Справа № 204/1533/25
Провадження № 1-кп/204/691/25
05 березня 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 22025040000000115 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У травні 2024 року, але не пізніше 23 травня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на вчинення дій, направлених на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, в умовах воєнного стану, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Так ОСОБА_3 , реалізуючи вказаний злочинний умисел, використовуючи належний йому мобільний телефон з номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який зареєстрований в інтернет-месенджерах «Telegram» та «WhatsApp», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, о 22 год. 56 хв. 21 березня 2024 року від свого знайомого ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), який використовує мобільний термінал з номером оператора мобільного зв?язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_2 , що зареєстрований в інтернет-месенджерах «Telegram» та «WhatsApp», отримав в інтернет-месенджері «WhatsApp» файл «Soroka210524.pdf» із завданням з наступним текстом: «№ 1 Один зі штабів «ІНФОРМАЦІЯ_2» НОМЕР_3 Задачи: - Знайти місця паркування персоналу; - Здійснити фото- або відеозйомку машин; - Особливу увагу приділити автомобілю сірий Toyota Land Cruiser 200 НОМЕР_8; - За наявності оперативної можливості зав?язати діалог із військовослужбовцями на КПП об?єкта і під легендою «гуманітарної допомоги» зібрати дані згідно з указом № 272 ТВО Голови ДЗНД СБ України».
На виконання вищевказаного завдання, достовірно розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно, у період приблизно з 13 год. по 19 год. 22 травня 2024 року, ОСОБА_3 здійснив виїзд за вищевказаними координатами із отриманого завдання, де, за допомогою свого мобільного телефону, здійснив відеозйомку території та об?єктів НОМЕР_4 Збройних Сил України, які знаходились біля неї. Після цього, у період з 13 год. 51 хв. по 13 год. 53 хв. 22 травня 2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи біля перехрестя вулиць Надії Олексієнко та Кавалерійська у м. Дніпро, з номеру мобільного зв?язку НОМЕР_1 в інтернет-месенджері «WhatsApp» відправив ОСОБА І (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні) два відеозаписи зі звітом виконаного завдання.
При цьому, інформація, яка зафіксована на відеозаписі території та об?єктів військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України, за координатами НОМЕР_3, зроблених ОСОБА_3 , щодо розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Згідно з відповіддю військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України від 06 вересня 2024 року, за координатами: НОМЕР_3, постійно перебуває частина особового складу військової частини НОМЕР_4 , задіяного у сфері оборони України, а також зберігається майно, яке необхідне для стримування та відсічі зброї агресії Російської Федерації проти України. Крім того, на території військового містечка № 2 постійно перебувають інші підрозділи ЗСУ, а саме військової частини НОМЕР_6 (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та інші частини.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у поширенні в умовах воєнного стану, інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що не розміщувались у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, за можливості їх ідентифікації на місцевості, кваліфіковано за ч. 2 ст. 114-2 КК України.
03 лютого 2025 року між заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, що містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 114-2 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся, зобов'язується співпрацювати зі стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 2202404000000989 від 16 серпня 2024 року щодо Особи 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, давати правдиві, достовірні та повні показання щодо причетності останнього до злочину, у вчиненні якого він підозрюється, у тому числі і під час судового розгляду провадження щодо Особи 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні) судом.
При укладенні угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 114-2 КК України покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, зазначення сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_3 у проведенні кримінального провадження щодо нього, наявність можливості забезпечення швидшого судового розгляду кримінального провадження.
Як вбачається з пояснень обвинуваченого та доводів прокурора, захисника в суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз; у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, що дають об'єктивні підстави для визнання винуватості обвинуваченого у його вчиненні.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільною та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.
За наведених обставин, слід затвердити укладену 03 лютого 2025 року між заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати за проведення по справі судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/104-24/45417-ВЗ від 13 листопада 2024 року, згідно наданої довідки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 468-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 лютого 2025 року між заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - трьох років - не вчинить нового правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили, заставу, визначену ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2024 року у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену за ОСОБА_3 заставодавцем ОСОБА_8 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області - повернути ОСОБА_8 на розрахунковий рахунок IBAN: НОМЕР_7 АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/104-24/45417-ВЗ від 13 листопада 2024 року, у розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1