Справа № 382/123/25
Провадження 2/382/282/25
(заочне)
06 березня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шевченко О. В.
при секретарі судового засідання Чепіль А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/123/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 22.07.2011 між сторонами зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, актовий запис за № 2. Від подружнього життя позивачка і відповідач мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між подружжям не склалося, позивачці стало відомо про подружню зраду зі сторони чоловіка та проживання напротязі півтора року разом із коханкою. Подружжя втратили повагу, довіру, почуття, які є основою побудови сім'ї. Позивачка стверджує, що відповідач систематично зловживає алкогольними напоями, що призводить до сварок, нецензурної лайки і погроз із його сторони фізичною розправою та знищення майна. Дані події негативно впливали на емоційний та фізичний стан позивачки, а також мали негативний вплив на виховання спільної дитини. Відсутність зі сторони чоловіка допомоги у побуті та відсутність інтересів до спілкування призвели до того, що подружжя припинило своє існування як сім'я. Разом з тим позивачка додає, що фактично припинилися шлюбні стосунки вже півтора роки тому, із відповідачем остання не проживає. Отже, позивачка вважає, що збереження сім'ї стало неможливим, шлюб носить формальний характер, оскільки шлюбні відносини між подружжям припинилися.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час, місце і дату проведення судового засідання повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, проте подала до суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із статтею 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивачка послалася як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, суд прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 22.07.2011 виконавчим комітетом Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 22.07.2011 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 2. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя i збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007
№ 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За змістом ч. 2 ст. 114, ч. 2 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу позивачкою, то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналізуючи викладені вище норми права, необхідно зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.
Позивачкою на підтвердження надання правничої допомоги на суму 2000,00 грн. надано копію договору № 05/25 на надання правничої допомоги, укладений 17 січня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Черних Вікторією Олександрівною; розрахунок витрат за надану правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. від 17 січня 2025 року; акт виконаних робіт від 17 січня 2025 року, вартість яких становить 2000,00 грн.; копія ордера про надання правничої допомоги серії АІ № 1795510; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5916/10; квитанція до прибуткового касового ордера № 17/1 від 17.01.2025 на суму 2000,00 грн.
Суд враховує складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах позивачки, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що необхідно відшкодувати позивачці за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, у розмірі 2000,00 грн так як саме такий розмір правничої допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на необхідність задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачкою у зв'язку з поданням позову, необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.07.2011, виконавчим комітетом Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, актовий запис за № 2.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, сплачений при поданні позову до суду.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене та підписане 06.03.2025.
Суддя Олена ШЕВЧЕНКО