Ухвала від 04.03.2025 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.03.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

представники не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2025 продовжено строк ліквідаційної процедури ПрАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяців - до 08.04.2025.

14.02.2025 на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами до ПАТ "ІФАЗ" у якій заявниця просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 209591,94грн., на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2025року у справі № 909/69/22 ( 344/18787/24), яке набрало законної сили.

Ухвалою суду від 17.02.2025р. розгляд кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_1 призначено на 04.03.2025р.

Від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 , у яких ліквідатор визнає грошові вимоги заявниці

Ліквідатор направив суду клопотання про розгляд заяви з грошовими вимогами за його відсутності.

Заявник та представник боржника у судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, дослідивши наведені у заяві доводи, суд вважає кредиторські вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

За змістом заяви про визнання грошових вимог до боржника, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2025 позов задоволено та стягнуто з ПАТ "ІФАЗ" на користь фізичної особи ОСОБА_1 209591,94грн.

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17). У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Статтею 75 ГПК України визначено підстави звільнення від доказування.

Так, за наявності визначених статтею 75 ГПК України підстав учасники процесу можуть бути звільнені від доказування, зокрема частиною четвертою цієї статті передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 зроблено висновок, що преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, з врахуванням поданої ліквідатором заяви про визнання заяви кредитора, суд вважає вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до боржника ПАТ "ІФАЗ" обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 209591,94грн.

Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву з грошовими вимогами фізичної фізичної особи ОСОБА_1 до боржника ПАТ "ІФАЗ" задовольнити .

Визнати грошові вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) до ПАТ "ІФАЗ" у розмірі 209591,94 грн.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Суддя Шкіндер П.А.