вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"03" березня 2025 р. Справа№ 910/11179/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024
у справі № 910/11179/24 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг»
про стягнення 834 233,84 грн,
До суду першої інстанції звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» про стягнення 834233,84 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 позовні вимоги повністю задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» 834233,84 грн боргу, 10010,81 грн судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 № 910/11179/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором № 25/10 про надання послуг від 25.10.2007 року у сумі 834233,84 - відмовити повністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу передачі судової справи між суддями від 11.02.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 витребувано з суду першої інстанції матеріали справи № 910/11179/24.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11179/24.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваного рішення суду першої інстанції було прийняте 09.12.2024, а отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 30.12.2024, оскільки останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Проте до суду апеляційної інстанції скаржник звернувся 10.02.2025, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
В обґрунтуванні вказаного клопотання скаржник зазначає, що, йому стало відомо про наявність оскаржуваного рішення 29.01.2025, після того як він зареєстрував (29.01.2025 року о 17:03 год) електронний кабінет у системі ЄСІТС.
Скаржник вважає днем вручення йому оскаржуваного рішення є 30.01.2025 року, оскільки документ було отримано після 17:00 год. Також, він зазначає, що не був обізнаний щодо подання до нього позову та про розгляд справи в суді першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, і був позбавлений можливості подання до суду першої інстанції відзиву, заяв, доказів у спростування позовних вимог.
Також скаржник зазначає, що директор відповідача Верховодов Б.О. в період з 16.12.2024 по 20.12.2024 року, коли лист із суду (в якому було судове рішення від 09.12.2024 року) надійшов на адресу відповідача із позначкою «судова повістка», (що означає 5 днів строк протягом якого було повернуто поштове відправлення), знаходився у службовому відрядженні у місті Золотоноша, Черкаської області, що підтверджується посвідченням про відрядження ТОВ «Промисловий холдинг» та наказом № 7 від 13.12.2024 року про відрядження, а тому об'єктивно не міг отримати вказане поштове відправлення (із судовим рішенням).
Враховуючи, що на думку скаржника, строки на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у даній справі були пропущенні ним з поважних причин, останній просить суд апеляційної інстанції поновити йому строк на подання апеляційної скарги.
Також, до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» в яких позивач заперечує проти поновлення строку на апеляційне оскарження скаржнику, просить визнати не поважними підстави пропуску та відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовити у відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу повернути скаржнику.
Колегія суддів оцінює зазначені скаржником причини пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у даній справі критично, враховуючи наступне.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у встановлений строк.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, крім того, зобов'язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.
Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.
Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Необхідність дотримання розумних строків встановлена Конституцією України, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому, відсутність технічної можливості ознайомитись з рішенням через систему «Електронний суд» не свідчить про наявність у скаржника об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що на сайті судової влади України була розміщена інформація, що з 18 жовтня 2023 року був введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX. Він передбачає обов'язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року для: адвокатів; нотаріусів; державних та приватних виконавців; арбітражних керуючих; судових експертів; органів державної влади та інших державних органів; органів місцевого самоврядування; інших юридичних осіб.
Однак скаржником не зазначено жодних причин щодо неможливості Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» зареєструватися в Електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС до 29.01.2025.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що в матеріалах скарги міститься копія ордеру серія АІ № 1814294 про надання адвокатом Добриніною С.О. правничої допомоги скаржнику, але до апеляційної скарги не додано договору про надання правничої допомоги. З урахуванням того, що Добриніна С.О. має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 05.05.2020.
З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання про визнання поважними та поновлення строку для подання апеляційної скарги, і дійшла висновку про те, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати підстави (інші) для поновлення строку шляхом подання до суду відповідної заяви з урахуванням додаткових пояснень позивача у справі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідних доказів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 164, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Попередити Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська