Справа № 348/1940/24
Провадження № 33/4808/176/25
Категорія ч.1 ст.164 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Остап'юк М. В.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
04 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2024 року відносно нього,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , визнаний винним за ч.1 ст.164 КУпАП і на нього накладено штраф в сумі 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12.07.2024 року приблизно о 10 год. 30 хв. в с. Яблуниця Мукачеве - Львів, здійснював перевезення вантажу відповідно до накладної №116 від 12.07.2024 року автомобілем IVECO д.н.з. НОМЕР_1 без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна та необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в порушення норм законодавства, розгляд справи відбувся без його участі, будь-яких повісток чи повідомлень про розгляд справи він не отримував, з 05.09.2024 року він був мобілізований до ЗСУ, що підтверджується відповідною довідкою з місця служби. Наполягає на тому, що суд порушив його право на захист. Стверджує, що постанова суду ґрунтується тільки на протоколі про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам процесуального та матеріального права, а тому підстав для притягнення його до відповідальності відсутні. У складеному протоколі немає посилань на конкретну норму закону, яку він порушив, зокрема на наявність необхідної ознаки господарської діяльності - систематичності протягом певного періоду часу.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він пропущений з поважних причин, через мобілізацію та проходження військової служби. Також просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Розгляд справи відбувся без участі апелянта ОСОБА_1 , який повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не з'явився і подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Враховуючи, що на час ухвалення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 був призваний до лав ЗСУ та проходить військову службу, що є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд поновлює цей строк.
Щодо суті апеляційної скарги, апеляційний суд враховує наступне.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з'ясовані обставини, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП, відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
В свою чергу, згідно з ч.ч.1,2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Господарською діяльністю відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ч.ч.1,2 ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Як слідує з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.164 КУпАП, як на докази його винуватості послався на протокол про адміністративне правопорушення № ПП000619 від 12 липня 2024 року (а.с.1). Аналізу іншим доказам суд не надав.
Разом з тим, вказаний протокол не містить відомостей про те, для кого ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу, чи отримав (планував отримати) оплату за свої послуги, чи була така діяльність систематичною, тобто всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
Не є достатнім доказом вчинення правопорушення і фактичні дані, що містяться в копії накладної №116 (а.с.5). Крім того, копія не завірена у встановленому законом порядку, а тому цей доказ не можна визнати допустимим.
Інші матеріали справи також не містять даних про те, що ОСОБА_1 здійснював послуги з перевезення чи виконував інші дії, які б вказували на чіткі ознаки підприємницької діяльності, та отримання за це винагороди.
Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 , як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст.ст.3, 42 ГК України немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи, формально поставився до перевірки відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя : Ф.С. Шигірт