справа № 208/2410/25
№ провадження 1-кп/208/981/25
Іменем України
21 лютого 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
при судовому розгляді у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12025046160000044 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, одружений, не працюючий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
Приблизно о 13.30 годині 03.02.2025 року, ОСОБА_4 з метою виконання робіт з відключення абонентів-боржників за енергопостачання, прийшов до під?їзду будинку АДРЕСА_2 , де піднявшись на другий поверх почав виконувати відповідні роботи біля щитової.
В зазначений час, з приміщення квартири АДРЕСА_3 вийшов ОСОБА_5 , у якого на ґрунті відключення його квартири від електропостачання раптово виник прямий протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_7 взяв належний йому газовий балончик «Бліц» виконаний у формі пістолету, вийшов на сходинковий майданчик, де усвідомлюючи, що розпилення подразнюючої речовини в обличчя людини може спричинити тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та свідомо допускаючи їх настання, стоячи з лівої сторони від ОСОБА_6 натиснув на кнопку та привів його в дію, внаслідок чого струмінь з подразнюючою речовиною влучила у ліву частину обличчя потерпілого. Зазначену дію ОСОБА_7 вчинив не менше двох разів.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді опіку шкіри 1-го ступеню в області зовнішнього кута лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Довівши свій протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 до кінця, ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ст. 125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувальний акт, у відповідності до ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно зазначеної норми КПК, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Підозрюваному, потерпілому, роз'яснюється зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
- письмова заява обвинуваченого, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання;
- письмова заява потерпілого, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового засідання;
- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України.
Статтею 382 КПК України передбачено, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_7 при судовому розгляді встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, в реєстрі у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, враховує обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин які його обтяжують.
Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у виді штрафу.
На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нових кримінальних правопорушень.
Розглядаючи заявлений по справі цивільний позов, суд встановив наступне.
Кримінальне правопорушення тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що витрати потерпілого на придбання ліків у сумі 330 гривень, є належним чином обґрунтованими, такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до норм цивільного процесу безумовним є те, що розмір матеріальної шкоди не пов'язується з розміром заподіяної моральної шкоди.
Стаття 1167 ЦК України, якою визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В законодавстві України не визначені чіткі механізми встановлення наявності моральної шкоди, спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.
У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Здоров'я особи - це стан людського організму, за якого нормально функціонують усі його органи та тканини. При цьому в преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) зазначено, що здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Онищенко заподіяні фізичні страждання внаслідок травмування-опіку, яке умисно спричинено йому під час виконання службових обов'язків. Зазначене травмування потягло фізичне страждання позивача, лікування, що перервало звичний для нього ритм життя та майбутніх планів, виникла необхідність їх відновлення, що потребує від нього достатньо значних зусиль.
Вина обвинуваченого, причинний зв'язок між протиправними діями та заподіянням моральної шкоди, в судовому засіданні встановлено.
З урахуванням викладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди підлягає повному задоволенню.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень на користь держави.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в якості відшкодування матеріальної шкоди 330 гривень, та 10 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.
Речові докази по справі - газовий балончик «Бліц», який знаходиться в камері схову Кам'янського РУП - знищити.
До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_5 , не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1