вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
12 лютого 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/907/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Бобели Михайла Михайловича, с. Верхній Коропець Мукачівського району Закарпатської області
про стягнення 365 400,03 грн
За участю представників:
позивача - Курилова Ольга Анатоліївна, адвокат, довіреність від 29.07.2022 - в режимі відеоконференції
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Бобела Михайла Михайловича про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 7477327771 від 19.07.2023 у розмірі 365 400,03 грн, з яких 312 500,03 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 187 500,05 грн, та 52 900,00 грн простроченої заборгованості за комісією в порушення умов договору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/907/24 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.12.2024 о 10:00 год. та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 відкладено підготовче засідання у зв'язку з неявкою учасників справи на 15.01.2025 о 10:00 год. та визнано обов'язковою явку представників сторін у підготовче засідання.
15.01.2025 судом постановлено ухвалу, якою вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.02.2025 о 10:00 год.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження від 06.11.2024, у підготовчі засідання не з'являвся, хоча про дату, час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа до його електронного кабінету (ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 07.11.2024, ухвала про відкладення підготовчого засідання - 04.12.2024, ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті - 16.01.2025)
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка кореспондується з частиною 2 статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України та частини 2 статті 178 ГПК України.
10.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1259/25 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.
12.02.2025 в судовому засіданні суд, розглянувши подане представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання, постановив протокольну ухвалу, якою відмовив останньому в його задоволенні.
Відмовляючи у задоволенні відповідного клопотання, суд виходив з того, що: явка відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті не визнана судом обов'язковою; відповідачем не надано пояснень чи доказів у підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні; відповідач має зареєстрований електронний кабінет, а відтак і мав доступ до електронної справи, з якою мав можливість ознайомитись.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Згідно з частиною 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України України).
Відтак, відповідно до положень частин 8, 9 статті 165, частини 1 статті 251 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представниця позивача в судовому засіданні 12.02.2025 позовні вимоги підтримала з наведених в позовній заяві підстав в повному обсязі, надала усні пояснення щодо заявлених вимог у даній справі.
Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
19.07.2023 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (далі також - банк) та фізичною особою-підприємцем Бобела Михайлом Михайловичем (далі також - позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 7477327771 (далі також - договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:
- сума кредиту - 500 000,00 грн;
- строк кредитування - до 19.07.2025 включно;
- комісійна винагорода за надання кредиту - тариф комісійної винагороди - 1 %. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 типових умов;
- комісійна винагорода за обслуговування кредиту - тариф комісійної винагороди - 1,8% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до пункту 6.3.2 типових умов та сплачується щомісячно згідно з графіком платежів, наведеним у пункті 1.4 договору;
- процентна ставка за користування кредитом - 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 типових умов та сплачуються за графіком платежів, наведеним у пункті 1.4 договору;
- процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 типових умов;
- цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої пунктом 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з пунктом 1.1.4.1 договору;
- типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит"всеБізнес", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору);
- штраф - у разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 (п'ять) календарних днів і більше позичальник зобов'язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь банку штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1 000,00 (однієї тисячі) гривень. Штраф сплачується за кожне таке порушення.
Пунктами 1.4, 1.5 договору сторони узгодили графік повернення кредиту та плату за кредит, шляхом щомісячного перерахування позичальником на користь банку безготівкових грошових коштів в сумі 29 833,33 грн, що в свою чергу складається з платежу за основною сумою кредиту 20 833,33 грн та комісійної винагороди за обслуговування кредиту 9 000,00 грн (з 19.08.2023 по 19.07.2025).
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку. У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями типових умов та законодавством. У разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.
Сторони домовились, що договір укладається сторонами у формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) (пункт 5.3 договору)
Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4 кредитного договору).
Згідно з пунктом 5.5 договору позичальник до підписання цього договору ознайомився з типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Сторони уклали та підписали договір в електронному вигляді, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 25.10.2024, відповідно до якого кредитний договір, підписано фізичною особою-підприємцем Бобела Михайлом Михайловичем та Харковець В.В. (начальник управління) 19.07.2023 о 10:35:53 та о 10:35:54 відповідно, з використанням кваліфікованих електронних цифрових підписів.
Судом встановлено, що на виконання умов договору банком надано кредит позичальнику відповідно до платіжної інструкції № TR.69672342.51084.29514 від 19.07.2023 (призначення платежу: зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №7477327771 від 19.07.2023 за позикою фізична особа-підприємець Бобела Михайло Михайлович) на суму 495 000,00 грн та кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.69672342.51083.29514 на суму 5 000,00 грн з призначенням платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №7477327771 від 19.07.2023 за позикою фізична особа-підприємець Бобела Михайло Михайлович.
Крім того, факт надання кредиту підтверджується випискою з особового рахунку ФОП Бобели Михайла Михайловича за період 17.07.2023 - 23.10.2024.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором № 7477327771 від 19.07.2023 станом на 23.10.2024, відповідач частково повертав банку кредит та сплачував комісію за його користування. Однак, з 19.05.2024 відповідач припинив повернення кредитних коштів банку, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по сумі кредиту 312 500,03 грн та 52 900,00 грн заборгованості за комісією.
Загальна сума грошових вимог позивача до відповідача станом на 23.10.2024 становить 365 400,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн, прострочена заборгованість за комісією - 52 900,00 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 187 500,05 грн.
Означений факт наявності заборгованості відповідача зумовив звернення банку до останнього з вимогою вих.№ 5370 від 01.08.2024 щодо негайного погашення простроченої заборгованості згідно з графіком погашення платежів за кредитним договором №7477327771 від 19.07.2023 в сумі 88 399,99 грн та повідомлення про додаткове пред'явлення до сплати остаточної суми процентів по факту погашення кредиту в повному обсязі.
Проте, вказана вимога, яка надіслана на адресу відповідача поштовим зв'язком, що підтверджується списком згрупованих відправлень та описом вкладення, залишена відповідачем без відповіді та виконання, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зазначає, що за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №7477327771 від 19.07.2023 підписано сторонами через онлайн сервіс створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджено відповідним протоколом.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, що свою чергу регулюється положеннями параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту (платіжні інструкції № TR.69672342.51084.29514 від 19.07.2023 (призначення платежу: зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №7477327771 від 19.07.2023 за позикою фізична особа-підприємець Бобела Михайло Михайлович) на суму 495 000,00 грн та № TR.69672342.51083.29514 від 19.07.2023 (призначенням платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №7477327771 від 19.07.2023 за позикою фізична особа-підприємець Бобела Михайло Михайлович) на суму 5 000,00 грн).
Однак, відповідачем не дотримано умов вказаного договору в частині повного повернення кредитних коштів та оплати комісії за їх користування, що не спростовано та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, оскільки відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 7477327771 від 19.07.2023 в обумовлені строки не виконав, доказів інших обставин, які б свідчили про відсутність боргу суду не надав, тому суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги позивача.
Водночас, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача по сумі кредиту в розмірі 312 500,03 грн та заборгованості за комісією за кредитним договором в розмірі 52 900,00 грн, суд встановив, що такий є арифметично вірний, здійснений з дотриманням умов договору та фактичних обставин справи.
Резюмуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, а саме неповернення суми кредиту та комісії за користування кредитом у заявленому до стягнення розмірі, належними та допустимими доказами відповідачем цих обставин не спростовано, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бобели Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №7477327771 від 19.07.2023 станом на 23.10.2024 в розмірі 365 400,03 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста гривень 03 копійки) грн, з яких 312 500,03 (триста дванадцять тисяч п'ятсот гривень 03 копійки) грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 98 копійок) та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 187 500,05 грн (сто вісімдесят сім тисяч п'ятсот гривень 05 копійок), та 52 900,00 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот гривень) грн простроченої заборгованості за комісією, а також 4 384,80 грн (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складене та підписане 06.03.2025.
Суддя Д. Є. Мірошниченко