Дата документу 05.03.2025Справа № 554/1117/25
Провадження № 1-кп/554/644/2025
05.03.2025 р. м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Буди, Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
29.11.2024 р. екіпаж Управління патрульної поліції Полтавської області «Алтей 152», у складі т.в.о. заступника командира роти №4 УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_4 та поліцейського взводу № 1 роти №4 ОСОБА_7 , відповідно до розстановки сил та засобів, заступили на чергування з охорони громадського порядку та громадської безпеки на території м. Полтави.
При здійсненні чергування, згідно приписів Закону України «Про Національну поліцію» та власних посадових інструкцій, зазначені працівники поліції виконували службові обов?язки із забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, вжиття первинних реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне їх виявляння, припинення тощо.
30.11.2024 р. працівники патрульної поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , як уповноважені працівники правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одязі працівника поліції, що містив на собі спеціальний жетон, відповідні нарукавні та нагрудні знаки розрізнення поліцейського, згідно затвердженого однострою, на службовому автомобілі «Peugeot 301» д.н.з. НОМЕР_1 , на кузові якого розміщено відповідні логотипи органів Національної поліції України здійснювали патрулювання містом.
Близько 00:30 год., рухаючись службовим автомобілем по вулиці Бериківській в м.Полтава, під?їжджаючи до вулиці Баяна, на перехресті помітили ОСОБА_6 , який в порушення ст.8 Закону України «Про правовий режим військового стану», введеного на території України Указом Президента України №64 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-1Х від 24.02.2022, в період запровадженої Наказом начальника Полтавської обласної військової адміністрації №32 від 28.07.2022 комендантської години, якою встановлено обмеження та заборона перебувати на вулиці та в інших громадських місцях після 24 год., пересувався містом без спеціальної перепустки та документів, які посвідчують особу.
Діючи відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», екіпаж патрульної поліції «Алтей 152» прийняв рішення зупинити ОСОБА_6 для перевірки його документів та вжиття заходів визначених п.15 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 573 від 08.07.2020 року та п.16 «Порядку встановлення особливого режиму в?їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1455 від 29.12.2021 року, які включали в себе затримання особи, доставлення її до підрозділів Національної поліції для встановлення особи, проведення поверхневої перевірки, огляду речей.
Зупинившись біля ОСОБА_6 , працівники патрульної поліції увімкнули проблисковий маячок, а також світло салону автомобіля, щоб останній міг безперешкодно бачити, що спілкується з працівниками поліції, після чого з дотриманням ст. 18 Закону «Про національну поліцію» назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання та попросили його повідомити свої анкетні дані, представити для перевірки документи, які посвідчують особу, а також пояснити причини порушення встановленого обмеження та заборони перебувати в громадському місці в період запровадженої комендантської години.
На вказані законні вимоги працівників патрульної поліції, ОСОБА_6 представився вигаданим прізвищем « ОСОБА_8 » та відмовився назвати адресу місця свого проживання, представити документи, які посвідчують його особу, пославшись на їх відсутність.
Встановивши через службовий планшет відсутність в базі обліку громадян України особи за названими ОСОБА_6 анкетними даними, враховуючи плутаність пояснень щодо місця проживання, що викликало обґрунтовану підозрілість особи та її поведінки, працівники патрульної поліції, діючи відповідно до ст. 32, п.6 ст.37 Закону України «Про національну поліцію», п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України №573 від 08.07.2020 р. та п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №1455 від 29.12.2021 р., повідомили ОСОБА_6 , що до нього будуть застосовані превентивні заходи, а саме, необхідність залишатись на місці, після чого стали виходити із службового транспорту щоб здійснити його поверхневу перевірку.
У відповідь ОСОБА_6 став тікати з місця затримання та, проявляючи злісну непокору, проігнорував неодноразові та настійливі під час переслідування вимоги ОСОБА_4 зупинитись.
При спробі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зупинити та вимушеному застосуванні через характер поведінки до ОСОБА_6 спеціальних засобів щоб змусити його залишатись на місці, останній маючи хворобливий стан психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку комбінованого ґенезу (посттравматичного, судинного) стан декомпенсації з надцінними ідеями, що позбавляв здатності в повній мірі усвідомлюючи свої дії та керувати ними, став чинити опір, фізично пручатись та розпилив з балончику аерозоль сльозогінної та дратівливої дії «Терен 4М», чим перешкодив їм у виконанні службових обов'язків, а звільнившись, незважаючи на потворні вимоги ОСОБА_4 зупинитись та одночасні попередження про затримання, продовжив тікати, розпилюючи, час від часу в бік потерпілого зазначену речовину, щоб останній до нього не наблизився.
Враховуючи здійснені ОСОБА_6 заходи активного опору та прояв відкритої непокори, на допомогу ОСОБА_4 для припиненні цих протиправних дій та подальшого його затримання, прибув додатковий екіпаж патрульної поліції «Алтей 115» у складі ст. лейтенанта взводу №2 роти №4 Управління патрульної поліції Полтавської області ОСОБА_9 та капрала ОСОБА_10 .
Зупинивши на проїжджій частині біля буд.6 по вул.Краснокуцького в м.Полтава службовий автомобіль «Toyota corolla» д.н.з. НОМЕР_2 , на кузові якого розміщено відповідні логотипи органів Національної поліції України із включеним проблисковим маячком, ОСОБА_9 як уповноважений працівник правоохоронного органу, перебуваючи у форменому одязі працівника поліції, що містив на собі спеціальний жетон, відповідні нарукавні та нагрудні знаки розрізнення поліцейського, що мають властивості світлоповернення в нічний період доби, вийшов на зустріч ОСОБА_6 щоб його зупинити.
Перетнувши його шлях, працівник патрульної поліції ОСОБА_9 привітався до ОСОБА_6 , проінформував про здійснення відеозапису з використанням нагрудних камер спостереження та попросив його пояснити: «що трапилось».
Натомість, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_9 на відстань витягнутої руки, в продовження вчинення активного опору, незважаючи на наказ працівника поліції ОСОБА_10 «заспокоїтись», став розпилювати в обличчя ОСОБА_9 з балончика аерозоль сльозогінної та дратівливої дії «Терен 4М», чим змусив його відступати та відхилятись, перешкоджаючи тим самим, виконувати йому службові обов'язки.
У цей же час, ОСОБА_4 , діючи відповідно до ст.42 Закону України «Про національну поліцію», наздогнавши ОСОБА_6 , із застосуванням фізичного впливу намагався припинити вчинення опору відносно ОСОБА_9 та затримати його.
Проте, ОСОБА_6 , з метою уникнення затримання розпилив в обличчя ОСОБА_4 з балончику аерозоль сльозогінної та дратівливої дії «Терен 4М», чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді гіперемії склер та шкіри обличчя, що утворилось від дії хімічного агенту, яким був споряджений вказаний аерозоль та яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище, наголосивши на повній відповідності дій, вчинення яких йому інкримінується в обвинувальному акті, обставинам, за яких це відбувалося.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, звертався одноразово до лікаря психіатра 03.12.224 р.
Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 35 від 09.01.2025 р. ОСОБА_6 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку комбінованого ґенезу (посттравматичного, судинного), і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_6 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляв ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку комбінованого ґенезу (посттравматичного, судинного), стан декомпенсації з надцінними ідеями, що позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Крім того, в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, досліджуваний також виявляв ознаки вищезазначеного психічного розладу, стан декомпенсації, що проявлявся в поглибленні наявних у нього емоційно-вольових розладів, наявності надцінних ідей відношення: «подумав, що то людолови, бо зараз хто завгодно може ловити людей», які обумовлювали його поведінку, та позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу. Розуміє суть пред'явленої підозри вірно, але ставлення до своєї поведінки залишається критичним.
Наявний у ОСОБА_6 психічний розлад позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованих протиправних діянь. ОСОБА_6 підпадає під дію ст. 20 КК України, застосування примусових заходів не потребує.
Приймаючи до уваги висновки даної експертизи та враховуючі встановлені судом обставини вчинення злочину, суд визнає, що ОСОБА_6 в момент вчинення злочину, через наявний в нього хворобливий стан психіки у вигляді емоційно-вольових розладів, не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відповідно до нього слід застосувати положення ст. 20 КК України.
Застосування ст. 20 КК України не виключає кримінальної відповідальності, а дає змогу індивідуалізувати кримінальну відповідальність особи та призначити покарання, враховуючи її хворобливий стан під час вчинення злочину, що відповідає принципам справедливості та гуманізму.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність у обвинуваченого на утриманні матері ОСОБА_11 , та вчинення злочину обмежено осудною особою.
Обставин, які обтяжують його покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді обмеження волі. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, в зв'язку із чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України і покладає обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, тим самим надає можливість ОСОБА_6 подолати не тільки свій хворобливий стан, а і стати на шлях виправлення та довести свою спроможність бути правильно соціально орієнтованою людиною.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Судові витрати суд стягує з обвинуваченого відповідно до вимог ст.124-126 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України,суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на один рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати понесені при проведенні експертизи в загальному розмірі 12 734, 4 грн.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Скасувати арешти, накладені ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.12.2024 р. справа № 554/13422/24, провадження №1-кс/554/12429/2024, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.12.2024 р. справа №554/13422/24, провадження №1-кс/554/12428/2024
Речові докази, а саме, пакет чорного кольору з написом «BOSS», в якому знаходиться чотири прорезинені мотузки (зеленого, сірого, синього та фіолетового кольору), чорний рюкзак в якому зберігалося два кухонних ножі, які були із захисним заворотом саморобним на лезах, 1 складний ніж, молоток залізний, зв'язка ключів у кількості 4 штуки, мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі чорно-сірого кольору, тачку для перевезення вантажу двоколісна типу «Кравчучка», куртку та шапку потерпілого ОСОБА_4 , куртку обвинуваченого ОСОБА_6 - повернути законним власникам; деформований газовий балончик «Терен 4 М», газовий балончик КО - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1