Справа № 367/2247/25
Провадження №2/367/3450/2025
Іменем України
про залишення без руху
06 березня 2025 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В лютому 2025 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить суд визнати за нею право власності:
на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 194,8 кв.м., житловою 102,7 кв.м.;
на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 32109459000:01:075:0337, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1,1161 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Вивчивши подану позовну заяву, суд приходить до висновку про її невідповідність вимогам ст. 176 ЦПК України. Так, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребовування - вартістю майна.
Позивач в позовній заяві вказує, що це позов не майнового характеру.
Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі N 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки є вимогами майнового характеру, а тому позовна заява повинна містити ціну позову.
Ціна позову, у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України з урахуванням заявлених вимог визначається вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання є звіт про оцінку майна. Таким чином, ціна позову у даній справі повинна визначались дійсною (ринковою) вартістю спірної земельної ділянки, визначеною належним суб'єктом оціночної діяльності.
Проте, до позовної заяви не додано звітів про оцінку майна та/або інших доказів актуальної ринкової вартості об'єктів нерухомості, які є предметом спору, з урахуванням яких можна було б дійти обґрунтованого висновку про розмір вартості спірного об'єктів нерухомості на момент звернення позивача до суду з позовом. Докази вартості спірної земельної ділянки матеріалах справи також відсутні.
Окрім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач не зазначає обставин, що свідчать про її звільнення від сплати судового збору. Натомість до позовної заяви додано квитанцію ID:5620-3221-6941-4546 від 25.02.2025 року про сплату судового збору у у сумі 2599,65 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються спеціальним законом 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 якого встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, судовий збір має бути сплачено позивачем залежно від встановлення ціни позову, при цьому максимальний розмір судового збору станом на момент подання вказаної позовної заяви складає 15140,00 грн., тому у випадку перевищення ціною позову того розміру, з якого вже сплачено судовий збір, позивачу необхідно доплатити судовий збір з вирахуванням вже сплаченого.
У відповідності з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки шляхом зазначення в позовній заяві ціни позову, надання доказів на підтвердження ціни позову зазначеної в позовній заяві, доплати судового збору за вимогу майнового характеру залежно від ціни позову.
Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя М.П. Одарюк