05.02.2025
Справа № 522/11069/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.
за участю адвоката позивача - Пятигорець І.О.
розглянув у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
05.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 .
Позивач просить суд:
- стягнути з відповідача 718 605 грн. боргу за договором позики від 20.04.2021, 13 619,22 грн. інфляційних втрат, 18 758,77 грн. 3% річних та 287 442 грн. пені.
20.08.2024 відкрито загальне позовне провадження.
02.10.2024 закрито підготовче провадження.
Відповідач повідомлений на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України (відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи).
На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 20.04.2021 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 718 605 грн., які зобов'язався повернути до 12.07.2023, про що власноручно написав розписку. Позичальник зобов'язався у разі прострочення повернення коштів виплатити пеню в розмірі 4% від позиченої суми за кожен місяць прострочення. ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання та не відреагував на досудову вимогу, яка була ним отримана 30.05.2024. Отже, заборгованість відповідача складається з суми основного боргу 718 605 грн., 13 619,22 грн. інфляційних втрат, 18 758,77 грн. 3% річних та 287 442 грн. пені.
Судом встановлені такі фактичні обставини.
Згідно з розпискою від 20.04.2021 (оригінал в матеріалах справи) ОСОБА_2 в цей день отримав в борг від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 718 605 грн. та зобов'язався їх повернути до 12.07.2023. За змістом розписки ОСОБА_2 зобов'язався у разі недотримання умов повернення коштів, виплатити пеню в розмірі 4 % від позиченої суми за кожен місяць прострочення виплати.
24.05.2024 ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 досудову вимогу про сплату заборгованості за розпискою від 20.04.2021, яку боржник отримав 30.05.2024.
Згідно з розрахунком позивача борг ОСОБА_2 складається з: 718 605 грн. - основного боргу; 13 619,22 грн.- інфляційних втрат за період з липня 2023 по квітень 2024 року; 18 758,77 грн. - 3% річних за період з 12.07.2023 по 24.05.2024; 287 442 грн. - пені за 10 місяців прострочення.
Висновки суду.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Згідно із ч. 2 ст. 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Факт отримання коштів позичальником може бути підтверджений або відповідною розпискою, або прямим посиланням на це в договорі позики.
Отримання коштів в борг підтверджується розпискою, власноручно написаною ОСОБА_2 20.04.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи не виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором позики від 20.04.2021 перед ОСОБА_1 , які передбачали повернення грошових коштів до 12.07.2023 у сумі 718 605 грн, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обгрунтованими.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У розписці від 20.04.2021 ОСОБА_2 зобов'язався у разі недотримання умов повернення коштів, виплатити пеню в розмірі 4 відсотків від позиченої суми за кожен місяць прострочення виплати.
ОСОБА_1 надає розрахунок заборгованості ОСОБА_2 , яка складається в тому числі із 13 619,22 грн. - інфляційних втрат за період з липня 2023 по квітень 2024 року; 18 758,77 грн. - 3% річних за період з 12.07.2023 по 24.05.2024; 287 442 грн. - пені за 10 місяців прострочення (з липня 2023 року по травень 2024 року).
Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у зв'язку з введенням в дію в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних), за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за договором позики, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, які позивач нараховує після 24.02.2022, є безпідставним.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 718 605 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 7 185,88 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.03.2025.
Суддя Ярема Х.С.