єдиний унікальний номер справи 546/99/25
номер провадження 3/546/58/25
06 березня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , місце роботи невідомо, РНОКПП не установлено, до адміністративної відповідальності притягався:
- 20 серпня 2024 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- 07 жовтня 2024 року Решетилівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 130 КУпАП;
за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
установив:
ОСОБА_1 21 січня 2025 року о 20 годині 39 хвилини по вул. Набережна, 5 в с. Славки керував мопедом «Вайпер», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Вказані дії ОСОБА_1 працівник поліції кваліфікував як порушення п. 2.5. ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 протягом року було двічі притягнуто до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також ОСОБА_1 21 січня 2025 року о 20 годині 39 хвилин по вул. Набережна, 5 в с. Славки керував мопедом, н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1.а) ПДР. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою суду від 06 лютого 2025 року об'єднано в одне провадження адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначено судове засідання на 06 березня 2025 року.
У судове засідання 06 березня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 28). У письмових клопотаннях просив розглядати справу за його відсутності, свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, визнає (а.с. 10, 22).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтями 126 та 130 КУпАП не є обов'язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , про що він зазначив у письмових клопотаннях, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 226942 від 21 січня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, в якому зафіксовано: дату, час, місце і суть вчиненого правопорушення (а.с. 1);
актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що від огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 2);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР», в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду (а.с. 3);
копією постанови Решетилівського районного суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 546/962/24, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також, зі змісту вказаної постанови установлено, що 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 4-6, 16-18);
клопотаннями ОСОБА_1 про визнання вини у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с. 10, 22).
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Судом було установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини.
Згідно пунктів 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266 КУпАП).
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно приписів ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, положеннями ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 6, 7 розділу І Інструкції, які є аналогічними за змістом, встановлено порядок проходження водієм огляду на стан сп'яніння. Даними нормами передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та може бути проведений у закладі охорони здоров'я у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 130 КУпАП, є дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як було установлено судом, постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями п. 2.1.а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП встановлює юридичну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У той же час органом, який ініціював процедуру притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, не було надано жодного доказу, який би підтверджував повторне протягом року вчинення ОСОБА_1 одного з правопорушень, передбачених частинами 2-4 статті 126 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Отже, враховуючи сукупність вищевикладених обставин та висновків, з огляду на імперативні положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, норми ст. 245, 251, 278, 280 КУпАП, об'єктивні докази, які б «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 правопорушення, в матеріалах справи відсутні і органом, який ініціював процедуру його притягнення до адміністративної відповідальності не доведені.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що розпочате адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП слід закрити у зв'язку з відсутністю складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не установлено.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно з частиною 1 статті 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно абзацу 4 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення
правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це
стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 226942 та серії ЕПР1 № 226949, мопед, н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить особі ОСОБА_2 (а.с. 1, 15).
Отже, застосування додаткового стягнення у виді конфіскації у даному випадку є неможливим.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, обираючи вид стягнення, який буде достатнім та необхідним для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, достеменно установлена, суд вважає, що необхідно накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Саме таке стягнення в повній мірі сприятиме зміцненню законності, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та виховання його у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Частиною 3 статті 30 КУпАП передбачено, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року, яка набрала законної сили 18 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки 10 місяців 26 днів.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у даній справі необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року та остаточно визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами - 13 років 6 місяців 12 днів.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи вищезазначену норму закону та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», те, що ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення в розмірі 605,60 грн належить стягнути із ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, та керуючись ст. 36, 126, 130, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до призначеного ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2024 року, яка набрала законної сили 18 жовтня 2024 року, та остаточно визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами на строк 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців 12 (дванадцять) днів.
Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл./Полтавська/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до положення частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що згідно частин 1, 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко