про залишення касаційної скарги без руху
04 березня 2025 року
м. Київ
справа №580/2540/24
адміністративне провадження №К/990/5959/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року
у справі №580/2540/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у призначенні пенсії від 10 січня 2024 року №232730023042;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити позивачу з 04 квітня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 10 січня 2024 року №232730023042 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 січня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Голубчик Ігор Володимирович, 26 січня 2025 року звернулася за допомогою електронної пошти з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Водночас скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту проголошення.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 04 грудня 2024 року, в той час, як касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 13 лютого 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку адвокат Голубчик І.В. зазначає, що пропуск процесуального строку пов'язаний саме зі зверненням до суду апеляційної інстанції із заявою від 06 листопада 2024 року про виправлення описки, яка була вирішена ухвалою від 19 листопада 2024 року та із заявою від 18 листопада 2024 року про ухвалення додаткового судового рішення, яка була вирішена ухвалою від 19 листопада 2024 року. Скаржник також зазначає, що на запит адвоката Голубчика І.В. від 11 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області надано відповідь 16 січня 2025 року, щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №580/2540/24, й повторно розглянуто заяву від 04 січня 2024 року, та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Разом з тим, представник позивача зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою в інтересах позивача до Верховного Суду, однак ухвалою від 12 лютого 2025 року таку скаргу було повернуто як таку, що подана без використання сервісу "Електронний суд", що в свою чергу, свідчить про використання представником позивача не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду касаційної інстанції. При цьому, вдруге касаційна скаргу була подана ним 13 лютого 2025 року, що свідчить про реальний намір оскаржити рішення суду апеляційної інстанції.
Таким чином, представник позивача просить Верховний Суд визнати наведені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує таке.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частин п'ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до Суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку доводам адвоката Голубчика І.В., Суд зазначає, що наведені скаржником обставини, пов'язані з процесуальною неузгодженістю подальших дій в судовому процесі між позивачем та його адвокатом, не можуть належним чином підтверджувати поважність підстав пропуску строку при зверненні з касаційною скаргою вперше, оскільки такі обставини не можуть вважатися об'єктивно непереборними та реально не перешкоджали йому звернутися з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, у заяві про поновлення строку представник позивача не зазначає обставини щодо несвоєчасного отримання оскаржуваного судового рішення позивачем та належні і допустимі докази, на підтвердження зазначених обставин, не надає.
Таким чином, Суд вважає, що представником позивача не доведено поважність підстав пропуску строку з моменту закінчення передбаченого статтею 329 КАС України строк до моменту первинного звернення з касаційною скаргою.
Разом з тим, вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року, копія ухвали надійшла в електронний кабінет представника позивача, адвоката Голубчика І.В. 13 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в особистий кабінет через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Своє право на звернення до суду касаційної інстанції представник позивача реалізував 13 лютого 2025 року, що на думку колегії суддів може вважатися в межах розумного строку.
Отже, колегія суддів вважає поважними підстави пропуску строку лише в інтервалі між поверненням вперше поданої касаційної скарги та повторним зверненням з належно оформленою касаційною скаргою.
Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження в цілому не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Втім, усі обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об'єктивними та непереборними.
Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість скаржника до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб'єктивною поведінкою скаржника, а не об'єктивними обставинами, що перебували поза його волею.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі №160/1170/20.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не наведено поважних підстав пропуску строку та не надано належних і допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Суд враховує наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що позбавлена можливості сплатити судовий збір, оскільки на момент звернення з касаційною скаргою не отримує жодного доходу.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Проте, на підтвердження доводів викладених у клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий ОСОБА_1 перешкоджає сплаті нею судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - березень 2024 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичній особі необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу нематеріального характеру, що складало 1211,20 грн.
Отже, судовий збір, який ОСОБА_1 необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1211,20 грн х 200% х 0,8 = 1937,92 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом: направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 121, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №580/2540/24.
2. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №580/2540/24.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №580/2540/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Встановити десятиденний строк з моменту вручення даної ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа