Справа № 180/18/25
2/180/234/25
05 березня 2025 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Янжули О.С.
секретар - Котова Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» - Павленко С.В. звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.10.2021 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №211006-001, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 27 500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Вказаний кредитний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5% (2062.50 грн.); разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника; позичальник має зробити 12 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 6 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 25 437.50 грн. з урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 2 062.50 грн. На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов'язання з видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором станом на 07.07.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 55 435.00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту -18 310.00 грн.; простроченої заборгованості за комісією- 0.00 грн., простроченою заборгованістю за процентами - 35 062.50 грн., строкової заборгованості за сумою кредиту -0.00 грн.: строкової заборгованості за комісією -0.00 грн., строкової заборгованості за процентами - 2 062.50 грн.; строкової заборгованості за штрафами та пенею -0.00 грн. Вказана заборгованість станом на 07.07.2023 року не погашена. Оскільки відповідачем грошові кошти не було повернуто позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором №211006-001 від 06.10.2021 року за період з 06.10.2021 року по 07.07.2023 р. у розмірі 55 435.00 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028.00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000.00 грн. Розгляд справи провести без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 10 січня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання неодноразово не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1023603 від 10.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим адресою: АДРЕСА_1 .
Крім викликів за вказаною адресою, відповідача було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Оголошення про виклик відповідача опубліковано: 07.02.2025 року.
Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитсервіс» було укладено договір про надання кредиту №211006-001, відповідно до умов якого ОСОБА_1 , було надано кредит на суму 27 500.00 грн.; строк, на який надається кредит - 12 місяців; кількість щомісячних платежів - 12; порядок сплати платежів: щомісяця до 6 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту (утримується при перерахуванні суми кредиту) - 7,5%, сума одноразової комісії -2 062.50 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 97,5%; сума щомісячного платежу - 4354.17 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 54312.50 грн.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі вказаному у договорі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.
Згідно із п. 1.2 договору кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі порушення позичальником виконання зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за договором (понад 7 календарних днів) позичальник на вимогу кредитодавця за кожне таке порушення зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від загальної суми простроченої заборгованості. Сукупна сума штрафів не може перевищувати половини суми кредиту.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту на умовах кредитного продукту «12 місяців ReCredit» від 06.10.2021 року, який підписаний сторонами, а відповідачем із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані такі умови: сума кредиту у розмірі 27 500.00 грн.; строк кредитування 12 міс.; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - безготівковий розрахунок; процентна ставка, відсотків річних - 97,5%; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 26 812.50 грн. (при дотриманні акційних умов); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та ін.) - 54 312.50 грн. (при дотриманні акційних умов); реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 97,5% (при дотриманні акційних умов); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - у разі, якщо протягом 7 календарних днів з кінцевої дати повного погашення кредиту, що визначається виходячи з терміну кредитування, кредит не був повністю погашений, нараховується щомісячна плата за користування кредитом у розмірі плати за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту до моменту повного остаточного погашення позичальником кредиту.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки про укладення договору за №07/07/-4 від 07.07.2023 року ТОВ «Кредитсервіс» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 уклав договір №211006-001 від 06.10.2021 року; сума кредиту: 27 500.00 грн.; строк кредитування: 365 днів; процентна ставка: 0,25% за кожен день користування кредитом; номер телефону: НОМЕР_1 подав до ТОВ «Кредитсервіс» заявки на кредит 05.10.2021 року о 13:24:05 год. Ідентифікація позичальника здійснювалась в інформаційно - телекомунікаційній системі https://recredit.ua., одноразовий ідентифікатор - F78293, ідентифікатор відправлено позичальнику 06.10.2021 року о 08:38:09 год., номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 06.10.2021 року о 08:38:47
Згідно з квитанцією за сплату №112722165 від 06.10.2021 року ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало на картку НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 25437,50 грн..
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №211006-001 від 06.10.2021 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» за вказаним кредитним договором становить 55 435.00 грн., з яких:
сума заборгованість по тілу кредиту- 18 310,00 грн;
сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом - 37 125,00 грн.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що існування заборгованості відповідача за кредитним договором №211006-001 від 06.10.2021 року в загальному розмірі 55 435,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Отже, судом встановлено факти укладення між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору та отримання відповідачем коштів за умовами кредитного договору, а також беручи до уваги факт непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7 000 грн., що підтверджуються договором №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, який укладений між АО «Правовий діалог» та ТОВ «Кредитсервіс»; додатком №1 до Договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 р.; додатком №2 до Договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023 р.; додатком №3 до Договору №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25.01.2023р.; Актом приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 р.; Актом приймання-передачі справ на надання правової допомоги від 11 квітня 2023 р.; Актом № 32 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 р. на суму 7000.00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи і вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховує, що співмірність цих витрат позивачем не спростовано, а тому вважає, обґрунтованим стягнення витрат за надання правничої допомоги, які поніс позивач, у зв'язку з чим, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс».
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, . 4,10, 12, 13 ,76, 81, 141, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження 011133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з, ЄДРПОУ 41125531 суму заборгованості за Кредитним договором №211006-001 від 06.10.2021 року за період з 06.10.2021 року по 07.07.2023 року у розмірі 55 435 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з:
-сума заборгованість по тілу кредиту- 18 310,00 грн;
-сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом - 37 125,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження 011133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з, документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження 011133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 36-Д, приміщення 65-з.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. С. Янжула