ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1032/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго"
про стягнення заборгованості в сумі 221585 грн 55 коп. та розірвання договору оренди нерухомого майна № 4126 від 28.11.2022 року
за участю:
представники не з"явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 221585 грн 55 коп., з яких: 195207 грн 24 коп - заборгованість з орендної плати за період з 01.12.2022 по 31.07.2024; 17918 грн 25 коп. - пеня за період з 16.02.2024 по 15.08.2024; 3568 грн 99 коп - 3% річних за період з 16.02.2023 по 15.08.2024; 4891 грн 07 коп. - інфляційні збитки за період з 16.02.2023 по 15.08.2024 та розірвання Договору оренди нерухомого майна № 4126 від 28.11.2022.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
05.11.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 02.12.2024.
02.12.2024 суд враховуючи першу неявку відповідача постановив відкласти підготовче засідання на 30.12.2024.
30.12.2024 суд враховуючи клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання вх.№20307/24 від 30.12.2024 постановив продовжити підготовче провадження на 30 днів до 05.02.2025 та відкласти підготовче засідання у справі на 05.02.2025.
05.02.2025 суд постановив підготовче провадження у справі № 909/1032/24 закрити; розгляд справи по суті призначити на 03.03.2025.
Позивач в судове засідання не з"явився, причин нез'явлення суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не подав, про дату , час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без їх участі за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.03.2025 суд ухвалив вступну і резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №4126 від 28.11.2022 в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 195 207 грн 24 коп. за період 01 грудня 2022року - 31 липня 2024 року. Керуючись статтями 625, 611 Цивільного кодексу України та п.3.9. договору позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Обґрунтовані позовні вимоги статтями 509,526,530, 549, 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучив.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди.
28.11.2022 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 4126 (надалі - договір), згідно Розділу І "Змінювані умови договору" (далі -Умови) якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 227,0 кв.м. розташованих в окремо стоячій будівлі Ліцею ім.В"ячеслава Чорновола Івано-Франківської міської ради за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,130.
Відповідно до п.12.1. Умов, цей договір діє до 30.09.2027.
Згідно з п.7 Умов, цільове призначення майна: для цільового використання згідно з категорією 17 (РОзміщення суб"єктів підприємницької діяльності, які здійснюють іншу виробничу діяльність) Переліку категорій за цільовим призначенням об"єктів оренди, для надання послуг, пов"язаних із обслуговуванням працівників та відвідувачів закладу, а саме для розміщення котельного обладнання, яке працює на альтернативних видах палива, без права передачі об"єкта оренди в суборенду.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 13844 грн 38 коп. без ПДВ (п.9.1. Умов).
Розмір авансового внеску орендної плати становить 2 (дві) місячні орендні плати -27688 грн 76 коп. (п.10.1. Умов).
Сума забезпечувального депозиту становить 27688 грн 76 коп. (п.11.Умов).
Відповідно до п.3.3. договору, орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п.16 Умов (або іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п.3.9 договору).
Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов"язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.11. договору).
У разі припинення або розірвання Договору, орендар зобов"язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до Акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід"ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт- то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом (п.4.1. Договору).
Відповідно до п.4.2. Договору, протягом 3 робочих днів з моменту припинення цього Договору Балансоутримувач зобов"язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан. Балансоутримувач складає Акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані Балансоутримувачем примірники орендарю. Орендар зобов"язаний підписати три примірники Акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача та звільнити майно.
Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна (п.4.3 Договору) .
Відповідно до п.4.8. договору, Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради не пізніше ніж протягом п"ятого робочого дня з моменту отримання від Балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень Орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов"язань Орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов"язань Орендаря у такій черговості, зокрема: у першу чергу погашаються зобов"язання Орендаря із сплати пені (п.3.9. договору); у другу чергу погашаються зобов"язання Орендаря із сплати неустойки (п.4.4. договору); у третю чергу погашаються зобов"язання Орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до п.16 Умов підлягає сплаті до місцевого бюджету.
Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання - передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1. договору).
Згідно з п.12.6.7. Договору, договір припиняється на вимогу будь - якої із сторін цього договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до п.12.7. договору, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сума заборгованості з орендної плати більша, ніж плата за 3 місяці.
На виконанням умов договору від 28.11.2022 сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності, нежитлові приміщення площею 227,0 кв.м., розташованих в окремо стоячій будівлі Ліцею ім.В"ячеслава Чорновола Івано-Франківської міської ради за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,130 , згідно якого Балансоутримувач передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору нежитлові приміщення, зазначені в п.4.1. Умов. Цим актом сторони підтвердили, що не мають зауважень щодо цих приміщень, а також те, що вони відповідають умовам договору та інформації про об"єкт оренди, яка оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду та розкрита на сайті Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради у Переліку відповідного типу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, прийняті на себе договірні зобов"язання щодо сплати орендної плати, належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 195 207 грн 24 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
29.04.2024 з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №471/01-15/18в з вимогою погасити заборгованість з орендної плати, докази направлення якої приєднані до матеріалів справи. Однак відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та виконання.
Станом на 30.10.2024 відповідач заборгованість не сплатив, у зв"язку з чим позивач керуючись статтями 625, 611 Цивільного кодексу України та п.3.9 договору оренди нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати і звернувся до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення заборгованості та розірвання договору оренди майна.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, врегульовані також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон). В ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 171, 174 ГК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).
Аналогічні положення містяться в ч.1, 3 ст. 19 Закону.
За змістом ч. 1 ст. 10 Закону орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі (ч. 3 ст. 18 Закону).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач частково позовні вимоги визнав, доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №922/3504/21, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати орендної плати в строк, встановлений договором, підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 195 207 грн 24 коп. заборгованості з орендної плати обґрунтована та належить до задоволення.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та 3% річних за період з 16.02.2024 до 15.08.2024, а також інфляційних втрат за період березень 2023 року - серпень 2024 року та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично правильним.
Суд вважає, що несплата орендарем орендної плати протягом 11 -ти місяців поспіль є істотним порушенням договору, оскільки при наданні майна в оренду орендодавець очікує отримувати орендну плату своєчасно і в повному обсязі; неотримання цих коштів завдає йому шкоди. Відтак наявні підстави для розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, нежитлові приміщення площею 227,0 кв.м. розташованих в окремо стоячій будівлі Ліцею ім.В"ячеслава Чорновола Івано-Франківської міської ради за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола,130 шляхом повернення їх згідно з актом приймання передачі.
За таких обставин, позов належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 5081 грн 42 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №1252 від 25 жовтня 2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 5081 грн 42 коп., належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 221585 грн 55 коп. та розірвання договору оренди нерухомого майна № 4126 від 28.11.2022 року задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго", вул. Індустріальна, буд. 34, корп. 4, м. Івано-Франківськ, 76014 (код ЄДРПОУ 43668356) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (код ЄДРПОУ 04054346) 221585 (двісті двадцять одна тисяча п"ятсот вісімдесят п"ять) грн 55 коп. заборгованості та 5081 (п"ять тисяч вісімдесят одна) грн 42 коп. судового збору.
Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 4126 від 28.11.2022 року укладений Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплоенерго".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 06.03.2025
Суддя Т.В.Максимів