Справа № 355/1250/24
Провадження № 2/355/75/25
06 березня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Блохіної О. В.
відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про скасування усиновлення та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що його біологічним батьком є ОСОБА_4 , який з дня його народження з ним не проживав, у зв'язку з чим за позовом його матері ОСОБА_3 був позбавлений батьківських прав.
В подальшому його матір уклала шлюб з ОСОБА_2 , і з метою уникнення мобілізації змусила його погодитись, щоб останній усиновив його і не був призваний до служби у ЗСУ, оскільки він є дитиною інвалідом і не підлягатиме мобілізації.
Жодної мети на настання наслідків такого усиновлення не існувало, не породило відносин, встановлених між батьком та сином, відносини з відповідачем у нього не склалися. Відразу після усиновлення почалися свари та суперечки, які переростали у конфлікти. Через погані відносини та непорозуміння він майже не спілкується з усиновителем, який діяв лише з метою уникнення мобілізації та служби у ЗСУ.
Як до усиновлення, так і після у нього не було відносин з усиновителем, останній не утримував його, не цікавився життям та здоров'ям, не виховував, не вважав своїм сином, а після розлучення з його матір'ю почав поводитись з ним агресивно, після того, як він заступився за матір, яку побив відчим.
Оскільки усиновлення було фіктивним, без подальшого наміру породити відносини, встановлені між батьками та дітьми, просить скасувати його усиновлення ОСОБА_2 та виключити з актового запису про його народження відомості про ОСОБА_2 як його батька.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі і просить задовольнити.
Пояснив, що відповідач виховував його з дитинства, але останнім часом відносини між ними погіршилися, він не приділяє йому уваги, не виховує, не утримує, проживає окремо.
Представник відповідача - Служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації за довіреністю Т. Стащук до суду не з'явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що він прожив з матір'ю позивача 14 років у цивільному шлюбі, ОСОБА_5 виховував з дитинства, любив його як сина, відносився до нього як до своєї дитини, у них завжди було порозуміння, він його навчав усьому, що знав і вмів сам, займався бізнесом по вирощуванню квітів.
У 2022 році вони планували поїхати до Праги, і необхідно було вирішити питання батьківства. Його цивільна дружина ОСОБА_3 через суд позбавила батьківських прав біологічного батька ОСОБА_5 , і вони вирішили питання з усиновленням.
Ніякого ухилення від мобілізації не було, оскільки він за станом здоров'я і так не підлягає до служби у ЗСУ.
Після того, як ОСОБА_3 зрадила подружній вірності, він її застав з коханцем, то вдарив її, за що був засуджений судом, але це ніяк не вплинуло на його відносини з ОСОБА_5 .
У теперішній час він втратив бізнес, немає роботи, тому утримувати фінансово сина так, як раніше не має змоги, але він не відмовляється від нього і в подальшому буде допомагати.
Третя особа ОСОБА_3 суду пояснила, що підтримує позов свого сина, щоб скасувати батьківство ОСОБА_2 щодо її сина.
Вказала, що вони з відповідачем почали сумісно проживати коли дитині було 5 років, жили з переривами, до російського вторгнення ніхто не планував усиновлення, але в подальшому вирішили вивезти ОСОБА_6 у Чехію, тому вона домовилася з біологічним батьком ОСОБА_5 про позбавлення його батьківських прав, і зробили усиновлення. Після цього відносини погіршились, відповідач обзивав, принижував ОСОБА_5 , не допомагав матеріально.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що її донька ОСОБА_3 жила з ОСОБА_2 однією сім'єю приблизно 10 років, вони мають спільну дитину. Відповідач погано відносився до ОСОБА_5 , ображав його, не дозволяв спілкуватися з друзями, її також не поважав, хоча вона завжди намагалася їх примирити.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 14 серпня 2018 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 07. 12. 2022 року задоволено заяву ОСОБА_2 , який був визнаний таким, що усиновив неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 січня 2023 року Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому батьком вказано ОСОБА_2 .
З Акту № 125 обстеження житлово - побутових умов ОСОБА_9 від 24. 06. 2024 року вбачається, що під час бесіди ОСОБА_10 повідомив представникам служби у справах дітей, що він був усиновлений чоловіком матері ОСОБА_11 , мати розлучилася з ним, тому він не бажає бути усиновленим ним і подає на розусиновлення.
З характеристики ОЗО «Волошинівський ліцей імені Героя України ОСОБА_12 » вбачається, що батько ОСОБА_13 в ліцеї не з'являється, навчанням сина не цікавиться.
Частина 2 ст. 236 Сімейного кодексу України передбачає, що усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
На підставі цієї норми закону позивач просить скасувати усиновлення його відповідачем та виключити відомості про нього, як батька, з актового запису про народження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Судом встановлено, що між матір'ю позивача ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на протязі більше 10 років існували сталені сімейні відносини, з 2018 року подружжя проживало у зареєстрованому шлюбі, і за заявою ОСОБА_2 було здійснено усиновлення дитини, яку він виховував з дитинства.
Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі, тому підстав вважати вказане усиновлення фіктивним, з метою уникнення служби у лавах ЗСУ з боку ОСОБА_2 суд не вбачає.
Судом встановлено погіршення відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок її подружньої зради, але доказів того, що це робить неможливим виконання відповідачем своїм батьківських обов'язків по відношенню до позивача судом не здобуто, а позивачем не доведено належними та достатніми доказами.
Той факт, що відповідач та третя особа на даний час разом не проживають, не свідчить про відсутність бажання ОСОБА_2 приймати участь у житті дитини, піклуватись про нього і вважати його своїм сином, судом також не встановлено негативних наслідків того, що сторони разом не проживають, що тягне за собою скасування усиновлення.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 1 ст. 77 ЦПК передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували викладені ним у позовні заяві обставини, і за таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 236,238 СК України, ст. ст. 12,13,76-80,258-263 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до Служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про скасування усиновлення та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 06. 03. 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко