Справа № 161/1982/24 Провадження №33/802/193/25 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М.
Доповідач: Клок О. М.
05 березня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань - Таровської А.А., ахисника - адвоката Грибан Ж.В., розглянувши подане нею клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, адвокат Грибан Ж.В. подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а провадження по даній справі закрити. Водночас, порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, як такого, що пропущений із поважних причин.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Грибан Ж.В., перевіривши мотиви клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції адвокат Грибан Ж.В. мотивує тим, що розгляд даної справи 19 грудня 2024 року відбувся без її участі, а також участі ОСОБА_1 . Копію оскаржуваної постанови судді вона отримала лише 24 грудня 2024 року що, на її думку, є свідченням поважності причин пропуску цього строку.
Оцінюючи такі її доводи, вважаю їх безпідставними.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.
Матеріалами справи стверджується, що при розгляді даної справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області, ОСОБА_1 та його захисник присутніми не були.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 194 КУпАП, строк апеляційного оскарження даної постанови судді закінчився 30 грудня 2024 року (з урахуванням неробочих днів).
Проте, адвокат Грибан Ж.В., як професійний учасник судового провадження, подала апеляційну скаргу засобами електронного зв'язку лише 03 січня 2025 року. І як стверджується цими ж матеріалами справи, на електронну адресу, зазначену у попередньо поданих нею до суду процесуальних документах, згідно довідки про доставку електронного листа, зазначена постанова була надіслана та доставлена до її електронної скриньки, яку вона зазначила у своєму клопотанні 20 грудня 2024 року 16:01:30 (а.с. 76).
Тобто, починаючи з цього дня, вона була обізнана із прийнятим у даній справі судовим рішенням, а відповідно і з його мотивами, і з цього моменту мала процесуальну можливість протягом десяти днів подати апеляційну скаргу, проте, подала її лише 20 лютого 2025 року.
Окрім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX визначено, що з 19 жовтня 2023 року адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відтак, доводи Грибан Ж.В., яка є професійним учасником судового провадження, і у зв'язку із цим, зобов'язана була зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, про те, що рішення суду було направлено не на її офіційну електронну адресу, є безпідставними та не можуть слугувати підставою у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, про скасування якої вона просить у поданому нею клопотанні.
Аналогічні мотиви залишення без задоволення клопотання захисника Грибан Ж.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року щодо Карп'яка Д.В., наведені і у постанові Волинського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.
Апелянт пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, поважних причин пропуску цього строку, не наводить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Відмовити адвокату Грибан Ж.В. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: