06.03.2025 Справа № 908/505/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі 28.02.2025, вхід. №553/08-07/25 від 28.02.2025) від
заявника: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7», код ЄДРПОУ 05478717
до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про видачу судового наказу про стягнення суми 125 783,06 грн,
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.02.2025 здійснено автоматичний розподіл вказаної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/505/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу.
За змістом статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
З положень ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України слідує, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Розглянувши матеріали заяви КП “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Зі змісту поданої КП “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» заяви та доданих до неї документів слідує, що вимога про стягнення суми грошової заборгованості виникла на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 26.10.2006 №1927/05, щодо оплати орендних платежів за період з лютого 2022 року по 10.04.2024. Заявник просить стягнути з боржника загальну суму 125783,06 грн, а саме: на рахунок місцевого бюджету - суму 65628,94 грн заборгованості з оплати орендної плати за період з лютого 2022 по 10 квітня 2024 року, суму 3761,87 грн - 3% річних, суму 13829,99 грн - інфляційних втрат та суму 1968,87 грн - штрафу у розмірі 3% від місячного розміру орендної плати щодо якого було допущено відповідне порушення; на користь КП “ВРЕЖО №7» - суму 31215,66 грн заборгованості з оплати орендної плати за період з лютого 2022 по 10 квітня 2024 року, суму 1772,17 грн - 3% річних, суму 6669,09 грн - інфляційних втрат та суму 936,47 грн - штрафу у розмірі 3% від місячного розміру орендної плати щодо якого було допущено відповідне порушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 27.02.2025 у справі № 908/447/25 на підставі п.п. 3, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України Комунальному підприємству “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» відмовлено у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 125 783,06 грн. У вказаній ухвалі суд дійшов до висновку, що спір за поданою заявою є таким, що підлягає розгляду із застосуванням усіх інструментаріїв позовного провадження, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, з наведеного слідує, що заявник звернувся до суду із заявою вх. №553/08-07/25 від 28.02.2025 про видачу судового наказу з вимогами про стягнення 125 783,06 грн, які є аналогічними з вимогами заяви про видачу судового наказу у справі № 908/447/25, у якій 27.02.2025 судом відмовлено у видачі судового наказу на підставі п. 3 та п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Вказана ухвала суду від 27.02.2025 у справі № 908/447/25 набрала законної сили з моменту її підписання суддею, а саме - 27.02.2025 і станом на 06.03.2025 в апеляційному порядку не оскаржена.
Згідно з ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Заявником на підтвердження сплати судового збору за поданою заявою (вхід. №553/08-07/25 від 28.02.2025) надана копія платіжної інструкції № 6018 від 31.01.2025 на суму 242,24 грн.
Відповідно до довідки суду за підписом начальника аналітично-статистичного відділу від 28.02.2025 у справі № 908/505/25, згідно КП “Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області станом на 28.02.2025 платіжна інструкція № 6018 від "31" січня 2025 р. на суму 242,24 грн. була зареєстрована 21 лютого 2025 у картці справи № 908/447/25 вх. №490/08-07/25. В картці справи №908/505/25 на судовий збір автоматично встановлено ознаку "ВРАХОВАНО РАНІШЕ".
Отже доказів сплати судового збору за поданою заявою (вхід. №553/08-07/25 від 28.02.2025) заявником не надано.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6, ч. 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо копію судового рішення вручення представникові, вважається, що його вручено особі, які він представляє.
Керуючись ст. 150, п. 7 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» у видачі судового наказу за заявою вх. №553/08-07/25 від 28.02.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми 125 783,06 грн.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/, у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала підписана 06.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С.Боєва