Справа №760/828/19
2/760/99/25
11 лютого 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді - Букіної О.М.
при секретарі -Черчукан В.О.
за участю представника позивача - адвоката Нікішиної О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,-
Позивач звернувся до суду з позовом та уточнивши свої вимоги просив:
-визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, громадянки України;
-зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві внести зміни до актового запису про народження дитини №273 від 06 квітня 1999 року виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька з актового запису №273 від 06 квітня 1999 року відділу реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, громадянки України;
-зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві внести зміни до актового запису про народження дитини №273 від 06 квітня 1999 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, громадянки України, виключивши відомості про батька ОСОБА_2 та включити відомості про батька дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України.
-зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві внести зміни до актового запису про народження дитини №273 від 06 квітня 1999 року та змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, громадянки України, зазначивши в графі по-батькові дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Свої вимоги мотивує тим, що у 1979 році познайомився з ОСОБА_3 , ми періодично зустрічалися, як добрі знайомі. З часом у нас виникли почуття, з квітня 1998 році мали місце інтимні стосунки. Так як на період наших стосунків, ми обоє перебували в попередніх шлюбах з іншими особами, ми припинили свої стосунки з ОСОБА_3 .
В подальшому, позивач розірвав шлюб з попередньою дружиною, оскільки подружнє життя не склалося.
У червні 2002 року позивач зустрівся з ОСОБА_3 , яка повідомила про те, що її шлюб з ОСОБА_2 розірваний і в неї є дитина, донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згодом, позивач та ОСОБА_3 стали мешкати однією сім'єю та в жовтні 2002 року зареєстрували шлюб.
До доньки своєї дружини, позивач ставився, як до своєї рідної дитини. Через певний час дитина почала називати позивача «тато», у зв'язку з чим, у позивача виникли глибокі емоційні почуття до дитини.
По досягненню ОСОБА_6 повноліття, остання звернулась до позивача з проханням дати свій дозвіл, щодо зміни прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 », на що позивач погодився.
У травні 2015 року, ОСОБА_6 звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, щодо зміни прізвища та 20 травня 2015 року отримала свідоцтво про зміну імені, в якому зазначено про зміну прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».
Позивач вказує, що з певного часу він став помічати, що риси зовнішності дитини почали змінюватися, інтенсивно. І вона почала бути схожою на позивача. З цього приводу позивач поцікавився у дружини чи є імовірність того, що він може бути біологічним батьком ОСОБА_6 , на що дружина зазначила, що така імовірність існує, оскільки у неї були статеві стосунки під час шлюбу з попереднім чоловіком та з позивачем.
Вказані обставини стали приводом звернення до медичного закладу, а саме до «EUROLAB» лабораторія ім. Беттіни Катерман щодо проведення генетичної експертизи ДНК-батьківство.
12 січня 2018 року №1357 за результатами генетичної експертизи встановлено імовірність біологічного батьківства позивача з ОСОБА_4 , що становить 99,99%.
Таким чином, позивач вказує, що з 12 січня 2018 року він дізнався і вважає себе батьком ОСОБА_4 .
Після отримання результатів тесту ДНК позивач вирішив звернутися з позовом до суду про визнання свого батьківства.
15.01.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді ОСОБА_9 .
Ухвалою суду від 15.01.2019 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
За рішенням Вищої ради правосуддя від 19.03.2024 № 797/0/15-24 ОСОБА_9 звільнено з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
18.04.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
06.05.2019 Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано письмові пояснення на позов в яких не заперечують про задоволення позову та просять позов розглядати без їх участі.
У судовому засіданні позивач та представник позивача, ОСОБА_3 позов підтримали та просили його задовольнити.
У подальшому позивач та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, проте просили слухати справу у їх відсутності.
Крім того, треті особи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду письмові заяви, в яких просили позов задовольнити та підтримали свої заяви про задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставив.
Відзиву на позов відповідачем не надано.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши думку представника позивача, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивача, відповідача та третіх осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 125 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Частинами 2 та 3 ст.128 СК України передбачено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктами 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно до ст.20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
За правилами ч.1 ст.147 СК України по батькові дитини визначається за іменем батька.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_6 , про що 06 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва був складений актовий запис №273.
Згідно актового запису про народження № 273, вчиненого 06.04.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва, батьком малолітньої ОСОБА_6 зазначений ОСОБА_2 , оскільки на момент народження дитини він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
Як свідчать матеріали справи шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.
11.10.2002 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження Серія НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_3 своє прізвище після одруження не змінювала.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені ОСОБА_6 20.05.2015 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва Серія НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їхприйняття чи відхилення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Звіту тесту генетичної експертизи ДНК на батьківство від 12 січня 2018 року №1357 проведеного акредитованою лабораторією «EUROLAB» лабораторія ім. Беттіни Катерман за результатами, якої встановлено, що вірогідність батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 становить 99,99%.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогоднішній день ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту оспорювання батьківства.
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на викладене вище та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо визнання його батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на викладене, вимоги позивача в частині внесення змін до актового запису про народження дитини- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 також підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.20, 129,134, 147 СК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273,280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва, громадянки України.
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виключити з актового запису про народження дитини №273 від 06 квітня 1999 року відомості про батька дитини « ОСОБА_2 ».
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести до актового запису №273 від 06 квітня 1999 року про народження дитини відомості про батька дитини « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України».
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису №273 від 06 квітня 1999 року про народження дитини, зазначивши в графі «по батькові» дитини « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.02.2025.
Суддя О.М. Букіна