05 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/1870/24
адміністративне провадження №К/990/7991/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, військової частини НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у цій справі повернуто скаржнику.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору. Апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у цій справі повернуто скаржнику.
Відповідач втретє подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав пропуску строку та несплати судового збору, а також надано час для надання клопотання із зазначенням інших підстав, що заважали звернутись апелянту до суду у строк встановлений КАС України. Надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у цій справі відмовлено.
17 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
25 лютого 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у цій справі.
Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу від 19 листопада 2024 року, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень П'ятим апеляційним адміністративним судом 19 листопада 2024 року постановлено оскаржувану ухвалу. Останній день на касаційне оскарження припадав на 19 грудня 2024 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся 25 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі заявник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Суд пропонує скаржникові подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням підстав для його поновлення та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати норми матеріального та/або норм процесуального права, щодо правильності застосування яких, на думку заявника касаційної скарги, суди нижчих інстанцій припустилися помилок при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне їхнє застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі відповідач не зазначає в чому порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а лише зазначає про свою незгоду із ухваленим процесуальним рішенням апеляційного суду.
Отже, відповідач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм процесуального права, яке допустив, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції.
Також частиною четвертою статті 330 КАС України зазначено, що у разі подання касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, проте Судом встановлено, що скаржник доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи не надав.
Так, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів відсутності коштів.
Перевіривши викладені доводи щодо несплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, у зв'язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 01 січня 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням підстав для поновлення строку з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; подання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції, в якій мають бути викладені обґрунтування щодо яких порушень припустився суд апеляційної інстанції, та які норми процесуального права неправильно ним застосовані; подання до Верховного Суду доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
1. Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року цій у справі - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- подання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
-подання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
-подання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції, в якій мають бути викладені обґрунтування щодо яких порушень припустився суд апеляційної інстанції, та які норми процесуального права неправильно ним застосовані
- подання до Верховного Суду доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений Судом строк, касаційна скарга буде повернута.
6. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов