Справа № 953/9074/245 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/953/1360/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/332/25
Категорія: у порядку КПК України
03 березня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024220000000188 від 05 лютого 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 4 статті 321 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року клопотання слідчого - задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 58 днів - тобто до 12 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування. Зобов'язано під час надходження ОСОБА_7 до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» провести медичний огляд підозрюваного ОСОБА_7 . Захисник підозрюваного, не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а вразі неможливості застосування іншого запобіжного заходу, визначити заставу. Апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя не врахував його стан здоров'я. 13.02.2025 підозрюваний був госпіталізований та за станом здоров'я він може приймати участь в процесуальних діях лише в умовах лікарні, не був доставлений до суду, оскільки під час транспортування можуть виникнути ускладнення. ОСОБА_8 страждає рядом захворювань, фактично не підіймається з ліжка та продовжує стаціонарне лікування. Зазначає, що ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України прокурором не доведені, доказів на підтвердження їх існування прокурором не надано. Звертає увагу, що підозрюваний потребує постійного лікування під наглядом лікарів, наркозалежний, у зв'язку із чим перебувати в умовах слідчого ізолятора не може. У м. Харкові має «цивільну» дружину, постійне місце проживання, тому запобігти ризикам, можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби або ж надати можливість внесення застави.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Як вбачається із матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024220000000188 від 05.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 4 статті 321 КК України. 12.02.2025 безпосередньо після збуту наркотичного засобу - метадон, та сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 4 статті 321 КК України, в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_7 . 13.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 4 статті 321 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також збут наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів, вчинені організованою групою, в тому числі повторно.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених частиною 3 статті 307, частиною 4 статті 321 КК України.
Твердження захисника про те, що ризики, які встановлені слідчим суддею, не доведені, спростовуються сукупністю матеріалів, долучених до клопотання, зокрема, колегія суддів враховує, що підозрюваний не є громадянином України, а тому може вільно перетинати кордон України під час воєнного стану. Як вбачається зі змісту повідомленої ОСОБА_7 підозри, до інкримінованих йому кримінальних правопорушень причетні і інші особи, органом досудового розслідування допитано ряд свідків, отримані висновки експертів, що не виключає ризику здійснення підозрюваним впливу на вказаних осіб. Слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу посилається на те, що підозрюваний під час злочинної діяльності використовував заходи конспірації. Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують висновки слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. При цьому, доводи захисника щодо наявності у підозрюваного в м. Харкові постійного місця проживання та дружини, не спростовують правильності висновків слідчого судді щодо обгрунтованості повідомленої підозри, наявності ризиків та неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та не є достатніми для висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, апеляційний суд враховує наведені дані про особу підозрюваного, зміст повідомленої підозри, тяжкість інкримінованих злочинів.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому навів в ухвалі обгрунтовані мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Щодо стану здоров'я підозрюваного, то в матеріалах провадження наявна довідка директора КНП «МКЛШНМД ім.проф. О.І. Мещанінова» про те, що ОСОБА_7 13.02.2025 був госпіталізований до лікарні з попереднім діагнозом:емпієма плевраи зліва, надана медична допомога, проведено оперативне втручання, стан пацієнта середньої важкості, продовжує стаціонарне лікування та може брати участь в процесуальних діях в умовах лікарні. Слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого встановлено, що зі слів підозрюваного, що він є наркозалежним та наркотичні засоби отримував від інших підозрюваних, офіційних підстав для перебування на території України не має, проблеми в нього з легенями були давно, він лікувався в Грузії, в Києві, повинен був пройти лікування рік тому, однак лікуватись не пішов і тільки після затримання йому провели оперативне втручання та полегшили його стан здоров'я. Разом з тим, на час розгляду слідчим суддею клопотання слідчого не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою, ані за станом здоров'я, ані з інших підстав. З урахуванням наявного стану здоров'я підозрюваного, слідчим суддею прийнято рішення про проведення медичного огляду підозрюваного під час його надходження до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» з повідомленням слідчого суддю про можливість перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою. На час апеляційного розгляду, захисником підозрюваного повідомлено, що ОСОБА_7 вже перебуває в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». При цьому, об'єктивних доказів, зокрема належних медичних висновків про те, що підозрюваний має тяжке невиліковне захворювання, внаслідок якого потребує постійного лікування та медичного огляду, чи не може за станом здоров'я перебувати в умовах слідчого ізолятора, суду апеляційної інстанції стороною захисту не надано. Посилання захисника на стан здоров'я підозрюваного, без підтвердження вказаних доводів належними медичними висновками, є недостатнім для зміни підозрюваному запобіжного заходу. У випадку встановлення за результатами медичного огляду ОСОБА_7 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» неможливості його утримання в установі за станом здоров'я, неможливості надання необхідної медичної допомоги та лікування, сторона захисту не позбавлена можливості звертатися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Слідчим суддею небезпідставно не визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що узгоджується з положенням частини 4 статті 183 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для її скасування та застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: