Справа № 601/766/25
Провадження № 1-кс/601/141/2025
06 березня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду місті Кременець клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженні № 12025211010000090 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 240 КК України,-
Прокурор Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211010000090 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 240 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000090 від 04.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
04.03.2025 працівниками СКП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, було виявлено, що 04.03.2025 близько 11:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебуваючи в кар'єрі, який знаходиться на території природо-заповідного фонду Кременецькі гори, незаконно видобув камінь, чим порушив встановлені правила охорони надр.
Під час огляду місця події 04.03.2025, а саме: на території кар'єру в 1 кварталі виділ 37 на території природозаповідного фонду Кременецький ботанічний сад, що в м. Кременець, Тернопільської області, було виявлено та вилучено 0.5 куба каменю, металевий лом та кирку, які передано на зберігаються на арешт майданчик та в камеру зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Кременець, вул. Драгомана, 5, Тернопільської області.
Під час досудового розслідування було встановлено, що вище вказаний камінь ОСОБА_4 розробляв та добував в кар'єрі на території природо заповідного фонду Кременецький ботанічний сад, що в м. Кременець, Тернопільської області, для власних потреб однак на місці події був зупинений працівниками поліції.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, зазначивши в клопотанні, що просить слухати справу у його відсутності.
Власники майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, надавши на адресу суду заяви про слухання даного клопотання у їх відсутності, не заперечують щодо накладення арешту на вилучене в них майно.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 04.03.2025 внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211010000090 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 240 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_6 від 04.03.2025, визнано речовими доказами: металевий лом та кирку, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , передано на зберігаються в камеру зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець вул. Драгомана, 5, Тернопільської області та камінь загальним об'ємом 0,5 м3, передано на зберігання на арешт майданчик Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою м. Кременець вул. Драгомана, 5, Тернопільської області.
Частиною 1 статті 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
В силу частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
З урахуванням положень ст. ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ч. 2 п. 7 ст. 131, ст. 132, 170-175, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження, на наступне майно:
- металевий лом та кирку, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 ;
- камінь загальним об'ємом 0,5 м3.
Дозволити зберігання металевого лому та кирки, які належать ОСОБА_4 в камері зберігання речових доказів Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Кременець, вул. Драгомана, 5, Тернопільської області.
Дозволити зберігання каменю загальним об'ємом 0,5 м3 на арешт майданчику Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Кременець, вул. Драгомана, 5, Тернопільської області.
У відповідності до частини 4 статті 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1