Справа № 761/3429/25
Провадження № 1-кс/761/2959/2025
28 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024,
Старший слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанняму кримінальному провадженні № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024, про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone», модель 15, у корпусі чорного кольору із заставкою планети Земля (належить ОСОБА_5 ); грошові кошти, зовні схожі на купюри Євро: номіналом 50 Євро - 30 шт., номіналом 100 Євро - 4 шт., та грошові кошти, зовні схожі на купюри доларів США номіналом 100 доларів США у кількості 450 штук, що були вилученні 10.09.2024 за результатом проведення обшуку за тимчасовим місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора.
10.09.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із можливістю внесення застави, яку внесено.
10.09.2024 слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 , в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, з метою врятування майна - речей та документів, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, обставини вчинення яких досліджуються слідством, було проведено обшук місця тимчасового проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатом вказаного обшуку, серед іншого, було виявлено та вилучено речі, які мають доказове значення для досудового розслідування, а саме: мобільний телефон марки «Iphone», модель 15, у корпусі чорного кольору із заставкою планети Земля (належить ОСОБА_5 ), грошові кошти, ззовні схожі на купюри Євро: номіналом 50 Євро- 30 (тридцять) штук та номіналом 100 Євро - 4 (чотири) штуки; грошові кошти, ззовні схожі на купюри доларів США номіналом 100 доларів США у кількості 450 (чотириста п'ятдесят) штук.
10.09.2024 постановою слідчого Головного слідчого управління СБ України вилучені в ході проведені обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024.
З метою забезпечення можливої конфіскації майна, а також забезпечення збереження речового доказу, слідчий просив накласти арешт на речі та грошові кошти, що були вилученні за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні слідчий, що входить до групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , доводи клопотання підтримала та просила дане клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_14 звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, разом з тим надіслав письмові заперечення у яких зазначив, що власником вилученого майна є володілець домоволодіння у якому проводився обшук - ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави визначених ч.2 ст.170 КПК України, для накладення арешту на таке майно. Також зазначив, що питання щодо неповернення спірного майна раніше вирішувалось під час розгляду скарги про неповернення тимчасово вилученого майна за результатом розгляду слідчим суддею було постановлено ухвалу про повернення такого майна власнику.
Заслухавши слідчого, письмові заперечення представника власника майна, дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи із наступного.
Як вбачається з наданих суду матеріалів слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024 за підозрою громадян України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора.
В рамках вказаного кримінального провадження, 10.09.2024 слідчим ГСУ СБУ ОСОБА_4 , в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, було проведено обшук за місцем тимчасового проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone», модель 15, у корпусі чорного кольору із заставкою планети Земля (належить ОСОБА_5 ), грошові кошти, ззовні схожі на купюри Євро: номіналом 50 Євро- 30 (тридцять) штук та номіналом 100 Євро - 4 (чотири) штуки; грошові кошти, ззовні схожі на купюри доларів США номіналом 100 доларів США у кількості 450 (чотириста п'ятдесят) штук.
10.09.2024 постановою слідчого вилучені в ході проведені обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 006 17 від 02.07.2024.
З метою забезпечення можливої конфіскації майна, а також збереження речового доказу, слідчий просив накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone», модель 15, у корпусі чорного кольору із заставкою планети Земля (належить ОСОБА_5 ), грошові кошти, ззовні схожі на купюри Євро: номіналом 50 Євро- 30 (тридцять) штук та номіналом 100 Євро - 4 (чотири) штуки; грошові кошти, ззовні схожі на купюри доларів США номіналом 100 доларів США у кількості 450 (чотириста п'ятдесят) штук, що були вилученні за результатом проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей, які б у відповідності до ст. 170 КПК України давали підстави для накладення арешту на майно, що зазначене у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Отже повинна дотримуватись належна правова процедура звернення з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, вилучення майна та коштів відбулось 10.09.2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , останній в зауваженнях до протоколу вказав, що усі вилучені речі належать безпосередньо йому та не мають відношення до даного кримінального провадження.
В наступному, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.11.2024 року зобов'язано уповноважену особу ГСУ СБ України повернути ОСОБА_5 належне йому майно, що вилучене під час проведення вказаного обшуку.
Проте, в доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучений речі належать саме підозрюваному ОСОБА_6 , хоча з часу вилучення таких речей пройшло більш ніж достатньо часу.
За доводами представника власника майна, мобільний телефон та грошові кошти, що були вилучені в ході обшуку належать виключно власнику домоволодіння ОСОБА_5 , в той же час органом досудовим розслідуванням на даній стадії не надано жодних доказів причетності останнього до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування, також йому про підозру не було повідомлено.
Твердження слідчого, що вилучене майно, щодо якого ініціюється питання про накладення арешту належить підозрюваному ОСОБА_6 , є лише припущеннями, які не підтвердженні будь-якими фактичними даними, а отже не можуть бути прийнятими до уваги. Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, арешт може бути накладений лише на гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом тобто ті які містять ознаки встановлені ст. 98 КПК України, а тому без доведеності незаконності походження тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям даної норми закону, слідчий суддя позбавлений можливості накласти на нього арешт із цією метою.
Окрім цього клопотання про накладення арешту подається у строк, визначений ч.5 ст.171 КПК України, який слідчим не дотриманий.
Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для арешту намайно, що зазначене у клопотанні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_4 про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone», модель 15, у корпусі чорного кольору із заставкою планети Земля (належить ОСОБА_5 ); грошові кошти, зовні схожі на купюри Євро: номіналом 50 Євро - 30 шт., номіналом 100 Євро - 4 шт., та грошові кошти, зовні схожі на купюри доларів США номіналом 100 доларів США у кількості 450 штук, що були вилученні 10.09.2024 за результатом проведення обшуку за тимчасовим місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 04.03.2025 о 16 год. 45 хв.
Слідчий суддя: