12.02.2025 Справа № 756/246/25
Справа № 756/246/25
3/756/562/25
12.02.2025 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,
за участю учасників судового провадження:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 ,
потерпіла ОСОБА_3 ,
свідок ОСОБА_4 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.12.2024 серії ВАБ №221165, «17.12.2024 о 12:00 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ), вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_3 , а саме: образливо чіплявся, словесно погрожував, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю, пояснив, що між ним, матір'ю ОСОБА_3 та братом ОСОБА_4 часто виникають конфлікти у зв'язку з тим, що мати та брат створюють несприятливу обстановку для життя в квартирі.
ОСОБА_1 пояснив, що протягом тривалого часу його мати та брат ОСОБА_4 до введення воєнного стану в Україні проживали в м. Миколаєві. Після початку проведення військових дій на території України мати та брат повернулись з м. Миколаєва на постійне проживання у квартиру в Києві, яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , їхній сестрі ОСОБА_10 та ОСОБА_3 в рівних частинах. До їх повернення він один проживав у цій квартирі, оскільки сестра заміжня та проживає в іншому місці. Він постійно вкладав та продовжує вкладати кошти у облаштування квартири, в побутову техніку, а також у забезпечення сім'ї продуктами харчування.
Причиною сварок у сім'ї ОСОБА_1 назвав створення матір'ю конфліктних ситуацій і несприятливих умов для його проживання в квартирі з метою його «виселення з квартири». На підтвердження своїх слів, ОСОБА_1 надав відеозаписи, на яких відображено обстановку в квартирі.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що її старший син ОСОБА_1 провокує сварки в сім'ї та конфліктні ситуації, погрожує виселити з квартири її та молодшого сина ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_4 зазначив, що дійсно останнім часом у сім'ї відбуваються сварки та конфлікти між його старшим братом ОСОБА_1 та матір'ю. Про обставини сварки, що відбулася між ними 17.12.2024, нічого пояснити не зміг, оскільки був відсутній за місцем проживання.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, а також докази, які були додатково подані ОСОБА_1 12.02.2025, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом ІV КУпАП.
Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 цього Кодексу).
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Крім того, стаття 1732 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: 1) діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та 2) наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон України №2229-VIII) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 цієї ж статті Закону України №2229-VIII визначено, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У ході розгляду цієї справи судом (суддею) враховується, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, а тому, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
Важливими елементами складу правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП, є саме вчинення насильства у будь-якій формі його прояву та наслідки його застосування, які виражаються у заподіянні шкоди психічному здоров'ю потерпілого, або можливого його заподіяння яке могло настати та не настало незалежно від волі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають в сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з'ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.
Під час судового розгляду справи обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 умисних дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю особи.
Судом було досліджено як відеозаписи з бодікамер патрульних поліцейських №477766 та №472703, так і відеозаписи надані ОСОБА_1 в судовому засіданні від 12.02.2025.
На відеозаписах з бодікамер патрульних поліцейських відображена загальна обстановка в квартирі та поведінка її жителів, що свідчить про підтвердження фактів, повідомлених ОСОБА_1 , про наявність провокативних дій з боку матері ОСОБА_3 . З долучених у судовому засіданні відеозаписів, зроблених ОСОБА_1 на особистий телефон, також видно, що його скарги стосовно порушення основних правил спільного проживання в спільній квартирі є небезпідставними (залишення ввімкненого обігрівача без нагляду, що призвело до його задимлення, затоплені водою електроприлади та інше), як і є небезпідставними його скарги на постіний безлад, наявність сміття в окремих частинах квартири.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли на розгляд до суду, не містять доказів на підтвердження як ознак психологічного насильства, вчиненого ОСОБА_1 , саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості матері, нездатності захистити себе, якими могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, так і доказів про наслідки вчиненого ним у вигляді настання та/або можливості настання шкоди психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_3 у розумінні вимог пункту 14 статті 1 Закону України №2229-VIII, що свідчить про відсутність однієї зі складових об'єктивної сторони адміністративного правопорушення за ст. 1732 КУпАП.
З огляду на викладене, уповноважена особа при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП не дотримала вище вказаних вимог національного законодавства, оскільки суть правопорушення, викладена у протоколі від 17.12.2024 серії ВАБ №221165, не містить всіх ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, що призвело до неконкретності суті учиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП слід закрити, за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.В. Касьян