Справа № 162/429/24
Провадження № 6/162/1/2025
05 березня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Цибень О.В.,
за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,
стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду
Від ОСОБА_2 03.02.2025 року до суду надійшла вищевказана заява, у якій вказано, що 28.10.2024 року Любешівським районним судом Волинської заявник області ухвалено рішення по цивільній справі № 162/429/24, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 24.05.2021 в розмірі 2056 (дві тисячі п'ятдесят шість) євро 45 центів, з яких: 1600 (одна тисяча шістсот) євро - заборгованість за основною сумою боргу, 320 (триста двадцять) євро - заборгованість за відсотками, 136 (сто тридцять шість) євро 45 центів - три відсотки річних від суми боргу та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підставі даного рішення 12.12.2024 року було видано виконавчі листи, які перебувають на виконанні у Любешівському ВДВС у Камінь-Каширському районі Волинської області.
Зазначає, що на даний час існують обставини, внаслідок яких виконання рішення суду є для нього ускладненим. Зокрема, заявник 27.04.2024 року отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, двобічний травматичний розрив барабанних перетинок та гостру двобічну змішану (кондуктивну та нейросенсорну) втрату слуху. Вказана травма є травмою тяжкого ступеня з помірним порушенням функцій та пов'язана з проходженням військової служби, внаслідок чого він проходив тривале стаціонарне лікування в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» у 2024 році та змушений лікуватись і в подальшому. Заявник подав документи на звільнення з військової служби, відтак на разі не може працювати, тому доходи, на які можливо було б звернути стягнення, відсутні. Також в результаті такої травми заявник є непрацездатним та не може отримувати доходи, потребує догляду та грошової допомоги для лікування, що в повному обсязі здійснює його матір ОСОБА_3 , яка отримує незначні пенсійні виплати. Окрім того, батько заявника ОСОБА_4 , який проживає разом з ними, є непрацездатним, особою з інвалідністю 2 групи внаслідок онкологічного захворювання, в зв'язку з цим не може займатись утриманням заявника, сам потребує догляду. З урахуванням наведеного, заявник просить відстрочити виконання рішення суду строком на один рік.
Заявник у судове засідання, призначене на 09 год 15 хв 05.03.2025 року, не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Стягувач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаної заяви, зазначивши, що у ОСОБА_2 достатньо коштів для виконання даного судового рішення та відсутні обставни, які унеможливлюють належне і вчасне виконання рішення.
Суд, заслухавши пояснення стягувача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1, 3-5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Верховний Суд України у п.10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Судом встановлено, що рішенням Любешівського районного суду від 28.10.2024 року, яке постановою Волинського апеляційного суду від 13.02.2023 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 24.05.2021 в розмірі 2056 (дві тисячі п'ятдесят шість) євро 45 центів, з яких: 1600 (одна тисяча шістсот) євро - заборгованість за основною сумою боргу, 320 (триста двадцять) євро - заборгованість за відсотками, 136 (сто тридцять шість) євро 45 центів - три відсотки річних від суми боргу та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 05.12.2025 року.
На виконання вказаного рішення 20.01.2025 року відкрито виконавчі провадження №76833793 та №76834661.
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади від 27.01.2025 року заявник ОСОБА_2 зареєстрований та проживає разом з ОСОБА_4 , який є пенсіонером та особою з інвалідністю 2 групи (відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №588268), та ОСОБА_3 , яка отримує пенсію за віком, розмір її пенсії становить близько 7526,76 гривень в місяць (станом на липень-грудень 2024 року згідно з довідкою про доходи №6180141651982105).
Із копії довідки військово-лікарської комісії КНП «МБКЛМД Реднєва» ДМР від 03.05.2024 року № 189/42, що видана солдату в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , вбачається, що останній отримав: мінно-вибухову травму; закриту черепно-мозкову травму; струс головного мозку; двобічний травматичний розрив барабанних перетинок; гостру двобічну змішану (кондуктивну та нейросенсорну) втрату слуху… 27.04.2024 року, та вказані травми пов'язані з захистом Батьківщини (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.04.2024 року №263).
Також, із довідки КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у 3-му відділі вказаної установи з 12.06.2024 року і станом на 14.06.2024 року (дата видачі довідки).
За результатами дослідження наведених вище копій документів, суд доходить висновку, що заявником підтверджено факт наявності у нього обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, зокрема наявності тяжкого захворювання, у зв'язку з чим потребує догляду і великих грошових витрат на лікування, незадовільного матеріального становища матері та хвороби батька, які проживають разом з ним.
До заперечень стягувача суд відноситься критично, оскільки такі є необгрунтованими та не підтверджуються жодними належними та достатніми доказами.
З огляду на вказане в сукупності, заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду слід задовольнити.
Керуючись ст.258-260, 435 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду - задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Любешівського районного суду Волинської області від 28.10.2024 року по справі № 162/429/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - терміном на 1 (один) рік, тобто до 04.11.2025 включно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повна ухвала складена 06.03.2025 року.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ