Постанова від 26.02.2025 по справі 927/842/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. м.Київ Справа№ 927/842/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.02.2025:

від позивача: не з?явився

від відповідача: Прохоренко М.М.

прокурор Стретович М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 18.11.2024

у справі №927/842/24 (суддя Кузьменко Т.О.)

за позовом Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Олишівської селищної ради Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»,

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 34921,47 грн;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Козелецькою окружною прокуратурою через підсистему "Електронний суд" подано позов в інтересах держави в особі Олишівської селищної ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 3133819 від 05.01.2023, укладену між Олишівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" та стягнення 34921,47 грн безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесення спірними додатковими угодами змін до договору вчинено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, а отже такі угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають поверненню до бюджету.

Крім того, у письмових поясненнях прокурор додатково наголошував, що:

- прокурором у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді Олишівської селищної ради з посиланням на норми Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини;

- підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що:

- підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не наділена повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", а тому не може бути позивачем у цій справі;

- спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", факт коливання ціни кожного разу був документально підтверджений, а пропорційне збільшення ціни в Договорі здійснювалось відповідно до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії Договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього укладено під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після затвердження постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а тому зважаючи на правовідносини, що склалися між ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" та Олишівською селищною радою за цим правочином застосовуються положення Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178;

- Додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до Договору є правомірною та такою, що не суперечить вимогам Закону та Особливостям, зміна ціни за одиницю товару здійснювалась пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищував відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку, коливання ціни такого товару на ринку документально підтверджене такого та не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними;

- прокурор неправомірно посилається на застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, висновку, викладеного у постанові ВП ВС у справі № 922/2321/22, а також посилання прокурора на висновки, викладені у постанові ВС у справі № 927/491/19 від 18.06.2021 є недоречними, оскільки правова позиція сформована щодо положень Закону України "Про публічні закупівлі" в попередній редакції, тобто станом на 18.04.2020 виключно.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 позов задоволено повністю:

- визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 12.09.2023 про внесення змін та доповнень до Договору № 3133819 про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023, укладену між Олишівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів»;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» до бюджету територіальної громади Олишівської селищної ради кошти в сумі 34921,47 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 4844,80 грн.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що:

- при збільшені ціни згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 перевищено максимально допустиме збільшення згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (до 10%), а саме: первісна ціна згідно додаткових угод № 2-5 становила 4,7900928 грн з ПДВ, збільшена ціна згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 склала 5,3546832 грн з ПДВ, різниця + 13,42 %;

- така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів;

- додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3133819 від 05.01.2023 суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягає визнанню недійсною з урахуванням вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- є підтвердженими доводи Прокурора про порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей, а відтак, позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі;

- різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергії по ціні відповідно до Договору без урахування спірної додаткової угоди, становить 34921,47 грн., у зв?язку з чим грошові кошти в сумі 34921,47 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Так, в апеляційній скарзі підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржником зазначено порушення норм процесуального права, зокрема:

- 14.10.2024 Козелецькою окружною прокуратурою було подано до суду першої інстанції та іншим учасникам справи пояснення, які було долучено судом до матеріалів справи, чим порушено норми процесуального законодавства, зокрема, приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України не передбачено подання позивачем такої форми заяви по суті, як пояснення, а тому поданні пояснення не підлягали врахуванню при розгляді справи в суді першої інстанції; судом не було дозволено учаснику справи та не визнано це необхідним подавати додаткові пояснення щодо окремого питання, що виникло при розгляді справи, а тому зазначене пояснення Козелецької окружної прокуратури було подано без додержання вимог процесуального закону та вони підлягали поверненню заявнику без розгляду.

Також, скаржник наголошував, що судом першої інстанції було також допущено порущення норм матеріального права, зокрема, не враховано наступного:

- згідно із п.п. 37 п. 3 Розділу Х «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. (далі - Особливості);

- відповідно до п. 1 вищевказаних Особливостей зазначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування;

- отже, під час дії правового режиму воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;

- відповідно до п. 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону, та цих особливостей;

- оскаржувана додаткова угода укладена відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922- VIII (далі - Закон) та забезпечує баланс інтересів сторін;

- згідно із ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;

- договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону. (п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону);

- Олишівською селищною радою Чернігівської області оголошено відкриті торги із закупівлі «Електрична енергія» по предмету ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія, очікуваною вартістю 1185000,00 грн, обсягом 197500 кВт/год.; оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено 29.11.2022 в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за № UA-2022-11-29-006271-а; за результатами проведених торгів між Олишівською селищною радою Чернігівської області та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» 05.01.2023 укладено договір № 3133819 про постачання електричної енергії споживачу (далі-Договір), і переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» з остаточною пропозицією 876899 грн (обсяг 197500 кіловат-годин електричної енергії); ціна (тариф) електричної енергії була узгоджена сторонами при підписанні Договору про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05.01.2023, а отже, умови Договору відповідають змісту тендерної пропозиції та порушень вимогч.4 ст.41 Закону не вбачається;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього укладено під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після затвердження постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а тому на правовідносини, що склалися між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та Олишівською селищною радою за цим правочином застосовуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178;

- підпунктами 1, 2 та 7 пункту 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у разі, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- отже, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, відсоток, на який можливо підняти ціну за одиницю товару, необмежений, а замовник може підняти ціну пропорційно тому, як вона змінилася на відповідному ринку, за умови, що таке підвищення має бути пропорційним коливанню цін на ринку, тобто не можна збільшувати ціну на товар більше, ніж підвищилися ціни на ринку за певний період; інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно із законодавством органи, установи, організації;

- Кабінет Міністрів України Постановою № 1178 від 12.10.2022 на час дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, зняв обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення;

- доводи скаржника про те, що на правовідносини, які склалися між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та Олишівською селищною радою розповсюджуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього укладено відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, проте судом першої інстанції було проігноровано дані твердження апелянта, що призвело до ухвалення необгрунтованого та незаконного за своєю суттю рішення;

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не було зазначено мотивів та висновків щодо врахування до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, навіть незважаючи на те, що ці заперечення стосовно позовних вимог були ключовими та мали вирішальне значення в даній справі;

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до такого, що не грунтується на обставинах справи висновку про те, що відповідачем документально не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваної угоди, відтак Додаткова угода № 6 від 12.09.2023 суперечить нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсною. Крім того, Господарський суд Чернігівської області прийшов до помилкового висновку зазначаючи про те, що вказані в експертному висновку Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023, який є підставою для укладення Додаткової угоди № 6 від 12.09.2023, періоди та дати не відповідають умовам, викладеним у п. 13.4 Договору;

- відповідачем було надано обгрунтований розрахунок підвищення ціни (тарифу) електричної енергії з урахуванням Особливостей, з якого прослідковується тенденція пропорційності підвищення ціни укладеного між сторонами Договору та росту цін на електричну енергію на РДН в ЕС України;

- для повного та всебічного з'ясування обставин справи, дослідження обгрунтованості та законності укладення між Олишівською селищною радою та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» Додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 до Договору № 3133819 від 05.01.2023 Товариством було надано суду «Інформацію щодо зміни ціни за одиницю товару за Договором № 3133819 від 05.01.2023 (Додаткова угода № 5 від 10.08.2023 та Додаткова угода № 6 від 12.09.2024)», проте, проте, дані обгрунтування не знайшли свого висвітлення в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції та не було надано оцінку аргументів, наведених відповідачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

- отже, Додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до Договору є правомірною та такою, що не суперечить вимогам Закону та Особливостям, зміна ціни за одиницю товару здійснювалась пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищував відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку, коливання ціни такого товару на ринку документально підтверджене такого та не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- при укладенні оспорюваної додаткової угоди сторони керувались даними, зазначеними в експертному висновку Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023, що документально підтверджує ціни на різні дати, які в свою чергу підтверджують динаміку збільшення ціни на електричну енергію та обґрунтованість внесення відповідних змін до договору;

- Олишівською сільською радою було узгоджено та не заперечувалось підтвердження наявності факту коливання ціни товару на ринку довідками уповноважених на те органів, що в даному випадку є експертним висновком Харківської торгово-промислової палати№ 880/23 від 01.09.2023;

- умови укладеного Договору відповідають частині 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- для збільшення ціни Договору, ТОВ "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" кожного разу у відповідності до законодавства України, зокрема пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, частини шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", умов Договору, зверталось до Олишівської селищної ради Чернігівської області із відповідними листами і для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку використовувало інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (hhtps://www.oree.com.ua) та довідки ТПП. Отже, збільшення ціни кожного разу відповідало Закону;

- як в проекті договору, що міститься у складі тендерної документації на закупівлю електричної енергії, так і в укладеному між сторонами договорі визначено порядок зміни умов договору, у тому числі і в разі збільшення ціни за одиницю товару, який також було дотримано сторонами при укладенні відповідних додаткових угод;

- ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» наголошує, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього, а саме: № 1 від 25.01.2023, № 2 від 30.01.2023, № 3 від 02.05.2023, № 4 від 19.07.2023, № 5 від 10.08.2023, № 6 від 12.09.2023 та № 7 від 21.11.2023, тобто під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»;

- скаржник не погоджується з висновком суду щодо застосування до правовідносин, які виникли між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та Олишівською селищною радою висновків Верховного Суду в постановах Верховного Суду у справах: № 922/2321/22, № 908/653/22, № 903/366/22, № 903/383/22 та № 927/188/22, які стосуються виключно визнання недійсними додаткових угод до договорів, які було укладено в 2021 році; у зазначених справах жодним чином не розглядалось питання правомірності укладення додаткових угод до договорів, які було укладено під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»; тобто практика Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22 не є подібною до предмету розгляду Господарським судом Чернігівської області по справі № 927/842/24;

- системний аналіз положень ст.ст. 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), а тому підстави для стягнення спірних коштів - відсутні.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

03.02.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від керівника Козелецької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 2, 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що:

- приймаючи до уваги пояснення прокурора подане відповідно до вимог ст.42 ГПК України суд першої інстанції ніяким чином не порушив вимог процесуального законодавства, і не може вважатися надмірним формалізмом;

- зі змісту норми п.п. 2 п. 19 Особливостей вбачається, що документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату;

- підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору; кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження;

- такі висновки відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18;

- сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін; для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами; існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим; тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни;

- при внесенні змін до договору, в частині вартості товару, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі; постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції);

- внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення);

- за ініціативи ТОВ «Енера Чернігів» 12.09.2023 укладено додаткову угоду № 6, якою змінено умови договору № 3133819 від 05.01.2023 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з 01.10.2023 з 4,7900928 до 5,3546832 грн, урахуванням ПДВ, або на +11,77% ;

- підставою для укладання вказаної угоди, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09. 2023, наданий на запит ТОВ «Енера Чернігів» від 30.08.2023, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією АТ «Оператор ринку», які склались станом на: липень та серпень 2023 року; січень-серпень 2023 року; грудень 2022 року та серпень 2023 року; 23 грудня 2022 та серпень 2023 року; 02 січня 2023 року та серпень 2023 року -та порівняння між вказаними періодами, і вказаний висновок носить виключно фактографічно-інформаційний характер, і не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору від 05.01.2023 №3133819 в частині збільшення вартості ціни, оскільки в ньому не підтверджено факт коливання ціни на товар, не зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання);

- відповідно до аналізу середньозважених цін РДН в ОЕС України розміщеного на веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила на дату укладання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 - 4452,53грн МВт/год.; за період з 10.08.2023 по 31.08.2023 - 4201,12 грн/МВт/год. (без ПДВ); за період з 01.09.2023 по 12.09.2023 - 3907,93 грн/МВт/год. (без ПДВ); за вересень 2023 року- 3906,93 грн/МВт/год. (без ПДВ)(01.10.2023 дата набрання чинності додаткової угоди № 6), тобто ціна з моменту підписання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 до початку дії додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 (з 01.10.2023) суттєво зменшилась;

- таким чином, підстави для укладення додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 та підвищення ціни за договором № 3133819 від 05.01.2023 - були відсутні;

- наявні у справі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору ( в даному випадку додаткової угоди №5), чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей, а тому необхідність внесення зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально;

- недійсність додаткової угоди до договору від 05.01.2023 № 3133819 означає, що зобов'язання сторін регулюються договором, а також додатковими угодами, які не оспорюються, в даному випадку ціна за поставлену енергію повинна застосовуватися згідно додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 до договору № 3133819 від 05.01.2023 та становить 4,7900928 грн/кВт/год, тобто Олишівська селищна рада мала заплатити за такий об'єм електроенергії за ціною 4,7900928 грн/кВт/год згідно додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 до договору № 3133819 від 05.01.2023 у сумі 296272,03 грн (61851 кВт/год х 4,7900928 грн/кВт/год), а отже, сума безпідставно отриманих коштів ТОВ «Енера Чернігів» становить 34921,47 грн (331193,5 грн - 296272,03 грн ), які підлягають стягненню з відповідача в силу приписів пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст відповіді на відзив

10.02.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і в якій позивач, в заперечення доводів відзиву додатково наголошував на правомірності доводів апеляційної скарги, порушенні норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення та зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього, а саме: № 1 від 25.01.2023, № 2 від 30.01.2023, № 3 від 02.05.2023, № 4 від 19.07.2023, № 5 від 10.08.2023, № 6 від 12.09.2023 та № 7 від 21.11.2023, тобто під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/842/24.

17.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду з місцевого господарського суду надійшли матеріали справи №927/842/24.

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відпустах у періоди: з 23.12.2024 по 24.01.2025 включно, судді Гончарова С.А. у відпустках з 23.12.2024 по 20.01.2025 включно, вирішення питання щодо руху справи вирішується після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №927/842/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24, розгляд справи призначено на 26.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (адв. Прохорено М.М.) про участь у судовому засідання призначеного на 26.02.2025 об 10 год 15 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 26.02.2025 з'явився прокурор, представник відповідача (скаржника)- Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (адв. Прохорено М.М.), який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Олишівська селищна рада Чернігівської області (позивач) в судове засідання 26.02.2025 представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення ухвали суду в електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.02.2025 представник відповідача (скаржника)- Приватної фірми "Ордекс" підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові прокурора відмовити повністю.

Прокурор в судовому засіданні 26.02.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується наявними матеріалами справи, і що перевірено судом апеляційної інстанції, Олишівською селищною радою 29.11.2022 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення UA-2022-11-29-006271-а про проведення відкритих торгів із закупівлі електричної енергії обсягом 197500 кВт за бюджетні кошти на суму 1185000,00 грн.

За результатами закупівлі між Олишівською селищною радою та ТОВ "Енера Чернігів" 05.01.2023 укладено договір про закупівлю № 3133819 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (надалі- Особливості).

Згідно з п. 2.2 Договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії у 2023 році згідно з додатком 1 до Договору становить 197500 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що початок постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, тобто з 01.01.2023.

Відповідно до п. 5.1 Договору, споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до Механізму визначення ціни електричної енергії, що є Додатком 3 до цього Договору та з урахуванням п. 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 року № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Додатковою угодою № 1 від 25.01.2023 внесені зміни до Договору 33133819 від 05.01.2023 та змінено назву Додатку № 3 замість "Механізм визначення вартості електричної енергії" на "Перелік об'єктів, на які буде здійснюватися постачання електричної енергії".

Пунктом 5.2 Договору визначено, що наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками уповноважених на те органів щодо розміру цін на товар за розрахунковий період. Відповідно до частини шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2029 №3304-04/33869-06 "щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії, сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" для підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 5.15 Договору, комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити інформацію в тому числі і про ціну на електричну енергію.

Згідно комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, тому числі диференційовані ціни (тарифи) становить 4,439994937 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Згідно з п. 13.4 Договору, істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю Товару, можуть змінюватися, шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у наступних випадках:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюється у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору та коливання ціни на ринку;

- сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, але не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період коливання ціни, а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін;

- сторони погоджуються, що жоден документ, який підтверджує коливання ціни на ринку не може містити один і той самий період;

- сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням коливання ціни на ринку можуть бути надані документи, які видані уповноваженими на це органами (ДП Зовнішінформ, Торгово-промисловою палатою тощо) та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається Сторона або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни такого товару на ринку, та з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Документальне підтвердження ціни на ринку має містити:

- інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалось погодження цін;

- результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

У подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору, що стосуються зміни ціни за одиницю товару, а саме:

- Додаткова угода № 2 від 30.01.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,481563 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додаткова угода № 3 від 02.05.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,5415272 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додаткова угода № 4 від 19.07.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,6073472 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Підставою для внесення змін до Договору визначено Постанову НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2023 рік", відповідно до якої встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.03.2023 на рівні 0,38028 грн/кВт*год (без ПДВ); на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 на рівні 0,43025 грн/кВт*год (без ПДВ); на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) на рівні 0,48510 грн/кВт*год (без ПДВ).

- Додаткова угода № 5 від 10.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 4,7900928 грн за кВт/год з ПДВ.

12.09.2023 укладена спірна Додаткова угода № 6, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 13,42% та викласти п.1 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" Договору про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05 січня 2023 року в наступній редакції: "Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) та становить 5,3546832 грн за 1 кВт*год з ПДВ".

Документальним обґрунтуванням для укладання Додаткової угоди № 6 став Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023, де визначено: Середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України за липень (01.07-31.07) 2023 року, грн/МВт.год - 3 669,87 (без ПДВ). Середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України за серпень (01.08-31.08) 2023 року, грн/МВт*год - 4 162,23 (без ПДВ). Відсоток коливання ціни +13,42%.

У матеріалах справи також наявні відомості середньозважених цін РДН в ОЕС України, розміщені на веб-сайті АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua).

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за жовтень-грудень 2023 року постачальником передано, а споживачем прийнято електроенергію в кількості 61851 кВт/год на суму 331193,50 грн:

1. Акт № 3133819-2310-1 від 07.11.2023 приймання-передачі товарної продукції -активної електричної енергії ТОВ "Енера Чернігів" передало Олишівській селищній раді електричної енергії за жовтень 2023 року в об'ємі 12372 кВт/год на загальну суму 66248,14 грн з ПДВ, за ціною 5,3546831555грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 272-278 від 07.11.2023.

2. Акт № 3133819-2311-1 від 06.12.2023 приймання-передачі товарної продукції -активної електричної енергії ТОВ "Енера Чернігів" передало Олишівській селищній раді електричної енергії за листопад 2023 року в об'ємі 23051 кВт/год на загальну суму 123430,80 грн з ПДВ, за ціною 5,354683094грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 434-440 від 06.12.2023.

3. Акт № 3133819-2312-1 від 25.12.2023 приймання-передачі товарної продукції -активної електричної енергії ТОВ "Енера Чернігів" передало Олишівській селищній раді електричної енергії за грудень 2023 року в об'ємі 26428 кВт/год на загальну суму 141513,56 грн з ПДВ, за ціною 5,3546829121 грн/ кВт/год.

Олишівською селищною радою на рахунок ТОВ "Енера Чернігів" перераховано кошти згідно платіжних інструкцій №№ 655, 659, 660, 662, 664, 666, 667 від 25.12.2023.

Як зазначає прокурор у позовній заяві в обґрунтування вимог про стягнення коштів, з огляду на те, що спірна Додаткова угода підлягає визнанню недійсною, грошові кошти в сумі 34921,47 грн (різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування спірної додатковою угоди) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу.

Відповідач в заперечення позову наголошував на тому, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього, а саме: № 1 від 25.01.2023, № 2 від 30.01.2023, № 3 від 02.05.2023, № 4 від 19.07.2023, № 5 від 10.08.2023, № 6 від 12.09.2023 та № 7 від 21.11.2023, тобто під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Щодо підстав звернення прокурора до суду першої інстанції з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частини 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 3, 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов'язкові умови, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Олишівської селищної ради, суд апеляційної інстанції встановив наступне. .

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Олишівська селищна рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Олишівська селищна рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які за доводами прокурора суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор звертався до Олишівської селищної ради листом з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття Радою заходів щодо усунення вказаних порушень.

Олишівська селищна рада на звернення прокурора листом від 02-12/115 від 25.01.2024 повідомила, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та вживатися не будуть.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що зазначені дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Олишівська селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси територіальної громади в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Олишівської селищної ради до ТОВ "Енера Чернігів" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції також зазначає, що прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на рахунок відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про належне представництво прокурором інтересів держави в особі Олишівської селищної ради.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що правові підстави позову прокурора, як і їх обгрунтування, є предметом дослідження під час розгляду справи по суті, і досліджуються з урахуванням наявних у справі доказів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції закону чинного на момент укладання договору та внесення спірних змін в договір, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Підпунктом 2 п. 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, встановлено, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі 924/674/21, від 19.07.2022р. у справі № 927/568/21).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 12.09.2023 між сторонами укладена Додаткова угода № 6, відповідно до якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 13,42% та викласти п.1 Додатку №2 "Комерційна пропозиція" Договору про постачання електричної енергії споживачу №3133819 від 05 січня 2023 року в наступній редакції: "Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) та становить 5,3546832 грн за 1 кВт*год з ПДВ".

На підтвердження коливання ціни товару на ринку на добу наперед (РДН) та наявності підстав для укладення додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 відповідач посилається на Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09.2023.

Вказаний доказ містить інформацію про середньоринкові ціни на РДН на електричну енергію у певні періоди: за липень (01.07-31.07) 2023 року, за серпень (01.08-31.08) 2023 року, за 23 грудня 2022 року, за 02 січня 2023 року.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що зазначені у ньому дати середньозваженої ціни, не відповідають періодам, які обумовлені безпосередньо сторонами у Договорі, а саме датам, що визначають початок (момент укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін, чим порушено п. 13.4. Договору та пп. 2 п. 19 Особливостей

Будь-яких інших доказів на підтвердження коливання цін матеріали справи - не містять, і таких доказів відповідачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не надано ні суду першої інстанції під час розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.

Крім того, відповідно до аналізу середньозважених цін РДН в ОЕС України розміщеного на веб-сайті АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила на дату укладання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 - 4452,53грн МВт/год.; за період з 10.08.2023 по 31.08.2023 - 4201,12 грн/МВт/год. (без ПДВ); за період з 01.09.2023 по 12.09.2023 - 3907,93 грн/МВт/год. (без ПДВ); за вересень 2023 року- 3906,93 грн/МВт/год. (без ПДВ).

Відповідні періоди та дати відповідають умовам, викладеним у п. 13.4. Договору.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем документально в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваної угоди. При зверненні до замовника з пропозицією підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про збільшення ціни підписав додаткову угоду, внаслідок чого ціна за одиницю товару значно збільшилася, що суперечить ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, при збільшені ціни згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 перевищено максимально допустиме збільшення згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (до 10%), а саме: первісна ціна згідно додаткових угод № 2-5 становила 4,7900928 грн з ПДВ, збільшена ціна згідно додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 склала 5,3546832 грн з ПДВ, різниця + 13,42 %. Така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткова угода № 6 від 12.09.2023 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 3133819 від 05.01.2023 суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому підлягає визнанню недійсною з урахуванням вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, доводи прокурора про порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 2 п. 19 Особливостей - знайшли своє підтвердження, не були спростовані скаржником, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 34921,47 грн., суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов'язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірної додаткової угоди означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22. Доводи скаржника про неподібність правовідносин у вказаних справах правоідносинам у даній справі - є необгрунтованими.

Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції, відповідач повинен був поставити позивачу 193411,06 кВт/год електричної енергії (в редакції додаткової угоди № 3 від 02.05.2023) за ціною 4,7900928 грн за 1 кВт/год(в редакції додаткової угоди № 5 від 10.08.2023).

Відповідач, зокрема, у період з жовтня 2023 року по грудень 2023 року поставив позивачу електричну енергію у кількості 61851 кВт/год, за яку останній сплатив кошти у розмірі 331193,50 грн.

Виходячи з первісної ціни у Договорі (в редакції Додаткової угоди № 5 від 10.08.2023), без врахування спірної додаткової угоди, позивач повинен був сплатити за фактично поставлену електроенергію 296272,03 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткової угоди, та сумою за електроенергії по ціні відповідно до Договору без урахування спірної додаткової угоди, становить 34921,47 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 34921,47 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому у відповідача існує обов?язок повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Аналогічні правові висновки викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

При цьому доводи відповідача про те, що приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи відповідача про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, так як спір стосувався правовідносин, що виникли у сторін на початку 2021 року, натомість договір та спірні додаткові угоди були укладені між сторонами на початку 2023 року, оскільки такі висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Доводи скаржника про те, що на правовідносини, які склалися між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» та Олишівською селищною радою розповсюджуються положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, і враховуючи те, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3133819 від 05.01.2023 та додаткові угоди до нього, а саме: № 1 від 25.01.2023, № 2 від 30.01.2023, № 3 від 02.05.2023, № 4 від 19.07.2023, № 5 від 10.08.2023, № 6 від 12.09.2023 та № 7 від 21.11.2023, тобто під час дії правового режиму воєнного стану в Україні та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», відсутні підстави для задоволення позову прокурора - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Зі змісту норми п.п. 2 п. 19 Особливостей вбачається, що документ, який передає постачальник на підтвердження коливання ціни на ринку товару ініціюючи зміну істотних умов договору про закупівлю товару, має підтвердити саме зміну (коливання) ціни на ринку, тобто містити інформацію про попередню ціну і про ціну станом на певну дату.

Підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору; кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін; для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами; існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим; тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни;

При внесенні змін до договору, в частині вартості товару, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі; постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Отже, за ініціативи ТОВ «Енера Чернігів» 12.09.2023 укладено додаткову угоду № 6, якою змінено умови договору № 3133819 від 05.01.2023 в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт/год з 01.10.2023 з 4,7900928 до 5,3546832 грн, урахуванням ПДВ, або на +11,77%.

Підставою для укладання вказаної угоди, став експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 880/23 від 01.09. 2023, наданий на запит ТОВ «Енера Чернігів» від 30.08.2023, щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією АТ «Оператор ринку», які склались станом на: липень та серпень 2023 року; січень-серпень 2023 року; грудень 2022 року та серпень 2023 року; 23 грудня 2022 та серпень 2023 року; 02 січня 2023 року та серпень 2023 року -та порівняння між вказаними періодами, і вказаний висновок носить виключно фактографічно-інформаційний характер, і не може виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не може бути розцінений, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору від 05.01.2023 №3133819 в частині збільшення вартості ціни, оскільки в ньому не підтверджено факт коливання ціни на товар, не зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання).

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції вище, відповідно до аналізу середньозважених цін РДН в ОЕС України розміщеного на веб-сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), середньозважена ціна на електроенергію РДН в об'єднаній енергетичній системі України становила на дату укладання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 - 4452,53грн МВт/год.; за період з 10.08.2023 по 31.08.2023 - 4201,12 грн/МВт/год. (без ПДВ); за період з 01.09.2023 по 12.09.2023 - 3907,93 грн/МВт/год. (без ПДВ); за вересень 2023 року- 3906,93 грн/МВт/год. (без ПДВ)(01.10.2023 дата набрання чинності додаткової угоди № 6), тобто ціна з моменту підписання додаткової угоди № 5 від 10.08.2023 до початку дії додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 (з 01.10.2023) суттєво зменшилась.

Таким чином, підстави для укладення додаткової угоди № 6 від 12.09.2023 та підвищення ціни за договором № 3133819 від 05.01.2023 - були відсутні в силу вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявні у справі документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору (в даному випадку додаткової угоди №5), чи будь-які інші достовірні та належно підтверджені дані, які б визначали коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим наявні у справі докази не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей, а тому необхідність внесення зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що 14.10.2024 Козелецькою окружною прокуратурою було подано до суду першої інстанції та іншим учасникам справи пояснення, які було долучено судом до матеріалів справи, чим порушено норми процесуального законодавства, зокрема, приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України не передбачено подання позивачем такої форми заяви по суті, як пояснення, а тому поданні пояснення не підлягали врахуванню при розгляді справи в суді першої інстанції; судом не було дозволено учаснику справи та не визнано це необхідним подавати додаткові пояснення щодо окремого питання, що виникло при розгляді справи, а тому зазначене пояснення Козелецької окружної прокуратури було подано без додержання вимог процесуального закону та вони підлягали поверненню заявнику без розгляду - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України ).

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що подання письмових пояснень з викладенням своїх доводів і заперечень є правом сторони, чим і скористався прокурор.

При цьому, як убачається з поданих прокурором пояснень, останні ним подавались саме в порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, реалізувавши своє право у визначеному процесуальним законом порядку.

Крім того, формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28.10.1998 у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08.03.2017 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Усі інші заяви, обгрунтування, доводи учасників справи, а також докази, враховані судом апеляційної інстанції , проте є такими, що не впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позов прокурора повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24, за наведених доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2024 у справі №927/842/24 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/842/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 06.03.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

Ю.Б. Михальська