Справа № 344/8449/24
Провадження № 1-кп/344/474/25
05 березня 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарях с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі прокурора: ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився у місті Ялта АР Крим, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, до 24.07.2023 проходив службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, одружений, має на утриманні малолітнього сина, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 365 КК України,-
ОСОБА_8 будучи працівником правоохоронного органу перевищив владу та службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством і болісними діями, за відсутності ознак катування.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обіймаючи посаду інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, перебуваючи 28.04.2023 року о 00 год 56 хв на блокпості, що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Тисменицька, 249, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, з метою завдання фізичного болю ОСОБА_5 , явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 18, 29, 42, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», заздалегідь не попередивши ОСОБА_5 про застосування до нього фізичної сили, не висунувши для виконання будь-якої законної вимоги поліцейського, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 жодного активного опору чи непокори або інших протиправних дій, які можуть стати підставою для застосування заходів фізичного впливу, не чинить та не буде чинити, без будь-яких законних на те підстав, застосовував до ОСОБА_5 фізичний вплив (силу) - нанісши йому один удар лівою рукою в праву частину грудей, від чого ОСОБА_5 не втримався на ногах та впав на землю вдарившись головою об асфальтове покриття та отримав закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вищезазначені протиправні насильницькі дії інспектора ОСОБА_8 явно виходять за межі наданих йому законом прав та повноважень, вчинені ним умисно, безпідставно і завдали потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно за обставин зазначених в обвинувальному акті будучи працівником правоохоронних органів застосовував до потерпілого ОСОБА_5 фізичний вплив (силу) - нанісши йому один удар лівою рукою в праву частину грудей, від чого ОСОБА_5 не втримався на ногах та впав на землю вдарившись головою об асфальтове покриття. Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.
Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_8 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством і болісними діями, за відсутності ознак катування.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку; критично ставиться до вчиненого; з вищою освітою; до 24.07.2023 проходив службу на посаді інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та позитивно характеризувався по місцю проходження служби; на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; має постійне місце проживання; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває; раніше не судимий; одружений та має на утриманні одну малолітню дитину.
Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка відповідно до ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_8 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З досудової доповіді про обвинувачену вбачається середня ймовірність вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та середній рівень його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не буде становити небезпеу для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки із застосуванням ст.75 КК України та встановленням іспитового строку - два роки та з призначенням визначеного в санкції статті додаткового покарання, думку обвинуваченого та його захисника, які просили призначити обвинуваченому кінцеве покарання із застосуванням ст. 75 КК України, думку потерпілого та його представника, які погодились з прокурором, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.365 КК України, а саме на строк три роки та з призначенням визначеного в санкції статті додаткового покарання.
В той же час, з урахуванням вищенаведених обставин, які характеризують особу обвинуваченого, а саме підтверджують його негативне і критичне ставлення до вчиненого, його молодий вік та перебування на його малолітньої дитини і відсутність судимостей, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.
Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Нагляд за ОСОБА_8 здійснювати органу пробації за місцем його проживання.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
оптичні диски з відеозаписами (постанова слідчого від 24.04.2024 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя ОСОБА_1