Справа № 3-1304/25
Провадження № 760/493/25
27 лютого 2025 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Горбатовська С. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 18.12.2024, о 09.20 год., перебуваючи по вул. В. Гетьмана, 46/2 у м. Києві, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків про здійсненні зупинки, залишатися на місці для здійснення адміністративного затримання, після чого, розпочав рух на автомобілі «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , та почав тікати.
Крім того, ОСОБА_1 , 18.12.2024, о 09.20 год., керуючи автомобілем «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Гетьмана, 46/2 у м. Києві, не виконав вимогу про зупинку, яка була здійсненна світлоповертаючим диском службового автомобіля, після чого, продовжив рух, чим порушив п.п. 2.4 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та показав, що 18.12.2024, приблизно о 09 год., керуючи автомобілем «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Гетьмана, 46/2 у м. Києві, був зупинений працівниками поліції за керування у смузі руху громадського транспорту. На вимогу працівника поліції надав посвідчення водія, техпаспорт на автомобіль, після чого, поліцейський склав відповідну постанову за порушення ПДР України та вручив її. Надалі, працівник поліції попросив надати військовий квиток, на що показав "Резерв+", де зазначено про відтермінування від мобілізації. При цьому, працівників ТЦК на місці зупинки не було. Поліцейський, повідомивши, що він перебуває у розшуку, запропонував або самостійно проїхати до ТЦК, або стосовно нього буде складений протокол про адміністративне затримання. Він запропонував працівникам поліції скласти протокол про його адміністративне затримання. Після чого, працівник поліції відійшов від його автомобіля, повідомивши, щоб він зупинився за зупинці. Він поїхав з місця, оскільки не зрозумів вимоги поліцейського, яка, на його думку була неконкретна, вважаючи, що поліцейський надав йому право поїхати до ТЦК самостійно, що він і зробив. В ході розгляду справи змінив позицію, повідомив судді, що поліцейський наказав йому запинитись на зупинці, тому він і поїхав шукати місце зупинки, якої під час руху не побачив. Проїхавши 1 км-1,5 км був зупинений другим патрулем поліції. Одночасно з цим патрулем під'їхав патруль, який зупинив його раніше. Переслідування не бачив, вимог про зупинки не бачив та не чув. Після другої зупинки він був затриманий, на нього наділи кайданки, доставили до райвідділку, де склали протокол про адміністратвинее затримання та повідомили працівників ТЦК. Враховуючи, що мав відтермінування від мобілізації, працівники ТЦК не приїхали. Вказував, що злісної непокори вимогам поліцейського не вчиняв, з місця першої і другої зупинки не тікав, в ході руху вимог про зупинку не було. Постанову працівника поліції про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР не оскаржував, накладений штраф сплатив, хоча з постановою не погоджується.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно за ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, суб'єктивна сторона ст. ст. 122-2, 185 КУпАП характеризується лише прямим умислом.
Згідно відеозапису автомобіль «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції за рух у смузі руху громадського транспорту.
Після складення відповідної постанови та її вручення працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що останній перебуває у розшуку Ковельського ТЦК.
У відповідності до відеозапису працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він буде доставлений поліцейськими до Солом'янського ТЦК, а автомобіль ОСОБА_1 залишається на місці зупинки, шляхом: або добровільно проїде з поліцейськими у службовому автомобілі до ТЦК, або шляхом складення стосовно нього протоколу про адміністративне затримання та примусового доставлення до ТЦК.
Поведінка та дії ОСОБА_1 на місці події, на переконання судді, свідчить, що останній зрозумів пропозицію працівника поліції, про що, в тому числі, і свідчить відповідь ОСОБА_1 на таку пропозицію про необхідність складення саме протоколу про адміністративне затримання.
На відповідь ОСОБА_1 працівник поліції повідомив, що буде складений протокол про адміністративне затримання, а також повідомив ОСОБА_1 про необхідність здійснення парковки транспортного засобу.
Поліцейські направились до службового автомобіля, щоб надати ОСОБА_1 місце для паркування автомобіля, в цей час ОСОБА_1 розпочав рух та, залишивши техпаспорт на автомобіль у поліцейських, поїхав з місця зупинки.
Згідно Постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Аналізуючи докази у справі, суддя вважає, що захисна позиція ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повністю спростовується даними відеозапису, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на місці пригоди своїми умисними діями вчинив відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог працівника поліції, яка полягала в необхідності залишатись на місці зупинки транспортного засобу для здійснення адміністративного затримання.
При цьому, такі вимоги працівника поліції були зрозумілі ОСОБА_1 , який умисно їх не виконав.
Крім того, згідно запису після залишення ОСОБА_1 місця зупинки транспортного засобу поліцейські на службовому автомобілі розпочали переслідування автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , увімкнувши відповідні проблискові маячки та звукові сигнали.
Незважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , за вимогу про зупинку не реагував та продовжив рух.
В подальшому, автомобіль «Сітроен», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , був зупинений іншим патрулем, ОСОБА_1 був затриманий, доставлений до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, де був складений відповідний протокол про адміністративне затримання.
За наведених підстав, суддя вважає, що протоколи стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам закону, а докази, наявні у справі, вказують на наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обираючи вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого, дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За викладеним, керуючись ст. ст. 40-1, 252, 283,284 КУпАП, суддя,-
Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 грн.).
Штраф підлягає сплаті на номер рахунку UA278999980313090106000026010; отримувач: УК у Солом'янському районі; ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: «адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави.
Судовий збір підлягає сплаті на номер рахунку UA908999980313111256000026001; одержувач: ГУК у м. Києва, ЄДРПОУ 37993783; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя: