення №62 на чергову сесію "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22,2965 га за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) кадастровий номер 6125281900:01:004:0071, з виокремленням в окремі земельні ділянки", а саме: земельна ділянка №1 - площею 0,3535 га, земельна ділянка №2 - площею 0,0435 га, земельна ділянка №3 - площею 21,8995 га. Після розроблення та затвердження технічної документації Білецька сільська рада на підставі рішення має на меті повернути в державну власність дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку №1 - площею 0,3535 га та земельну ділянку №2 - площею 0,0435 га, на яких проводилися розкопки та на яких розміщена пам'ятка археології Стоянка багатошарова "Глибочок 1". Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити.
21 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від Тернопільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив б/н від 18.10.2024 (вх.№7963), в якій остання звертає увагу суду на те, що перелік пам'яток культурної спадщини національного значення Тернопільської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, серед яких Стоянка багатошарова Глибочок І, розміщений на веб-сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Білецькій сільській раді було відомо про місцезнаходження Стоянки Великий Глибочок І, оскільки інформація про вказану пам'ятку археології розміщена не лише у вільному доступі в мережі Інтернет, а й на сайті Білецької територіальної громади у розділі "Нарис історії села Великий Глибочок". На пам'ятку археології - Стоянку Великий Глибочок І оформлено паспорт об'єкта культурної спадщини, затверджений кандидатом геолого-мінералогічних наук Андрієм Богуцьким та директором Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації Світланою Байталюк, крім того, на пам'ятку виготовлена облікова документація, де позначені її візуальні межі. Згідно з обліковою документацією об'єкта культурної спадщини та акту візуального обстеження від 16.10.2021, Стоянка Великий Глибочок І знаходиться на північ від с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, на території недіючого кам'яного кар'єру, площею близько 2000 м2, із зазначенням GPS координат пам'ятки - 49°38' 16.82»Пн; 25°31' 22.28»Сх. Враховуючи, що пам'ятка Стоянка Великий Глибочок І взята на облік, паспортизована та внесена до державного реєстру нерухомих пам'яток України з охоронним номером як пам'ятка археології, її межі та правовий статус вважаються визначеними, територія пам'ятки перебуває під особливою охороною держави.
Зазначає, що землі історико-культурного призначення, на яких розміщені пам'ятки археології, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. Відповідно до ст.56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Таким чином, Білецька сільська рада не є розпорядником сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, на частині якої розташована пам'ятка археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І, відповідно відсутні правові підстави для прийняття останньою рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо її поділу або об'єднання. Окрім того, у проекті рішення Білецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 зазначено про перебування її у комунальній власності, що суперечить вимогам чинного законодавства.
21 жовтня 2024 року, враховуючи клопотання представниці відповідача та неявку позивачів 1 та 2, підготовче засідання у цій справі відкладено на 18 листопада 2024 року о 10:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника відповідача повідомлено під розписку, інших учасників справи повідомлено відповідною ухвалою.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року, враховуючи об'єктивну неможливість проведення підготовчого засідання (замінування адміністративної будівлі Господарського суду Тернопільської області) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у цій справі буде проведено 09 грудня 2024 року о 09:30 год.
25 листопада 2024 року на адресу суду від Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації надійшла відповідь на відзив №02.1-46/1599 від 30.10.2024 (вх. №9033), у якій останній вважає твердження Білецької сільської ради щодо того, що остання не знала про існування такої пам'ятки археології такими, що не відповідають дійсності. Оскільки, крім листа Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини від 30.06.2021 №175/01-5 з переліками пам'яток та об'єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Білецької сільської ради, і який був не зареєстрований з невідомих причин у журналі вхідних листів, Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації на адресу Білецької сільської ради був надісланий окремий лист про надання переліків пам'яток та об'єктів культурної спадщини від 20.07.2021 №02.01-44/240, де у додатку 1 (археологія) за порядковим номером 5 зазначена інформація про Стоянку Великий Глибочок І. Просить суд позовні вимоги керівника Тернопільської окружної прокуратури задоволити в повному обсязі.
У підготовчому засіданні 09 грудня 2024 року суд, враховуючи клопотання прокурора (вх.№9393 від 09.12.2024), продовжив строк підготовчого провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відклав підготовче засідання у цій справі на 09 січня 2025 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника відповідача повідомлено під розписку, а позивачів повідомлено відповідною ухвалою суду від 09.12.2024.
03 січня 2025 року на адресу суду від Білецької сільської ради надійшла заява №04-04/2197 від 30.12.2024 (вх.№71 від 03.01.2025) із долученням копій рішень Білецької сільської ради №4383 від 24.10.2024, №4528 від 19.12.2024 та Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки за кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086. Зі змісту поданої заяви вбачається, що рішенням Білецької сільської ради від 24.10.2024 №4383 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району, Тернопільської області площею 22.2965 га за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами) кадастровий номер 6125281900:01:004:0071 з виокремленням в окремі земельні ділянки" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на три земельні ділянки, а саме: площею 0,3535 га, площею 0,0435 га та площею 21,8995 га. В подальшому, на виконання вищезазначеного рішення, Білецька сільська рада звернулася із клопотанням до ТОВ "Західне земельне агентство" з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу вказаної вище земельної ділянки. Після виготовлення технічної документації, 13.12.2024 Головним управлінням Держгеокадастру проведено державну реєстрацію вказаних вище земельних ділянок. В подальшому, рішенням сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22,2965 га за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, площею 22,2965 га, з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, з виокремленням в окремі земельні ділянки у зв'язку із знаходженням пам'ятки археології - Стоянка багатошарова "Глибочок І", а саме: земельна ділянка № 1 - площею 0,3535 га; земельна ділянка №2 - площею 0,0435 га; земельна ділянка №3 - площею 21,8995 га.
Крім того, відповідач додатково повідомив про те, що на чергову сесію Білецької сільської ради буде підготовлено проект рішення щодо передачі з комунальної у державну власність земельних ділянок, на яких знаходиться пам'ятка археології - Стояка багатошарова "Глибочок І", з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, у державну власність.
З урахуванням вищенаведених обставин, 08.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від Тернопільської окружної прокуратури надійшла заява №50-89-318ВИХ-25 від 08.01.2025 (вх. №200) про зміну предмету позову. Також, у зазначеній вище заяві Тернопільська окружна прокуратура просила суд поновити строк на подання доказів, що були отримані нею після скерування позовної заяви до суду та долучити до справи: лист Білецької сільської ради №04_04/2197 від 30.12.2024, копії рішень Білецької сільської ради від 24.10.2024 №4383 та від 19.12.2024 №4528, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086 та скріншот з веб-сайту Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071.
У підготовчому засіданні 09 січня 2025 року, яке відбулось за участі повноважних представників прокуратури та відповідача, суд, враховуючи клопотання представниці відповідача щодо необхідності ознайомлення із поданою заявою про зміну предмету позову, відклав підготовче засідання на 27 січня 2025 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника відповідача повідомлено під розписку, інших учасників повідомлено відповідною ухвалою суду.
У підготовчому засіданні 27 січня 2025 року, яке відбулось за участі представника прокуратури, беручи до уваги усне клопотання представника прокуратури про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з метою ознайомлення із відзивом відповідача на заяву Тернопільської окружної прокуратури про зміну предмету позову, враховуючи те, що станом час проведення підготовчого засідання 27.01.2025 до суду такий відзив від відповідача ще не надійшов, суд з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно неможливістю вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, відклав підготовче засідання на 06 лютого 2025 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора повідомлено під розписку, а інших учасників - відповідною ухвалою суду.
28.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення №04/04/153 від 27.01.2025 (вх. №685) на заяву Тернопільської окружної прокуратури про зміну предмету позову, у яких повідомлено, що Білецька сільська рада не здійснювала реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га та з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086, площею 0.0435 га. Згідно Витягів з Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, належать до категорії земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельних ділянок: 11.06 Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам та юридичним особам). Також на вказаних земельних ділянках встановлені обмеження у використанні земельних ділянок, а саме: пам'ятки природи, пам'ятки культурної спадщини та/або їх територій.
При цьому, неприйняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій знаходиться пам'ятка культурної спадщини, не впливає на її правовий режим, як такої, що відноситься, до земель історико-культурного призначення (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16).
Зазначає, що відповідно до ст.14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" територія пам'ятки - це територія, історично і топографічно пов'язана з розпланувально-просторовою еволюцією пам'ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання, з метою збереження цілісності пам'ятки. Межі та режими використання території пам'ятки визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень. Рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки приймається: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам'яток національного значення; органам охорони культурної спадщини; Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам'яток місцевого значення. При цьому, Білецька сільська рада не реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та відповідно не визначає межі та режими використання території пам'ятки.
Також Білецька сільська рада повідомила, що звернулася до Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації із листом від 17.01.2025 №04-03/101, у якому просила надати інформацію по використанню, охороні та процедурі передачі земельних ділянок, на яких розміщена пам'ятка археології - Стоянка багатошарова "Глибочок І", Білецькою сільською радою власнику, відповідь на який поки не отримано (копію листа долучено до пояснень).
06 лютого 2025 року на адресу суду від Тернопільської окружної прокуратури надійшла заява, сформована як відповідь на відзив (вх.№928 від 06.02.2025) (щодо письмових пояснень Білецької сільської ради №04/04/153 від 27.01.2025 (вх. №685 від 28.01.2025).
Прокурор звертає увагу на те, що у заяві про зміну позовних вимог Тернопільської окружної прокуратури №50-89-318 вих-25 від 08.01.2025 відсутня позовна вимога про скасування державної реєстрації права комунальної власності Білецької сільської ради на земельні ділянки історико-культурного призначення з кадастровими номерами 6125281900:01.004:0087, 6125281900:01:004:0086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного, реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У заяві лише містяться посилання на незаконність реєстрації права комунальної власності на первинну земельну ділянку історико-культурного призначення з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, з якої здійснено поділ на земельні ділянки, в тому числі з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086. Земельна ділянка з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, з якої здійснено поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, була сформована в процесі інвентаризації, цільове призначення було встановлено Білецькою сільською радою при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації, а в подальшому щодо її поділу. Згідно з витягами з Державного земельного кадастру на вказані земельні ділянки вбачається, що обмеження щодо пам'яток культурної спадщини встановлено на усю площу кожної з вказаних земельних ділянок, однак їх категорія відображається як землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
При цьому, затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 за цільовим призначенням - земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), з категорією земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на три окремі земельні ділянки, дві з яких з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086, знаходяться в межах території пам'ятки археології та не визначені за цільовим призначенням як землі історико-культурного призначення, свідчить про порушення вимог законодавства при здійсненні землеустрою та визначенні цільового призначення спірних земельних ділянок. Вказане порушення при визначенні цільового призначення спірних ділянок чинить реальні перешкоди власнику у розпорядженні та користуванні належними йому спірними землями.
Таким чином, вказує, що оскільки Білецька сільська рада не є власником та розпорядником земель історико-культурного призначення, у неї відсутні повноваження щодо інвентаризації цих земель, поділу проінвентаризованих земельних ділянок, визначення їх цільового призначення, а також їх передачі.
У підготовчому засіданні 06.02.2025, беручи до уваги повідомлені представником відповідача додаткові обставини, зокрема, прийняття 23.01.2025 Білецькою сільською радою рішення, яким внесено зміни до рішення №4528 від 19.12.2024, для надання можливості прокурору ознайомитися із зазначеним рішенням та висловити свою позицію з цього приводу, суд відклав підготовче засідання на 17 лютого 2025 року о 12:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та відповідача повідомлено під розписку, а позивачів повідомлено відповідною ухвалою суду.
12 лютого 2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання №04-04/263 від 06.02.2025 (вх. №1081 від 12.02.2025) про приєднання до матеріалів справи рішення сесії Білецької сільської ради від 23.01.2025 №4590 "Про внесення змін до рішення сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с.Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22.2965 га за цільовим призначенням землі ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".
14 лютого 2025 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення №04-04/312 від 14.02.2025 (вх. №1128), у яких останній наводить свої доводи із врахуванням відповіді Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації №02.1-46/261 від 12.02.2025, яку просить долучити до матеріалів справи. У відповіді, зокрема вказується про те, що на замовлення Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, ТОВ "Західне земельне агентство" був виготовлений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам'ятки археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І, який погоджується управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА. Затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини належить до повноважень Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Після оприлюднення відповідного наказу Міністерства, під час укладення охоронного договору на пам'ятку національного значення Стоянка Великий Глибочок І буде визначено питання збереження, використання і охорони території та зони охорони пам'ятки. З наведеного відповідач виснує, що на даний час Міністерством культури та стратегічних комунікацій України не встановлені межі режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та відповідно не визначено питання збереження, використання і охорони території та зони охорони пам'ятки, а отже, Білецька сільська рада не здійснює перешкод державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації в користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок 1 та землею, на якій вона розташована.
17 лютого 2025 року до суду від Тернопільської окружної прокуратури надійшли пояснення №50-89-1793ВИХ-25 від 14.02.2025 (вх. №1144 від 17.02.2025), у яких остання повідомила, що внесення Білецькою сільською радою змін до пункту 2 оскаржуваного рішення не впливає на викладені підстави позовних вимог та предмет позовних вимог. Окрім того зазначила, що незатвердження на даний час проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам'ятки археології - Стоянка Великий Глибочок І, не впливає на правовий режим земельної ділянки, на якій знаходиться пам'ятка, як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки її правовий режим випливає із закону.
У підготовчому засіданні 17.02.2025 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову (вх.№200 від 08.01.2025) та постановив надалі розгляд цієї справи здійснювати, виходячи із вимог, зазначених у заяві; поновив Тернопільській окружній прокуратурі строк на подання доказів, доданих до вказаної вище заяви, та долучив їх до матеріалів справи.
Крім того, суд приєднав до матеріалів справи: копію рішення сесії Білецької сільської ради від 23.01.2025 №4590 "Про внесення змін до рішення сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22.2965 га за цільовим призначенням землі ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)", долучену відповідачем до клопотання №04-04/263 від 06.02.2025 (вх. №1081 від 12.02.2025); копію відповіді Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації №02.1-46/261 від 12.02.2025 щодо пам'ятки археології Стоянка Великий Глибочок І, долучену відповідачем до письмових пояснень №04-04/312 від 14 лютого 2025 року (вх. №1128); пояснення Тернопільської окружної прокуратури №50-89-1793ВИХ-25 від 14.02.2025 (вх. №1144 від 17.02.2025).
З наведених питань судом постановлено ухвали із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.
Також, з'ясувавши, що у представників прокуратури та відповідача відсутні інші заяви чи клопотання, які підлягають вирішенню на стадії підготовчого провадження, у підготовчому засіданні 17.02.2025 суд, у відповідності до ст.185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03 березня 2025 року об 11:00 год. без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що присутні прокурор та представник відповідача повідомлені під розписку, позивачам надіслано відповідні ухвали.
У призначене на 03 березня 2025 року судове засідання для розгляду справи по суті прибула представниця Тернопільської окружної прокуратури та повністю підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№200 від 08.01.2025), відповіді на відзив (вх.№7963 від 21.10.2024) та додаткових письмових поясненнях у справі, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Представник позивача 1 - Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації участі уповноваженого представника в засіданні не забезпечив. Жодних заяв, клопотань від останньої до суду не надходило.
Представник позивача 2 - Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації, участі уповноваженого представника в засіданні не забезпечив. Поряд з цим, свою позицію у справі виклав у відповіді на відзив (вх.№9033 від 25.11.2024). Просить позовні вимоги прокуратури задоволити у повному обсязі.
Присутня в судовому засіданні 03.03.2025 представниця відповідача щодо заявлених вимог заперечила з підстав, викладених також у відзиві на позов (вх.№7889 від 16.10.2024) та додаткових письмових поясненнях у справі. Стверджує, що Білецька сільська рада жодним чином не створює перешкоди в користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086, а право власності на такі за Білецькою сільською радою не зареєстровано. Просить відмовити у задоволенні позову.
03 березня 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог статей 233, 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та заперечення представника відповідача, судом встановлено наступне.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024212050000038 від 11.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України, при реєстрації права комунальної власності та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення, Тернопільською окружною прокуратурою з'ясовано, що на території Білецької об'єднаної територіальної громади знаходиться пам'ятка археології національного значення - багатошарова Стоянка Великий Глибочок І (охоронний номер 190005-Н).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів №162 від 14.07.1989 пам'ятка археології Стоянка Велика Глибочок І (смт. Великий Глибочок, ур. Кар'єр) взята під державну охорону (п.214 додатку до рішення).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №928 "Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" об'єкт культурної спадщини національного значення - Стоянку багатошарову "Глибочок І" занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України із охоронним номером: 190005-Н.
Відповідно до Паспорта об'єкта культурної спадщини, дата його утворення: ранній - пізній палеоліт (1,5 млн. років - 10 тис. років до н.е.), мезоліт (ІХ-VІІ тисячоліття до н.е.). Пам'ятка виявлена на високому правому схилі долини річки Серет, 800 м на північ від с.Великий Глибочок Тернопільського району; знаходиться на околиці населеного пункту (с.Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області), на території недіючого кам'яного кар'єру; площа об'єкта - близько 2000 м2. Зони охорони пам'ятки не визначені, науково-проектна документація не розроблена.
Згідно з обліковою документацією об'єкта культурної спадщини та акту візуального обстеження від 16.10.2021, GPS координати місцезнаходження Стоянки Великий Глибочок І 49°38' 16.82»Пн; 25°31' 22.28»Сх.
Як вказує прокурор, співставленням розміщення пам'ятки археології по GPS координатах із даними ДЗК, з'ясовано, що вказана пам'ятка археології розташована на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071.
15.08.2024 у межах кримінального провадження №42024212050000038 від 11.03.2024 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, площею 22,2965 га, за адресою с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, за участі представника Білецької сільської ради та із залученням сертифікованого інженера - землевпорядника та спеціаліста Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини та управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації. В ході огляду встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться пам'ятка археології - Стоянка багатошарова Глибочок І.
Згідно з кадастровим планом земельної ділянки (кадастровий номер 6125281900:01:004:0071), складеним сертифікованим інженером - землевпорядником ТОВ "Західне земельне агентство" Курбецьким С.М., на території цієї земельної ділянки знаходиться пам'ятка археології Стоянка Великий Глибочок 1 (площею 0,3535 га - розкопка 1 та площею 0,0435 га - розкопка 3).
За результатами участі в огляді земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 та на виконання постанови процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42024212050000038 про залучення спеціаліста, директором Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Ягодинською М.О. складено Акт візуального обстеження пам'ятки археології - Стоянка Великий Глибочок І від 15.08.2024.
Як зазначено в Акті візуального обстеження, Стоянка Великий Глибочок І знаходиться у північних околицях с. Великий Глибочок Тернопільського району, на високому правому березі р.Серет, за 800 м на північ від с. Великий Глибочок Тернопільського району. Стоянка знаходиться в межах території існуючого недіючого кам'яного кар'єру (земельна ділянка з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071). Територія пам'ятки задернована, заросла кущами та деревами, частково вкрита залишками побутового сміття. Виявлено дві місцини, на яких читаються сліди старих археологічних розкопів. В південно-східній частині кар'єру виявлено сліди розкопу І, де під час археологічних досліджень зафіксовано шари мезоліту (шар І), пізнього палеоліту (шар ІІ), раннього палеоліту (шар ІІІ). У північно-східній частині кар'єру виявлено сліди розкопу ІІІ, хронологічна атрибуція знахідок знаходиться в межах хронологічних періодів розкопу І. Згідно з геодезичними обстеженнями загальна площа пам'ятки складає 0,3970 га, причому площа розкопу І складає 0,3535 га, розкопу ІІІ - 0,0435 га. Стан пам'ятки задовільний.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що 22.12.2022 на земельну ділянку з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, площею 22,2965 га, зареєстровано право комунальної власності за Білецькою сільською радою.
Право власності зареєстровано на підставі Закону України №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 65916494 від 26.12.2022).
Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.09.2024, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 визначено як: земельні ділянки запасу (не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Реєстрація права комунальної власності здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 27.10.2022, розробленої ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на підставі рішення сесії Білецької сільської ради "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель" від 25.05.2021 №1047. Водночас, у технічній документації не відображено пам'ятки культурної спадщини, зону охорони археологічного культурного шару, охоронну зону пам'ятки культурної спадщини.
Рішенням сесії Білецької сільської ради №3168 від 23.11.2022 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної форми власності, що розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, площею 22,2965 га, кадастровий номер 6125281900:01:004:0071.
Також, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, площею 22,2965 га, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення та суб'єкта права власності - Білецьку сільську раду, були внесені до Державного земельного кадастру; 03.11.2022 відкрито Поземельну книгу.
Надалі, рішенням сесії Білецької сільської ради від 24.10.2024 №4383 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с.Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22.2965 га, за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) кадастровий номер 6125281900:01:004:0071 з виокремленням в окремі земельні ділянки" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 з виокремленням на три окремі земельні ділянки у зв'язку із знаходженням пам'ятки археології - Стоянка багатошарова "Глибочок І", а саме: земельна ділянка №1 - площею 0,3535 га, земельна ділянка №2 - площею 0,0435 га, земельна ділянка №3 - площею 21,8995 га.
На виконання зазначеного рішення, Білецька сільська рада звернулася із клопотанням до ТОВ "Західне земельне агентство" з проханням виготовити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної форми власності Білецької сільської ради, земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), площею 22,2965 га, з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 на три земельні ділянки: 21,8995 га, 0,3535 га та 0,0435 га за межами населеного пункту с. Великий Глибочок на території Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
12.12.2024 виготовлено технічну документацію та 13.12.2024 відділом №8 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області проведено державну реєстрацію земельних ділянок запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам): кадастровий номер: 6125281900:01:004:0088, площею 21,8995; кадастровий номер: 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535; кадастровий номер: 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435.
Рішенням сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22,2965 га за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), з виокремленням в окремі земельні ділянки у зв'язку із знаходженням пам'ятки археології - Стоянка багатошарова "Глибочок І", а саме: земельна ділянка №1 - площею 0,3535 га; земельна ділянка №2 - площею 0,0435 га; земельна ділянка №3 - площею 21,8995 га.
Пунктом 2 вказаного рішення сільському голові доручено зареєструвати речове право на вказані земельні ділянки відповідно до чинного законодавства.
Рішенням сесії Білецької сільської ради №4590 від 23.01.2025 внесено зміни до рішення сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528, а саме пункт 2 рішення викладено в наступній редакції: "Сільському голові зареєструвати речове право на земельну ділянку №3 площею 21.8995 га відповідно до чинного законодавства".
Згідно з витягами з Державного земельного кадастру на вказані земельні ділянки №НВ-6301026632024 та №НВ-6301026622024 від 13.12.2024 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, їх категорія - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; власник та форма власності не визначена.
Також у розділах "Загальні відомості про земельну ділянку" вказаних витягів з Державного земельного кадастру зазначено, що земельні ділянки утворені в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 6125381900:01:004:0071, який скасований.
В розділі "Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки" вказаних витягів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086 міститься інформація про вид обмеження у використанні земельних ділянок, а саме - пам'ятки культурної спадщини та/або їх території; підстава для виникнення обмеження у використанні - Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000; строк дії обмеження - безстроково.
Як свідчать матеріали справи, а також визнається відповідачем, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, утворено три земельні ділянки, дві з яких знаходяться в межах пам'ятки археології - земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086.
Як вказує прокурор, в порушення ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", якою гарантовано право державної власності на пам'ятки археології, Білецькою сільською радою прийнято рішення щодо земельної ділянки історико-культурного призначення як органом, який не уповноважений розпоряджатися земельними ділянками державної форми власності, чим порушено ст. 186, 122 Земельного кодексу України. Окрім того, Білецькою сільською радою порушено порядок визначення та зміни цільового призначення земель, а саме незаконно присвоєно земельним ділянкам категорію - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, що з одного боку, надало право та зобов'язало Білецьку сільську раду використовувати ділянку без урахування правового статусу режимоутворюючого об'єкта, а з іншого позбавило Український народ загалом правомочностей власника земель історико-культурного призначення в тому обсязі, який дозволяє її статус, імперативно визначений у законі.
Також, відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі. Водночас, цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, яке було до поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, затвердженого рішенням Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528, так і залишилось не зміненим (землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення). В результаті, відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086 в Державному земельному кадастрі відображено як земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Рішенням Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024 в частині затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086, фактично у цивільний обіг введено обмежено оборотоздатні землі у якості земель промисловості.
Таким чином, оскільки земельна ділянка під пам'яткою археології Стоянка Глибочок І належить до земель історико-культурного призначення, прокурор звернувся із цим позовом в інтересах держави та, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І та землею, на якій вона розташована, шляхом визнання незаконним та скасування рішення сесії Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, як такого, що прийняте всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини", та порушує виключне право власності держави на земельні ділянки обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України в результаті розпорядження ними неуповноваженим органом, невизначення їх як земель історико-культурного призначення.
Також, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0086, 6125281900:01:004:0087 відображені в Державному земельному кадастрі як землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, і такі земельні ділянки існують як об'єкти речових прав на підставі їх реєстрацій в Державному земельному кадастрі на підставі рішення Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024, прокурор просить скасувати реєстрацію земельних ділянок з метою усунення стану юридичної невизначеності щодо їх цільового призначення та надасть можливість державі сформувати земельні ділянки під пам'яткою археології з визначенням їх цільового призначення "землі історико-культурного призначення" і зареєструвати їх в Державному земельному кадастрі за державою.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вказується у позовній заяві, нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, археологічного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Стоянки є нерухомим археологічним об'єктом культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності. Вказаний висновок висвітлено в постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №927/238/22.
Пам'ятки археології, зазвичай, знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв'язку з чим нерозривно пов'язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, яка згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати в приватній чи комунальній власності. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21.
Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології, у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована (п.5.56 постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №927/238/22).
Виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. 96 ЗК України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. Отже, пам'ятки археології та землі, на яких вони розташовані, перебувають виключно у державній власності, та не можуть використовуватися для інших потреб (наприклад, для потреб промисловості тощо).
При цьому, перебування в Державному земельному кадастрі земельної ділянки як об'єкта цивільних прав із цільовим призначенням як землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, створює ризики пошкодження або знищення пам'ятки археології.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.
Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вказується у позовній заяві, компетентними органами у спірних правовідносинах є Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, та Департамент культури та туризму Тернопільської обласної (військової) адміністрації.
Згідно з ч.5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, є розпорядником земель історико-культурного призначення, що належать державі.
Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п.5 ст.28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Як свідчать матеріали справи, листом №50-89-7143 ВИХ-24 від 20.08.2024 Тернопільська окружна прокуратура повідомила Тернопільську обласну військову адміністрацію про встановлення незаконності вибуття з державної власності земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І, а також просила повідомити про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень та чи пред'являтиме адміністрація позовну заяву до суду про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І та земельною ділянкою, на якій розташована пам'ятка.
Листом від №03-9020/16 від 29.08.2024 Тернопільська обласна військова адміністрація повідомила, що у зв'язку із відсутністю коштів на сплату судового збору, не заперечує щодо представництва в суді законних інтересів держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації щодо повернення у державну власність земельної ділянки, на якій знаходиться пам'ятка археології.
Згідно з постановою Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується з бюджету.
Відповідно до Положення про Департамент культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.04.2021 №235/01.02-01, Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що входить до її складу і в межах Тернопільської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Основними завданнями Департаменту, серед іншого, є забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, охорони культурної спадщини, туризму та курортів, міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин та права громадян на свободу світогляду і віросповідання, а також державної мовної політики на території області, сприяння збереженню культурної спадщини.
Відповідно до п. 5 Положення Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі завдання: організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпоряджень і доручень голови обласної державної адміністрації та здійснює контроль за їх реалізацією; створює умови для охорони культурної спадщини, укладає охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини; подає Міністерству культури та інформаційної політики України інформацію про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження пам'яток культурної спадщини, погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України, застосовує фінансові санкції за порушення вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Відповідно до п.п. 3 п. 6 Положення, Департамент сприяє збереженню та примноженню культурної спадщини.
Відповідно до п.п. 51 п. 5 вказаного Положення Департамент контролює виконання Закону "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
У п.15 Положення зазначено, що Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Отже, Департамент є юридичною особою, одним із завдань якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.
Листом від 20.08.2024 Тернопільська окружна прокуратура повідомила Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації про встановлення незаконності вибуття з державної власності спірної земельної ділянки історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І, а також просила повідомити про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень та чи пред'являтиме Департамент позовну заяву до суду про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І та земельною ділянкою, на якій розташована пам'ятка.
Листом №02.1-46/1248 від 28.08.2024 Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації повідомив, що актом візуального обстеження пам'ятки археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І від 15.08.2024 встановлено, що пам'ятка археології знаходиться на частині земельної ділянки. Білецька сільська рада з питання надання інформації щодо режимоутворюючих об'єктів на земельній ділянці площею 22,2965 га з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, погодження технічної документації чи укладення охоронного договору на пам'ятку археології до Департаменту не зверталась. Інформація щодо ймовірного вибуття з державної власності частини зазначеної земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка культурної спадщини, в Департаменті відсутня.
У листі також зазначено про те, що Департамент не звертатиметься з позовом до суду щодо скасування рішення, на підставі якого частина земельної ділянки, на якій знаходиться пам'ятка археології національного значення Стоянка Великий Глибочок 1, вибула із державної власності.
Таким чином, у ході листування з Тернопільською обласною військовою адміністрацією та Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, які здійснювалися на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором встановлено порушення інтересів держави та невжиття вказаними компетентними органами заходів, спрямованих на захист цих інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави з цією позовною заявою.
Оцінивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Об'єкт культурної спадщини визначається загальною характеристикою об'єктів, які мають цінність, зокрема, з археологічного погляду. Натомість пам'ятка культурної спадщини - це об'єкт культурної спадщини, цінність якого підтверджена у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом його реєстрації.
При цьому, у ст. 1 цього Закону чітко визначено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам'ятки культурної спадщини за видами поділяються на археологічні, історичні, об'єкти монументального мистецтва, об'єкти архітектури, об'єкти містобудування, об'єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні, об'єкти науки і техніки.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону археологічної спадщини" археологічна спадщина України - сукупність об'єктів археологічної спадщини, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об'єктів археологічної спадщини.
Археологічні об'єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (абзац 2 частини другої статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абзац 4 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").
Стоянки є нерухомим археологічним об'єктом культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності. Вказаний висновок висвітлено в постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №927/238/22.
Пам'ятки археології, зазвичай, знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв'язку з чим нерозривно пов'язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані.
Згідно з частиною 1 статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Категорія земель історико-культурного призначення включає в себе як землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини (в тому числі і пам'ятки археології), так і охоронювані археологічні території. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.
У Законі України "Про охорону культурної спадщини" конкретизовано які саме землі історико-культурного призначення мають особливу цінність та перебувають виключно у державній власності.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про охорону культурної спадщини" топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, за поданням відповідного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини охоронюваними археологічними територіями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, землями історико-культурного призначення можуть бути визнані, зокрема, території, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини або на яких можлива їх наявність (п.5.64 постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 927/238/22).
Згідно з ч. 3 ст. 54 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Таким чином, стаття 54 Земельного кодексу України врегульовує правовий режим усіх ділянок такої категорії земель як землі історико-культурного призначення незалежно від виду пам'яток, які на них розташовані (пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби). Натомість приписи частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" стосуються окремої підкатегорії із категорії земель історико-культурного призначення, а саме земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, та запроваджують особливий правовий режим такої підкатегорії земель історико-культурного призначення, а також передбачають щодо них особливу охорону з боку держави. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.
Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, яка згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати в приватній чи комунальній власності. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.
Судом встановлено, що на час звернення із цим позовом, пам'ятка археології національного значення - багатошарова Стоянка Великий Глибочок І (охоронний номер 190005-Н) була розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, загальною площею 22,2965 га, сформованої на території Білецької територіальної громади, що підтверджується паспортом об'єкта культурної спадщини; обліковою карткою об'єкта культурної спадщини; актом візуального обстеження від 15.08.2024, кадастровим планом земельної ділянки (кадастровий номер 6125281900:01:004:0071), складеним сертифікованим інженером - землевпорядником ТОВ "Західне земельне агентство" ОСОБА_1 .
Згідно з геодезичними обстеженнями загальна площа пам'ятки складає 0,3970 га, в тому числі розкопу І - 0,3535 га, розкопу ІІІ - 0,0435 га.
Таким чином, в силу розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 пам'ятки археології національного значення, земля під нею площею 0,3970 га належить до земель історико-культурного призначення і згідно зі ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" може перебувати виключно у державній власності та не може використовуватися для інших потреб. А відтак повноваження щодо розпорядження нею у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України належать Тернопільській обласній державній (військовій) адміністрації.
Листом Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини №291/01-5 від 11.09.2024 повідомлено, що археологами - дослідниками Стоянки Великий Глибочок І геодезичні роботи по визначенню її площі не проводилися, а остаточна площа Стоянки Великий Глибочок І (загальна площа 0,3970 га, площа розкопу І - 0,3535 га, розкопу ІІІ - 0,0435 га) визначена під час проведення натурного обстеження пам'ятки із залученням сертифікованого спеціаліста інженера-землевпорядника. Площа визначалася за старими археологічними розкопами із стратиграфією.
Із листа-відповіді Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації №02.1-46/261 від 12.02.2025, з'ясовано, що на замовлення Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, ТОВ "Західне земельне агентство" виготовлено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території пам'ятки археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І, який згідно з п.22 ч.2 ст.5 Закону України "Про охорону культурної спадщини" погоджується управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
У листі Департаментом також зазначено, що відповідно до п.12-2 ч.2 ст. 5 цього Закону, затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки національного значення, історико-культурного заповідника державного значення, історико-культурної заповідної території, їхніх зон охорони, історичних ареалів населених місць) належить до повноважень Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Після оприлюднення відповідного наказу Міністерства, під час укладення охоронного договору на пам'ятку національного значення - Стоянка Великий Глибочок І, буде визначено питання збереження, використання і охорони території та зони охорони пам'ятки.
Отже, на даний час Міністерством культури та стратегічних комунікацій України не встановлені межі об'єкта культурної спадщини - пам'ятки національного значення Стоянка Великий Глибочок І, та відповідно не визначено питання збереження, використання і охорони території та зони охорони пам'ятки (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).
Поряд з цим, після звернення з позовною заявою до суду, на підставі прийнятого сесією Білецької сільської ради рішення №4528 від 19.12.2024, земельну ділянку з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, в межах якої знаходилася земельна ділянка під пам'яткою археології - Стоянка багатошарова Глибочок І (площею 0,3535 га - розкопка 1 та площею 0,0435 га - розкопка 3), поділено на три земельні ділянки: з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, в межах яких знаходиться пам'ятка археології, та з кадастровим номером 6125281900:01:004:0088, площею 21,8995 га.
Пунктом 1 вказаного рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), з виокремленням в окремі земельні ділянки у зв'язку із знаходженням пам'ятки археології - Стоянка багатошарова "Глибочок І", а саме: земельна ділянка №1 - площею 0,3535 га; земельна ділянка №2 - площею 0,0435 га; земельна ділянка №3 - площею 21,8995 га.
Як свідчать матеріали справи та визнається відповідачем, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, утворено три земельні ділянки, дві з яких знаходяться в межах пам'ятки археології - земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га.
Згідно з ч.1, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Частинами 1, 2 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Згідно з ч.1 ст.27 вказаного Закону, у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.
Згідно з інформацією, що міститься у витягах з Державного земельного кадастру №НВ-6301026632024 та №НВ-6301026622024 від 13.12.2024 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, земельні ділянки утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125381900:01:004:0071, який скасований.
Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 6125381900:01:004:0071, загальною площею 22,2965 га, припинила існувати як об'єкт цивільних прав внаслідок її поділу.
Поряд з цим, у Державному земельному кадастрі (витяги №НВ-6301026632024 та №НВ-6301026622024 від 13.12.2024) містяться відомості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, із вказанням їх категорії - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; власник та форма власності не визначена.
Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою, приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою, приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Визначення цільового призначення земельної ділянки здійснюється на підставі документації із землеустрою у встановленому законом порядку.
При цьому, на час розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Білецькій сільській раді уже було відомо (оскільки технічна документація розроблялася після скерування прокурором позову до суду), що на спірних земельних ділянках з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, 6125281900:01:004:0086 площею 0,0435 га, розташована пам'ятка археології Стоянка багатошарова Глибочок І.
Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно з нормами ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.
Відтак, в силу прямої вказівки на вказані вимоги закону, земельні ділянки під пам'яткою археології Стоянка багатошарова Глибочок І (з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086) належать до земель історико-культурного призначення, так як нерозривно пов'язані з нею.
Водночас, цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087 та 6125281900:01:004:0086, яке було до поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071, затверджене рішенням Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528, так і залишилось не зміненим (землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення).
В результаті, земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086 в Державному земельному кадастрі відображено як земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Таким чином, рішенням Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024 в частині затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086, фактично у цивільний обіг введено обмежено оборотоздатні землі у якості земель промисловості.
Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 зазначив, що неприведення міською радою цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки, оскільки за законом такий правовий режим пов'язаний з фактом знаходження на ній об'єкта, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20, від 19.03.2021 у справі №813/716/16.
За ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Виходячи з того, що обов'язок землевласників та землекористувачів використовувати земельні ділянки виключно за їх цільовим призначенням (ст. ст. 91, 96 ЗК України) презюмується, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
Таким чином, суд погоджується із доводами прокуратури про те, що затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125281900:01:004:0071 за цільовим призначенням земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), з категорією земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на три окремі земельні ділянки, дві з яких (з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086) знаходяться в межах території пам'ятки археології та не визначені як землі історико-культурного призначення, свідчить про порушення вимог законодавства при здійсненні землеустрою та визначенні цільового призначення спірних земельних ділянок.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Статтею 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" гарантовано право державної власності на пам'ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам'ятками археології, у зв'язку з невіддільністю пам'ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.
Таким чином, в силу розміщення на земельних ділянках з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086 пам'ятки археології національного значення, земля під нею загальною площею 0,3970 га належить до земель історико-культурного призначення і є державною власністю згідно ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а відтак повноваження щодо розпорядження нею у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України належали й належать Тернопільській обласній (військовій) адміністрації, а не Білецькій сільській раді.
Відповідно до п.5 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Таким чином, Білецькою сільською радою рішення про затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086 прийнято з порушенням статей 186, 122 Земельного кодексу України, як органом, який не уповноважений розпоряджатися земельними ділянками державної форми власності.
Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Відповідно до частин 2, 3 цієї ж власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Рішенням Білецької сільської ради від 19.12.2024 №4528 затверджено Технічну документацію із землеустрою, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, 6125281900:01:004:0086, на території яких знаходиться пам'ятка археології, яка перебуває у державній власності. Також, вказане рішення стало підставою для реєстрації зазначених земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, де визначено категорію спірних земельних ділянок як землі промисловості, тоді як такі являються землями історико-культурного призначення.
Наведене вказує на порушення права власності держави на земельні ділянки, оскільки позбавляє її можливості здійснювати належний контроль за використанням землі за її цільовим призначенням, своєчасно вживати заходів з охорони пам'ятки археології та створює стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельних ділянок, на яких розташована пам'ятка археології.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).
Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (статті 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
Таким чином, з огляду на особливості правового регулювання щодо земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, рішення Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024 в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельних ділянок з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га та 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, прийнято всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про охорону культурної спадщини", порушує виключне право власності держави на земельні ділянки обмеженої оборотоздатності та створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України в результаті розпорядження нею неуповноваженим органом, невизначення їх як земель історико-культурного призначення, а відтак в цій частині підлягає скасуванню.
За змістом ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації та одночасного припинення усіх речових прав (за їх наявності).
Згідно із ч.13 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Як визначено частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Одними з основних принципів, на яких базується Державний земельний кадастр, є принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі (ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
За даними Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, віднесені до категорії - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Вказані відомості внесені до Державного земельного кадастру на підставі рішення Білецької сільської ради №4528 від 19.12.2024, щодо якого суд дійшов висновку про його скасування у відповідній частині як такого, що прийняте всупереч вимогам чинного законодавства.
При цьому, незатвердження документації із землеустрою щодо меж земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології та невизначення її категорії земель як "землі історико-культурного призначення" не може свідчити про втрату статусу об'єкта культурної спадщини та можливість набуття прав на пам'ятку та земельну ділянку, на якій ця пам'ятка знаходиться, іншими особами.
З метою відновлення порушених прав дійсного власника та реєстрації за належним власником права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га, на яких розташована пам'ятка археології національного значення багатошарова Стоянка Великий Глибочок І (охоронний номер 190005-Н), суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в цій частині та необхідність скасування державної реєстрації таких земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Враховуючи обставини цієї справи, дослідивши всі докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Керівника Тернопільської окружної прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації та Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної (військової) державної адміністрації до відповідача - Білецької сільської ради, про усунення перешкод у користуванні пам'яткою археології та землею, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
При цьому, висловлені заперечення відповідача, зазначених висновків суду не спростовують.
Суд також враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 7267 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Тернопільської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00022622), яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, у користуванні та розпорядженні пам'яткою археології національного значення Стоянка Великий Глибочок І та землею, на якій вона розташована.
Визнати незаконним та скасувати рішення сесії Білецької сільської ради (вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14029160) №4528 від 19.12.2024 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області площею 22,2965 га за цільовим призначення земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)", в частині затвердження технічної документації із землеустрою земельних ділянок з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087, площею 0,3535 га, та з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086, площею 0,0435 га.
Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,3535 га з кадастровим номером 6125281900:01:004:0087.
Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0435 га з кадастровим номером 6125281900:01:004:0086.
3. Стягнути з Білецької сільської ради (вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14029160) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) - 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06.03.2025.
Суддя Н.В. Охотницька