Справа № 573/2508/24
Номер провадження 2/573/54/25
06 березня 2025 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Замченко А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27.12.2024 до суду поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка вказує, що з 06.12.2022 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Посилаючись на те, що їх сім'я фактично розпалася, оскільки між ними виникли непорозуміння, просила постановити рішення про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 31.12.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, надано позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків і роз'яснено, що їх необхідно усунути протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали і попереджено, що в іншому разі заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Копія даної ухвали була надіслана позивачці тричі листами з рекомендованими повідомленнями за адресою, вказаною нею в позовній заяві, та яка збігається з її зареєстрованим місцем проживання. Але у всіх випадках конверти повернулися до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Як вбачається зі ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
ЄСПЛ у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017, заява №18986/06).
Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в своїй скарзі.
Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі №2-6236/11, від 18.12.2019 у справі №2-4159/12.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачка достовірно знаючи, що нею направлено позов до суду, не здійснювала жодних дій для отримання поштових відправлень із суду та більше двох місяців не виявляла жодного інтересу до розгляду її позову, і на сьогоднішній день не виконала вимоги ухвали судді, її позовну заяву слід вважати неподаною і повернути.
У той же час, позивачка не позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом після усунення умов, що стали підставою його повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 44, 131, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу вважати неподаною і повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -