Ухвала від 10.02.2025 по справі 359/1367/25

Справа № 359/1367/25

Провадження № 1-кс/359/373/2025

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2025 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024111100002396, внесеного 07 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання представника заявника - ОСОБА_4 про скасування арешту майна. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року в рамках кримінального провадження за № 12024111100002396 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме - автомобіль марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_4 . Представник вважає, що арешт транспортного засобу має бути скасований, оскільки у застосуванні цього заходу відпала потреба з огляду на наступне.

Арешт автомобіля накладено з метою забезпечення речових доказів та проведення судових експертиз. Всі призначені експертизи проведено, жодних претензій до порядку проведення експертом огляду автомобіля «Toyota Corolla» у власника немає. Також, автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 отримав значні пошкодження кузова в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та у зв'язку з неналежними умовами та тривалим періодом зберігання на відкритому майданчику, може зазнати корозії деталей.

В судове засідання заявник - адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Старший слідчий Бориспільського РУП ГУ НП України в Київській області та прокурор Бориспільської окружної прокуратури у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Разом з тим, через канцелярію суду, слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність Вказав також, що не заперечує проти зняття арешту з автомобіля марки «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, слідчий надав матеріали кримінального провадження, внесеного за № 12024111100002396 від 07 грудня 2024 року, для належного розгляду цього клопотання по суті.

За змістом ст. 174 КПК України неприбуття осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим, згідно ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Слідчий суддя, повно та всебічно дослідивши матеріали поданого клопотання та матеріали кримінального провадження № 12024111100002396, приходить наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Бориспільське РУП ГУ НП в Київській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12024111100002396, внесеного до ЄРДР 07 грудня 2024 року, за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України.

Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється Бориспільською окружною прокуратурою.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року у справі № 359/13263/24, провадження №1-кс/359/2417/2024 накладено арешт у кримінальному провадженні №12024111100002396 внесеному до ЄРДР 07 грудня 2024 року, на транспортний засіб автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Chrysler 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно мотивувальної частини ухвали слідчого судді, арешт на вищезазначений транспортний засіб накладався як на речовий доказ та з метою забезпечення проведення судових експертиз.

З матеріалів кримінального провадження № 12024111100002396 вбачається, що старшим слідчим СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області винесено постанову про призначення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу від 07 грудня 2024 року, постанову про призначення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу від 07 грудня 2024 року та постанову про призначення судової транспортно - трасологічної експертизи від 07 грудня 2024 року.

Згідно ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представ-ник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 11 грудня 2024 року, при накладенні арешту на вищевказаний транспортний засіб, слідчий суддя виходив з необхідності збереження його як речового доказу та з метою проведення експертних досліджень.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024111100002396 не завершено.

В ході судового розгляду та за наслідком дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що до слідчого надійшов висновок експерта № СЕ-19/111-24/72317/-ІТ від 06 січня 2025 року, висновок експерта № СЕ-19/111-24/72320-ІТ від 09 січня 2025 року та висновок експерта №СЕ-19/111-24/72314-ІТ від 10 січня 2025 року, а отже відпала потреба в арешті автомобіля марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Положеннями ч.5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Крім того, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст.1 Протоколу №1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року).

У п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Екстраполюючи окреслені висновки ЄСПЛ на обставини розглядуваного кримінального провадження, слід відзначити, що метою накладення арешту на автомобіль на стадії досудового розслідування слугувала передусім необхідність його збереження як речового доказу.

За правилами абзацу другого частини 1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу приписів частин 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальноприйнятим в судовій практиці визнається підхід, за якого при застосуванні процесуаль-них норм належить уникати як надмірного формалізму, так і невиправданої гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 317 ЦК України за своєю суттю зміст права власності складає право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно вимог п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає про заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Ухвала слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 у справі № 359/1326/24 від 11 грудня 2024 року року не містить вказівки про спосіб арешту майна, а відтак необхідно виходити із того, що внаслідок накладення арешту ОСОБА_4 встановлена заборона як на розпорядження, так і на фактичне володіння та користування транспортним засобом.

В той же час, підсумовуючи викладене, суд вважає, що тривале перебування зазначеного майна під арештом без встановлення його способу вочевидь створює його законному володільцеві ОСОБА_4 , перешкоди у реалізації своїх прав на володіння та користування автомобілем, не є на даний час пропорційним переслідуваній меті та становить надмірний тягар для останнього як законного володільця майна, що само по собі є достатньою правовою підставою для зняття із автомобіля арешту в частині заборони та володіння ним.

У статті 100 КПК України зазначено, що речові докази можуть бути передані законному володільцю на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

На день розгляду клопотання про скасування арешту, потреби у зберіганні автомобіля саме на майданчику тимчасового затримання не вбачається.

Крім того, з огляду на встановлені в ході судового засідання обставини, слідчий суддя вважає, що передача майна на відповідальне зберігання законному власнику та користувачу майна не буде перешкоджати досудовому розслідуванню, і не порушуватиме його право користуватися майном.

Водночас, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення завдань та цілей цього кримінального провадження слід залишити чинним накладений на транспортний засіб арешт в частині заборони на його відчуження.

З огляду на викладене, клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна слід задовольнити частково.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 174, 369, 371, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024111100002396, внесеного 07 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року у справі за № 359/13263/24, провадження за № 1-кс/359/2417/24, а саме на транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речовий доказ - автомобіль марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 , з покладанням на нього обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу, заборонити вчиняти дії по відчуженню та відновленню даного пошкодженого транспортного засобу.

Зобов'язати ОСОБА_4 надавати безперешкодний доступ до транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у разі необхідності проведення з використанням вказаного транспортного засобу будь-яких процесуальних, слідчих дій під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

В задоволені іншої частини вимог клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 - відмовити.

Матеріали кримінального провадження № 12024111100002396, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2024 року за ч. 1 ст. 286 КК України, повернути до Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.

Ухвала слідчого судді, в силу вимог ст. 309 КПК України, є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125630955
Наступний документ
125630957
Інформація про рішення:
№ рішення: 125630956
№ справи: 359/1367/25
Дата рішення: 10.02.2025
Дата публікації: 07.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.02.2025)
Дата надходження: 04.02.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
10.02.2025 11:20 Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЯКОВЛЄВА ЛЮДМИЛА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
ЯКОВЛЄВА ЛЮДМИЛА ВАЛЕРІЇВНА