ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.02.2025Справа № 910/10888/22
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»
до Приватного акціонерного товариства «Нерухомість Столиці»
про стягнення 161 258, 49 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Нерухомість Столиці» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 161 258, 49 грн, з яких: 113 760, 00 грн основний борг, 19 491, 92 грн пеня, 24 631, 17 грн інфляційні втрат та 3 375, 40 грн 3% річних.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 10, 13, 15-17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 322, 360, 382, 385, 625 Цивільного кодексу України та ст. 232, 343 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання щодо сплати внесків за утримання нерухомого майна, що знаходиться адресою: місто Київ, Тверський Тупик 7-Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/10888/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
22.11.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 01.12.2022.
09.12.2022 від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву та зустрічна позовна заява про визнання недійсним рішення від 18.07.2021 загальних зборів співвласників ОСББ «ТВЕРСЬКИЙ ТУПИК 7Б», що оформлене протоколом №18-07-21 від 07.08.2021. Разом з відзивом, відповідачем подано заяву про повторне продовження строку на його подання, в обґрунтування якої зазначено, що ухвала суду про продовження строку від 23.11.2022 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.11.2022 та отримана відповідачем 02.12.2022, однак 29 та 30 листопада 2022 року робоче місце адвоката було повністю заблоковане через проведення правоохоронними органами обшуку, а тому адвокат не міг здійснювати свою діяльність. Посилаючись на вказані обставини, а також на дію воєнного стану, повітряні тривоги та постійні відключення електричної енергії, представник позивача повторно просить суд продовжити строк на подання обґрунтованого відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у задоволенні клопотання відповідача про повторне продовження строку на подання відзиву на позовну заяву відмовлено, відзив залишено без розгляду та зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Нерухомість Столиці» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників, разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.
29.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення справи №910/10400/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 08.02.2023.
24.01.2023 від представника позивача надійшли письмові пояснення відносно клопотання відповідача про зупинення провадження в справі, в яких позивач заперечує щодо зупинення провадження в справі.
24.01.2023 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без розгляду, з підстав викладених в ухвалі.
02.02.2023 від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без розгляду, з підстав викладених в ухвалі.
07.02.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У підготовче засідання 08.02.2023 з'явився представник відповідача, представник позивача в засідання не з'явився та надав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача просив суд задовольнити подане раніше клопотання про зупинення провадження в даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 клопотання відповідача про зупинення провадження в справі задоволено, зупинено провадження в справі №910/10888/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/10400/22.
13.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження в справі до якого долучено копію постанови Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у задоволенні клопотання позивача про поновлення провадження в справі відмовлено, з підстав викладених в ухвалі.
03.12.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження в справі, з посиланням на те, що рішення в справі № 910/10400/22 набрало законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 поновлено провадження в справі та призначено підготовче засідання на 28.01.2025.
У підготовче засідання 28.01.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 пояснення відповідача від 08.02.2023 залишено без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі та враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонами було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2025.
25.02.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 25.02.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Одночасно, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, учасники справи повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції в спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі представників сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
06.10.2020 зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» (позивач), створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 7Б по Тверському тупику в м. Києві.
18.07.2021 відбулися загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б», що оформлені протоколом № 18-07-21 загальних зборів співвласників об'єднання від 07.08.2021 на яких були ухвалені та прийняті серед інших наступні рішення порядку денного:
- створити спеціальний фонд Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7-Б;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7-Б, в сумі 975,00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі, паркомісця) приміщень;
- створити спеціальний фонд Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для покриття витрат на грошову винагороду та матеріальне заохочення членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для покриття витрат на грошову винагороду та матеріальне заохочення членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» в сумі 170, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- створити спеціальний фонд Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для юридичного супроводу претензійно-позовної роботи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» юридичного супроводу претензійно-позовної роботи ОСББ в сумі 50, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- створити спеціальний фонд Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для здійснення адміністративних витрат Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б»;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» адміністративних витрат ОСББ в сумі 5, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- встановити обов'язок для співвласників будинку сплатити 50 (п'ятдесят) відсотків від загального розміру одноразових цільових внесків, що визначені вище, сплатити до 15 серпня 2021 року (включно), а решту - 50 (п'ятдесят) відсотків загального розміру внесків, сплатити до 15 грудня 2021 року (включно):
- встановити для співвласників будинку пеню за несвоєчасну сплату одноразових цільових внесків, що визначені вище, в розмірі 0, 2 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.
Загальний розмір одноразового цільового внеску до вищезазначених спеціальних фондів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б згідно рішення Загальних зборів від 18.07.2021 року складає 1 200, 00 грн. на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого війна (т. 1 а.с. 29 - 36), відповідач є власником нерухомого майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, Тверський тупик, 7-Б, в загальному розмірі 94, 8 кв.м., а саме:
- квартира загальною площею 53, 4 кв.м.;
- 3 машино-місця (гаражі) загальною площею 41, 4 кв. м., а саме: 13, 8 кв.м., 13, 8 кв.м., 13, 8 кв.м.
Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання зі сплати одноразових цільових внесків за період з 30.09.2021 по 15.02.2022 в розмірі 113 760, 00 грн, що також стало підставою для нарахування 19 491, 92 грн пені, 24 631, 17 грн інфляційних втрат та 3 375, 40 грн 3% річних
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Разом з цим, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно з пп. 4.1.1. п 4.1. статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б», за рішенням загальних зборів в об'єднанні можуть створюватись ремонтний, резервний та інші фонди, кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами об'єднання.
Пунктом 4.2. статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» визначено, що сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
Відповідно до пп. 4.2.2. п. 4.2. статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б», частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно з п. 5.2. статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б», співвласник, зокрема, зобов'язаний виконувати обов'язки передбачені цим статутом та виконувати рішення статутних органів об'єднання, прийнятих у межах їхніх повноважень.
18.07.2021 відбулися загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б», що оформлені протоколом № 18-07-21 загальних зборів співвласників об'єднання від 07.08.2021 на яких були ухвалені та прийняті серед інших наступні рішення порядку денного:
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: місто Київ, Тверський тупик 7-Б, в сумі 975, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі, паркомісця) приміщень;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» для покриття витрат на грошову винагороду та матеріальне заохочення членів правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» в сумі 170, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до Спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» юридичного супроводу претензійно-позовної роботи ОСББ в сумі 50, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- встановити для співвласників будинку розмір одноразового цільового внеску до спеціального фонду Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» адміністративних витрат ОСББ в сумі 5, 00 грн на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень;
- встановити обов'язок для співвласників будинку сплатити 50 (п'ятдесят) відсотків від загального розміру одноразових цільових внесків, що визначені вище, сплатити до 15 серпня 2021 року (включно), а решту - 50 (п'ятдесят) відсотків загального розміру внесків, сплатити до 15 грудня 2021 року (включно):
- встановити для співвласників будинку пеню за несвоєчасну сплату одноразових цільових внесків, що визначені вище, в розмірі 0, 2 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.
Отже, розмір одноразового цільового внеску згідно рішення загальних зборів від 18.07.2021, що оформлене протоколом № 18-07-21 загальних зборів співвласників об'єднання від 07.08.2021 складає 1 200, 00 грн (975, 00 грн (фінансування робіт з капітального ремонту, технічного оснащення спільного майна) + 170, 00 грн (грошова винагорода та матеріальне заохочення членів правління) + 50, 00 грн (юридичний супровід претензійно-позовної роботи) + 5, 00 грн (адміністративні витрати) на 1 кв.м. житлових та нежитлових (комерційні приміщення, комори та гаражі/паркомісця) приміщень.
Як було встановлено судом вище, загальна площа нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності становить 94, 8 кв.м., а саме:
- квартира загальною площею 53, 4 кв.м.;
- 3 машино-місця (гаражі) загальною площею 41, 4 кв. м., а саме: 13, 8 кв.м., 13, 8 кв.м., 13, 8 кв.м.
Отже, розмір одноразового цільового внеску складає 113 760, 00 грн (94, 8 кв.м. х 1 200, 00 грн).
При цьому, відповідно до вказаного вище рішення загальних зборів 50 % суми одноразового цільового внеску - 56 880, 00 грн необхідно було сплатити до 15.08.2021 та інші 50 % - до 15.12.2021.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв'язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.
Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов'язаних прав та обов'язків власників квартир та об'єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об'єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів об'єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).
Тобто, обов'язок утримання зазначеного майна виникає в співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна в багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі рішень загальних зборів ОСББ, які є чинними (доказів протилежного суду відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, не надано), а тому такі рішення підлягають обов'язковому виконанню співвласниками будинку.
Суд наголошує, що законодавством на відповідача, як на особу, якій на праві власності належить майно (зокрема, квартира НОМЕР_1 та 3 машино-місця (гаражі) за адресою м. Київ, Тверський тупик, 7-Б), покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Отже, саме відповідач має виконувати зобов'язання з оплати внесків та платежів на утримання належного йому на праві власності майна.
Крім цього, суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/10400/22 (до набрання законної сили якого було зупинено справу № 910/10888/22 ухвалою від 08.02.2023) від 09.08.2023, яке набрало законної сили 13.11.2024, відмовлено в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсиббуд" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників від 18.07.2021, що оформлене протоколом № 18-07-21 загальних зборів співвласників ОСББ "Тверський тупик 7Б" від 07.08.2021, а тому розмір внесків, що встановлені вказаним рішенням загальних зборів, для власників за утримання нерухомого майна за адресою: місто Київ, Тверський Тупик 7-Б, строк сплати та відповідальність за їх несплату, є чинними та підлягають виконанню.
Доказів сплати відповідачем одноразових цільових внесків за період з 30.09.2021 по 15.02.2022 в загальному розмірі 113 760, 00 грн позивачу, матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду таких доказів не надано.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, у порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Цивільного кодексу України, у період з вересня 2021 року по лютий 2022 року належним чином не виконував свої зобов'язання щодо вчасного здійснення оплат одноразових цільових внесків співвласників багатоквартирного будинку № 7-Б по Тверському тупику, м. Київ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 113 760, 00 грн (94, 8 кв.м. х 1 200, 00 грн).
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.
Отже, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати одноразових цільових внесків у загальному розмірі 113 760, 00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 19 491, 92 грн пені за загальний період з 11.10.2021 по 15.06.2022.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
За ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України).
За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, обмежується правила ч. 2 ст. 232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов'язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов'язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.
Відповідно до рішення загальних зборів від 18.07.2021, що оформлене протоколом № 18-07-21 загальних зборів співвласників об'єднання від 07.08.2021, для співвласників будинку встановлено пеню за несвоєчасну сплату одноразових цільових внесків, що визначені вище, в розмірі 0, 2 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки оплати.
Разом з цим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 11.10.2021 по 15.06.2022 в розмірі 19 491, 92 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки позивачем невірно визначено суму боргу в періоді нарахування пені з 11.10.2021 по 15.02.2022 в розмірі 113 760, 00 грн, тоді як правильною є сума 56 880, 00 грн, оскільки, як вже було встановлено судом вище, відповідач мав сплатити 50 % суми одноразового цільового внеску - 56 880, 00 грн до 15.08.2021 та інші 50 % - до 15.12.2021. Тому, судом здійснено власний розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем, наступним чином:
Сума боргу (грн)Період нарахування пеніПеня (грн)
56 880, 0011.10.2021 - 15.02.20223 577, 99
56 880, 0016.12.2021 - 15.06.20226 167, 97
Всього:9 745, 96
Отже, за розрахунком суду, розмір пені за період з 11.10.2021 по 15.06.2022 складає 9 745, 96 грн, а тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 375, 40 грн за загальний період з 16.08.2021 по 11.10.2022 та інфляційних втрат у розмірі 24 631, 17 грн за загальний період з вересня 2021 року по серпень 2022 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.
Передбачені викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів, є порушенням, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 3 375, 40 грн за загальний період з 16.08.2021 по 11.10.2022, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат за загальний період з вересня 2021 року по серпень 2022 року у розмірі 24 631, 17 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов?язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 113 760, 00 грн основного боргу, 9 745, 96 грн пені, 24 631, 17 грн інфляційних втрат та 3 375, 40 грн 3% річних.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нерухомість Столиці» (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, ідентифікаційний код 30965299) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тверський тупик 7Б» (01042, місто Київ, Тверський тупик, будинок 7-Б, ідентифікаційний код 43856014) 113 760 (сто тринадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 00 коп. основного боргу, 9 745 (дев'ять тисяч сімсот сорок п'ять) грн 96 коп. пені, 24 631 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять одну) грн 17 коп. інфляційних втрат, 3 375 (три тисячі триста сімдесят п'ять) грн 40 коп. 3% річних та 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн 69 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 06.03.2025
Суддя Я.А. Карабань