ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2025Справа № 908/2187/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" (вул. Героїв оборони, буд. 5, м. Київ, 03127)
про стягнення 398 177,86 грн.
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
16.08.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вих. № б/н від 16.08.2024) Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне постачання та постачання неякісного товару в сумі 398177,86 грн., з яких: штраф - 346 111,20 грн. та пеня - 52 066,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.08.2024 передано матеріали позовної заяви (вих. № б/н від 16.08.2024) Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне постачання та постачання неякісного товару в сумі 398177,86 грн. (справа №908/2187/24), за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від матеріали справи №908/2187/24 передані на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 відкрито провадження в справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
24.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог, оскільки:
-ТОВ «Запоріжгарантмаш», враховуючи п. 9.3.2. Договору Поставки, сплатило штраф в сумі 1 209,60 грн. та пені у сумі 919,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №343396 від 06.08.2024;
- виробничі потужності відповідача розташовані у місті Запоріжжя, яке з початку збройної агресії потерпає від щоденних обстрілів та бомбардувань, що значно ускладнює роботу підприємства; у період виконання робіт з виготовлення товару за Договором №Л/НХ-23861/НЮ, ситуація значно ускладнилась через умисні дії ворога спрямовані на знищення об'єктів критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об'єктів, що призвело до відключення електрики, які позбавили виробників можливості працювати, тривалі перерви у роботі через необхідність за для забезпечення безпеки працівників знаходитись у укриттях під час Повітряної тривоги теж дались у знаки.
- відповідач вказав, що TOB «Запоріжгарантмаш» припустили порушення умов Договору та порушили строки поставки Товару, але це не призвело ні до яких наслідків та не завдало шкоди Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця»;
- 30 січня 2024 року реалізуючи свої права відповідно до положень Договору №Л/НХ-23861/НЮ позивач звернувся із листом-Вимогою №HX-1/919 до АТ «ЮНЕКС БАНК» про виплату банківської гарантії. На переконання відповідача, матеріальна відповідальність постачальника за порушення строків поставки товару наступила у рамках виконання умов забезпечення виконання Договору №Л/НХ-23861/НЮ, та була відшкодована покупцю шляхом перерахування суми забезпечення на його рахунок.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27.10.2023 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" (далі-постачальник) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № Л/НХ-23861/НЮ, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №l (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору. Найменування товару: Запасні частини до тепловозів 2ТЕ116. 2М62, 2ТЕ10. Код ДК 021-2015 - 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу: обладнання для контролю залізничного руху.
Відповідно до п.4.1-4.2 Договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DAP/DDP відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. Поставка товару проводиться партіями, одночасно в складі однієї відправки, не менше кількості вказаної в заявці, протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару протягом не більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки: (НХ) Служба організації та проведення закупівель, 79025, м. Львів, вул. Широка,2.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі
Товару (п. 4.6 Договору).
Згідно до п.5.5. Договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість товару згідно з п. 2.2 цього Договору, та таких товаросупровідних документів підписаних постачальником:
- довідки, складеної в довільній формі за підписом постачальника та з печаткою (у разі наявності) ПОСТАЧАЛЬНИКА, з інформацією щодо країни походження товару та його комплектуючих;
- товарно-транспортної накладної або залізничної накладної, або відповідного документу, виданого оператором поштового зв'язку;
- договору відповідального зберігання (за формою наданою ПОКУТЦЕМ);
- пакувальних аркушів (при наявності)
- акта прийому-передачі товару;
- видаткової накладної;
- рахунку-фактури.
Відповідно до п. 6.3 Договору, загальна ціна Договору становить: 2062040,00 грн. (два мільйони шістдесят дві тисячі сорок грн. 00 коп.) без ПДВ, крім того ПДВ 412408,00 грн. (чотириста дванадцять тисяч чотириста вісім грн. 00 коп.), усього з ПДВ 2474448,00 грн. (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста сорок вісім грн. 00 коп.).
Сторони пунктом п. 7.1 Договору, що оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться ПОКУПЦЕМ на 45-й робочий день з дати реєстрації постачальником складеної відповідно до Податкового кодексу України податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку постачальника, з дати отримання покупцем від постачальника копії коригування рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Податкова накладна повинна бути складена на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього Договору та Специфікації №1 (Додаток № 1 до цього Договору) при наявності документів, зазначених у п. 5.5 цього Договору (п. 7.2 Договору).
Відповідно до п.7.3 Договору, покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару за умови наявності належним чином оформлених документів на відповідну партію товару, а саме: податкової накладної; акта прийому-передачі товару; видаткової накладної; документів, які підтверджують якість товару, зазначених у п. 2.2 цього Договору; документи про проведення вхідного контролю поставленого товару (акти про фактичну якість і комплектність продукції з підтвердженням відсутності недоліків поставленого товару).
Сторони п.7.4 Договору погодили, що датою здійснення оплати за цим Договором вважається дата виконання обслуговуючим банком покупця його платіжного доручення щодо перерахування відповідної суми на користь постачальника, що підтверджується відповідного позначкою банку, зазначеною у розрахунковому документі в реквізиті «Дата виконання».
У разі постачання товару, що не відповідає кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту, покупець має право, відстрочити оплату (або відмовитись від оплати) за поставлений неякісний товар до заміни вказаного товару. В такому разі покупцю не нараховуються штрафні санкції та не можуть бути пред'явлені до відшкодування збитки (упущена вигода). У разі прострочення постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення поставки товару на 1 (один) робочий день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах відповідно до п. 4.2 цього Договору та датою фактичної поставки товару (7.6-7.7 Договору).
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством (п. 9.1 Договору).
Відповідно до п. 9.3 Договору, постачальник за цим Договором несе таку відповідальність:
9.3.1. при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань доставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
9.3.2. За поставку товару неналежної якості (комплектності), постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товару.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, визначених п. 2.8 цього Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості не заміненого у строк дефектного та/або неякісного товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов'язань (п. 9.10 Договору).
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 10.2 Договору).
Сторони п.11.1 та 11.3 Договору погодили, що постачальник до підписання Договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі 5%, що становить 123 722,40 грн. (сто двадцять три тисячі сімсот двадцять дві грн. 40 коп.), від вартості цього Договору. Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії діє протягом усього строку дії Договору та один місяць після закінчення дії договору. Надана постачальником у якості забезпечення виконання Договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов'язок банківської установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги покупця (Бенефіціара) повинен становити не більше 5 (п?яти) робочих днів з дати отримання такої вимоги.
Строк дії цього Договору встановлюється з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 29.12.2023. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених умовами цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2023 на адресу відповідача була направлена рознарядка на постачання товару №1, а саме: найменування товару - прокладка поршня, к-ть 96 шт, найменування товару - кільце стопорне, к-ть 48 шт, найменування товару - прокладка поршня сталева 6 мм, к-ть 96 шт, найменування товару - прокладка поршня сталева 8 мм, к-ть 96 шт. Загальна сума становить 175 104,00 грн. Даний товар було поставлено 07.12.2023, що не заперечується сторонами даної справи.
Надалі, 12.12.2023 покупець скерував рознарядку на поставку товару №2, а саме: найменування товару - втулка ст..45 ХН, к-ть 14 шт, найменування товару - заглушка СЧ20, к-ть 14 шт, найменування товару - муфта ст..45ХН, к-ть 14 шт, найменування товару - палець балансіру, к-ть 18 шт, найменування товару - компенсатор забраний, к-ть 36 шт, найменування товару - прокладка упорна, к-ть 10 шт. Загальна сума становить 2 299 344,00 грн
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" здійснило часткову поставку товару на суму 218 400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 349 від 28.12.2023 та актом приймання-передачу від 19.01.2024, який підписано уповноваженими сторонами позивача, відповідача та скріплено печатками. Разом з тим, датою поставлення товару вказано - 29.12.2023.
Надалі, 29.12.2023 відбулася часткова поставка товару на адресу (НХ) служби організації та проведення закупівель на суму 8 064,00 грн. з ПДВ, що є неналежним виконанням договору, оскільки протермінування поставки складає 1 (один) день. Однак, поставлена заглушка СЧ20 (кресленик 11Д45.8.13-2) в кількості 14 шт. на суму 8 064,00 грн. з ПДВ, була забракована та приймання продукції призупинено, про що було складено Акт №60 про фактичну якість та комплектність продукції від 30.01.2024. Заміна товару відбулася 04.03.2024 року, про що було складено акт заміни товару неналежної якості. Поставлена заглушка СЧ20 (кресленик 11Д45.8.13-2) в кількості 14 шт. на суму 8 064,00 грн. з ПДВ, була забракована та приймання продукції призупинено, згідно Акту №б/н про фактичну якість та комплектність продукції від 06.05.2024. Заміна товару відбулася 20.05.2024 року, про що було складено акт заміни товару неналежної якості. Поставлена заглушка СЧ20 (кресленик 11Д45.8.13-2) в кількості 14 шт. на суму 8 064,00 грн. з ПДВ, була забракована, згідно акту про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 03.06.2024 за №156 та у відповідності до п.2.4. договору Постачальнику на електронну адресу направлено лист №HX-1/4726 від 11.06.2024 щодо виклику представника Постачальника для участі у прийманні товару та складання двостороннього акту. Станом на сьогодні товар не поставлено.
19.01.2024 відбулася часткова поставка товару на адресу (НХ) служби організації та проведення закупівель на суму 1 808 880,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 18.01.2024, актом про фактичну якість і комплектність продукції №61 від 30.01.2024, актом про фактичну якість і комплектність продукції №62 від 30.01.2024, актом про фактичну якість і комплектність продукції №63 від 01.02.2024, актом приймання-передачі №б/н від 02.02.2024.
Також, 09.02.2024 відбулася часткова поставка товару на адресу служби організації та проведення закупівель на суму 264 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видаткова накладною № 18 від 07.02.2024, актом про фактичну якість і комплектність продукції №83, від 20.02.2024, актом приймання-передачі №б/н від 21.02.2024.
В обґрунтування заявлених вимог, представника позивача вказав, що ТОВ "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" неналежним чином виконало договірні зобов'язання в частині несвоєчасного постачання та постачання неякісного товару, у зв'язку із цим позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 398177,86 грн., з яких: штраф - 346 111,20 грн. та пеня - 52 066,66 грн.
Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2023 на адресу відповідача була направлена рознарядка на поставку - товару №1, а саме: найменування товару - прокладка поршня, к-ть 96 шт, найменування товару - кільце стопорне, к-ть 48 шт, найменування товару - прокладка поршня сталева 6 мм, к-ть 96 шт, найменування товару - прокладка поршня сталева 8 мм, к-ть 96 шт. Загальна сума становить 175 104,00 грн. Даний товар було поставлено 07.12.2023, що не заперечується сторонами даної справи.
Надалі, 12.12.2023 покупець скерував рознарядку на поставку товару №2, а саме: найменування товару - втулка ст..45 ХН, к-ть 14 шт, найменування товару - заглушка СЧ20, к-ть 14 шт, найменування товару - муфта ст..45ХН, к-ть 14 шт, найменування товару - палець балансіру, к-ть 18 шт, найменування товару - компенсатор забраний, к-ть 36 шт, найменування товару - прокладка упорна, к-ть 10 шт. Загальна сума становить 2 299 344,00 грн.
Строк поставки товару протягом не більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки: (НХ) Служба організації та проведення закупівель, 79025, м. Львів, вул. Широка, 2.
Відповідно до п. 4.2 Договору, поставка товару проводиться партіями, одночасно в складі однієї відправки, не менше кількості вказаної в заявці, протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару протягом не більше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки: (НХ) Служба організації та проведення закупівель, 79025, м. Львів, вул. Широка,2.
Таким чином, враховуючи п. 4.2. Договору, строк поставки товару за рознарядкою на поставку товару №1 від 22.11.2023 - 07.12.2023 (включно); за рознарядку на поставку товару №2 - 27.12.2023.
Відповідач не заперечував факт прострочення поставки обумовленої контрактом продукції, проте зазначав, що таке порушення сталося внаслідок виникнення форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У контексті приписів ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з положеннями статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1).
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. (ч.2).
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Суд зазначає, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 (3-216гс15)).
Верховний Суд у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21 зазначив, що непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності особу, що порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 21.12.2021 у справі № 905/1252/16.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Оцінюючи наведені відповідачем форс-мажорні обставини в сукупності з іншими доказами, суд зазначає, що вони не свідчать про відсутність вини відповідача за неналежне виконання зобов'язань.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач наголошував на тому, що підставою для форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) збройна агресія рф та умислі дії рф, які спрямовані на знищення об'єктів критичної інфраструктури, відключення електрики, тривали повітряні тривоги.
Разом з тим, суд враховує, що договір про закупівлю укладений між сторонами 27.10.2023, тобто після введення на території України воєнного стану. А тому, під час укладення даного договору, погодження строків, порядку поставки та ціни товару, відповідач усвідомлював та мав враховувати ситуацію, яка склалась на території України у зв'язку із введенням військового стану через військову агресію Російської Федерації.
Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили), як умови звільнення від відповідальності, суду необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені / не виконані та причину такого невиконання.
13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов'язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов'язанням окремо.
Крім того, суд враховує приписи ст. 617 ЦК України, які передбачають, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
А тому, недодержання своїх обов'язків контрагентом відповідача за договором не може бути тією обставиною, що звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, суд вважає за необхідне вказати, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У частинах 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, суд зазначає, що в силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідач, уклавши з позивачем договір на відповідних умовах, зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.
Отже, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з позивачем спірний договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою виконання робіт за договором є дата, визначена у графіку до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки. Тобто позивач, підписавши договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання кожного етапу робіт.
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 10.2 Договору).
Разом з тим, у силу п. 10.2. Договору, суд відзначає, що відповідач не долучив повідомлення про наявність обставин непереборної сили, які не уможливлюють виконати зобов'язання за цим Договором та не надав до суду сертифікат у розумінні положень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", який видано за зверненням ТОВ "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" з приводу неможливості виконання зобов'язань перед позивачем за укладеним між сторонами Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № Л/НХ-23861/НЮ від 27.10.2023.
У заперечення проти заявлених позовних вимог, представник відповідача вказав, що 30 січня 2024 року реалізуючи свої права відповідно до положень Договору №Л/НХ-23861/НЮ позивач звернувся із листом-Вимогою №HX-1/919 до АТ «ЮНЕКС БАНК» про виплату банківської гарантії. На переконання відповідача, матеріальна відповідальність постачальника за порушення строків поставки товару наступила у рамках виконання умов забезпечення виконання Договору №Л/НХ-23861/НЮ, та була відшкодована покупцю шляхом перерахування суми забезпечення на його рахунок.
Сторони п.11.1 та 11.3 Договору погодили, що постачальник до підписання Договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії, у розмірі 5%, що становить 123 722,40 грн. (сто двадцять три тисячі сімсот двадцять дві грн. 40 коп.), від вартості цього Договору. Строк дії забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії діє протягом усього строку дії Договору та один місяць після закінчення дії договору. Надана постачальником у якості забезпечення виконання Договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов'язок банківської установи сплатити на користь покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за Договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги покупця (Бенефіціара) повинен становити не більше 5 (п?яти) робочих днів з дати отримання такої вимоги.
Положеннями стаття 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Таким чином, банківська гарантія є одним із видом забезпечення виконання зобов'язання, а тому жодним чином не впливає на стягнення з відповідача суми штрафних санкцій, у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" договірних зобов'язань в частині строків поставки товару.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наведені відповідачем обставини, за конкретних обставин справи не свідчать про відсутність вини останнього за неналежне виконання зобов'язань.
У зв'язку із порушення строків поставки товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції в сумі 398177,86 грн., з яких: штраф - 346 111,20 грн. та пеня - 52 066,66 грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).
Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 9.3 Договору, постачальник за цим Договором несе таку відповідальність:
9.3.1. при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань доставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
9.3.2. За поставку товару неналежної якості (комплектності), постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товару. При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного товару, визначених п. 2.8 цього Договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості не заміненого у строк дефектного та/або неякісного товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Запоріжгарантмаш», враховуючи п. 9.3.2. Договору Поставки, сплатило штраф в сумі 1 209,60 грн. та пені у сумі 919,30 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 343396 від 06.08.2024;
Так, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Отже, беручи до уваги подані відповідачем докази сплати грошових коштів у розмірі 2128,90 грн, враховуючи при цьому, що зазначені кошти були перераховані ним вже після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у даній справі в частині стягнення 20 % штрафу від вартості поставленого неякісного товару в розмірі 1 209,60 грн та 0,1 % пені в розмірі 919,30 грн, у зв'язку з чим в цій частині провадження у справі № 908/2187/24 підлягає закриттю на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Крім того, суд перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені та штрафу, виходячи з пп. 9.3.1. п. 9.3 Договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 51 147,36 грн та штрафу в розмірі 344 901,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За огляду на вищевикладене суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 20 % штрафу від вартості поставленого неякісного товару в розмірі 1 209,60 грн та 0,1 % пені в розмірі 919,30 грн, підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, позовні вимоги в частині 51 147,36 грн та штрафу в розмірі 344 901,60 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, позивач не обмежений в праві клопотати про повернення сплаченого судового збору в частині 31,93 грн, пропорційній розміру позовних вимог, у частині яких провадження у даній справі закрито судом.
Відповідно до загального правила, закріпленого ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати по сплаті судового збору в частині 5940,74 грн, пропорційній розміру задоволених позовних вимог, судом покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі №908/2187/24/24 в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2128 грн. (дві тисячі сто двадцять вісім) 90 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖГАРАНТМАШ" (03127, місто Київ, вулиця Героїв оборони, будинок 5, код ЄДРПОУ 39424754) на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (79007, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Гоголя, будинок, 1; код ЄДРПОУ 40081195) штрафні санкції в розмірі 396 048 грн. (триста дев'яносто шість тисяч сорок вісім) 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5940 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок) 74 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення складено та підписано: 27.02.2025.
Суддя Літвінова М.Є.