СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/1329/25
ун. № 759/4580/25
04 березня 2025 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області каптіана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025110000000145 від 18.02.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудьківка, Бобровицького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рініше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, оголошений у міжнародний розшук.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали клопотання, суд прийшов до висновку про те, що внесене слідчим клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на положень даної статті слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має встановити наступні обставини: (1) чи набув ОСОБА_5 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук.
Зі свого боку, з метою вирішення вищезазначених питань, слідчому судді необхідно встановити у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 .
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області, перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000145 від 18.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , якому 19.09.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин являється особливо тяжким.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими суду на обгрунтування клопотання протоколами слідчих дій: протоколами оглядів, протоколами допитів потерпілих та свідків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1,2, 3,4, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами,причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, які інкримінують останньому є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 8-ми до 15-ти років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані йому злочини для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не має на утриманні малолітніх дітей, недієздатних чи осіб похилого віку, непрацюючий, тобто не має стійких соціальних зв'язків, веде антигромадський спосіб життя. Крім того встановлено, що ОСОБА_5 на даний час переховується від органу досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків та потерпілих, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Окрім цього, ОСОБА_5 не має джерела заробітку, та останній вчиняв корисливі злочини з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Як вбачається доданої до клопотання постанови слідчого від 04.12.2024 року, підозрюваного оголошено в міжнародний розшук.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи прокурор зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора обов'язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов'язують прокурора доводити факт перебування такої особи в розшуку.
При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено слідчим шляхом винесення постанови про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом ч. 6 ст. 193 КПК України пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.
Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.
Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого. Вказана умова в даному випадку була дотримана.
З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення та наданих доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених п.п. 1, 2,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 за його відсутності.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181-186, 193-197, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області каптіана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025110000000145 від 18.02.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_5 про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1