вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"03" березня 2025 р. Справа№ 910/5123/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" адвоката Ратушняк П.В. про розподіл судових витрат
за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Антонов"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 (повний текст складено 13.09.2024)
у справі № 910/5123/24 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс"
до Акціонерного товариства "Антонов"
про стягнення 9 644, 28 грн,
У квітні 2024 року до Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" (далі - ТОВ "Карл Цейсс", позивач) до Акціонерного товариства "Антонов" (далі - АТ "Антонов", відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 9 644,28 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі №910/5123/24 позовні вимоги ТОВ "Карл Цейсс" до АТ "Антонов" про стягнення 9 644,28 грн задоволено.
Присуджено до стягнення з АТ "Антонов" на користь ТОВ "Карл Цейсс" кошти, набуті без належної правової підстави, у сумі 9 644,28 грн та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Антонов" 26.09.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі №910/5123/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу АТ "Антонов" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/5123/24 залишено без змін.
10.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Карл Цейсс" адвоката Ратушняк П.В. надійшла заява про розподіл судових витрат у справі №910/5123/24. Заявник просить долучити до матеріалів справи копії документів щодо надання професійної правничої допомоги позивачу та судові витрати, понесені ним під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача у повному обсязі.
В обгрунтування поданої заяви, позивач просить врахувати, що ним у відзиві на апеляційну скаргу заявлялося про судові витрати, які він очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи, орієнтовний розмір яких становить 4 451,00 грн, а також повідомлялося про намір подати відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу до суду та сторонам у строк встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.02.2025 заяву представника ТОВ "Карл Цейсс" адвоката Ратушняк П.В. про розподіл судових витрат у справі № 910/5123/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 призначено до розгляду заяву представника ТОВ "Карл Цейсс" адвоката Ратушняк П.В. про розподіл судових витрат у справі №910/5123/24 без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
14.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від АТ "Антонов" до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5123/24, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні зазначеної заяви позивача в повному обсязі.
Мотивуючи підстави відмови у задоволенні заяви ТОВ "Карл Цейсс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлених позивачем до відшкодування у цій справі, відповідач посилається на те, що їх розмір є необгрунтованим та непропорційним до предмета спору, враховуючи ціну позову 9 644,28 грн, є завищенним, не відповідає складності справи, а докази, подані на підтвердження розміру витрат містять суперечливі відомості, що не дає змоги встановити їх дійсну вартість.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
ТОВ "Карл Цейсс" на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом апеляційної скарги АТ "Антонов" у даній справі на суму 4 451,00 грн додано до заяви про стягнення таких витрат: копії Договору надання професійної правничої допомоги №6/10 від 10.10.2024, платіжної інструкції №1244 від 14.10.2024, Акта виконаних робіт від 05.02.2025.
Також в матеріалах справи наявна копія Ордера серії АА №1415757 від 18.10.2024 на надання правничої (правової) допомоги позивачу на підставі Договору №6/10 від 10.10.2024 у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Ратушняк П.В., виданого Адвокатським бюро Ратушняка Володимира "Лігалконсалтинг".
Дослідженням вказаних документів колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 10.10.2024 між ТОВ "Карл Цейсс" (клієнт) та Адвокатським бюро Ратушняка Володимира "Лігалконсалтинг" (повірений) укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №6/10 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору повірений зобов'язується надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу в суді апеляційної інстанції по справі №910/5123/24 по спору з боржником -ДП "Антонов" щодо стягнення надлишково сплачених коштів за Договором №230270-4В-UKR-БІП, в тому числі: вивчення апеляційної скарги; підготовка відзиву на апеляційну скаргу; подання та підписання відзиву на апеляційну скаргу до суду, в тому числі через підсистему "Електронний суд"; вивчення матеріалів справи; підготовка процесуальних документів (заперечень, письмових пояснень і т.д); судове представництво в суді апеляційної інстанції (при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні).
За змістом пункту 2.1 Договору сторони дійшли згоди, що обсяг та вартість послуг професійної правничої (правової) допомоги вказаної у п.1.1 становить 4 451,00 грн (без ПДВ); оплата здійснюється на банківські реквізити повіреного згідно Договору, протягом 15 днів на підставі даного Договору; участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції сплачується виходячи із розрахунку 2 280,00 грн за кожне засідання.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань по Договору (пункт 3.1 Договору).
На виконання умов Договору позивач здійснив оплату за надання правничої допомоги в сумі 4 451,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1244 від 14.10.2024.
05.02.2025 сторонами складено та підписано Акт виконаних робіт.
Зазначеним Актом підтверджено виконаня повіреним робіт згідно з Договором щодо надання професійної правничої (правової) допомоги у справі №910/5123/24, в тому числі: вивчення апеляційної скарги; підготовка відзиву на апеляційну скаргу; подання та підписання відзиву на апеляційну скаргу до суду, в тому числі через підсистему "Електронний суд"; вивчення матеріалів справи; підготовка процесуальних документів (заперечень, письмових пояснень і т.д); судове представництво в суді апеляційної інстанції (при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні).
Загальна вартість робіт у відповідності до Акта від 05.02.2025 становить 4 451,00грн, без ПДВ; вказана сума є фіксованою; на момент підписання Акта сплачена на поточний рахунок повіреного; сторони підтверджують факт надання та приймання послуг, відсутність взаємних претензій щодо якості та строків надання послуг.
Обгрунтування відповідачем у поданому до суду апеляційної інстанції запереченні недоведеності позивачем складу та розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу відсутністю в Акті від 05.02.2024 зазначення кількості часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) загалом та на кожну окрему надану послугу, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні, зважаючи на таке.
Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту цієї норми слідує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
При цьому норма частини 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, загальне правило розподілу витрат на професійну правничу допомогу визначене частиною 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи за заявою сторони судового процесу питання про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 цього Кодексу.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським бюро, що й у суді першої інстанції, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, грунтувалися на аргументах позовної заяви.
Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Поряд з цим, дослідивши та оцінивши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що зазначені окремо в Акті виконаних робіт від 05.02.2025 послуги з вивчення апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, подання та підписання відзиву на апеляційну скаргу до суду, в тому числі через систему "Електронний суд", вивчення матеріалів справи охоплюються послугою (правовою допомогою) зі складання основного процесуального документу - відзиву на апеляційну скаргу, а тому є надмірними витратами позивача.
Включення до складу наданих послуг здійснення представництва у суді апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки розгляд апеляційної скарги відповідача у даній справі проводився судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). При цьому суд апеляційної інстанції бере до уваги, що за умовами пункту 2.1 Договору сторонами узгоджено окремий розмір гонорару, який сплачується клієнтом повіреному за його участь в судових засіданнях у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про розподіл судових витрат з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що розмір заявлених ТОВ "Карл Цейсс" витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4 451,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною позивачем роботою у суді апеляційної інстанції. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають безпосередньому розподілу частково, в сумі 1 000,00грн, які належить стягнути на його користь з відповідача. Відповідно заява позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 221, 244, 253-254, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" про розподіл судових витрат у справі №910/5123/24 задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткову постанову у справі №910/5123/24 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1, ідентифікаційний код 14307529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карл Цейсс" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 33192561) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
4. У решті вимог заяви про розподіл судових витрат відмовити.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
6. Справу № 910/5123/24 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко