04 березня 2025 року
м. Київ
справа №460/10059/24
адміністративне провадження №К/990/3293/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі №460/10059/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його нарахувати і виплатити позивачу за період з 15 грудня 2016 року до 6 лютого 2017 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 грудня 2016 року до 6 лютого 2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 грудня 2016 року до 6 лютого 2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
На зазначене рішення суду, військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №460/10059/24 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено та апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі № 460/10059/24 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із таким рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 24 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд".
Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2025 року року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
20 лютого 2025 року відповідач направив до суду заяву про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Заява мотивована тим, що скаржник не може вчасно виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2025 року у зв'язку із процедурою сплати судового збору, яка потребує певного часу.
Згідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Розглянувши заяву скаржника і додані до неї матеріали, Верховний Суд вважає за потрібне її задовольнити.
Керуючись статтями 121, 332 КАС України, Верховний Суд
Заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі №460/10059/24, - задовольнити.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 11 лютого 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду