05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 569/20447/24 пров. № А/857/1360/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року (головуючий суддя Гордійчук І.О., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в якому просила скасувати постанови відповідача про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія 3АВ № 1879226 від 29.01.2023, серія 3АВ № 1879050 від 29.01.2023, серія 3АВ № 1888945 від 29.01.2023.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі на рішення суду зазначає, що суд, не заперечував, що позивач, ОСОБА_1 , зверталася із заявою до Департаменту патрульної поліції стосовно зміни суб'єкта відповідальності; не заперечуючи, що особа, що вчинила адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 також звертався з відповідною заявою до Департаменту патрульної поліції стосовно зміни суб'єкта відповідальності; не заперечуючи факт того, що штрафи за дані постави були сплачені, а відтак одна з складових функцій адміністративної відповідальності є виконаною.
При цьому, апелянт зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Принцип індивідуалізації відповідальності знаходить свій вираз, зокрема, і в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення та інше. Проте суд першої інстанції не дотримався даного принципу, не взяв до уваги цю доктрину.
Наголошує на тому, що ОСОБА_1 правопорушення, що мали місце 29.01.2023 не вчиняла.
Крім того, договір купівлі-продажу від 28.01.2023 вчинений у простій письмовій формі є угодою, котру уклали сторони у двосторонньому порядку на предмет передачі права власності на транспортний засіб від одної особи до іншої, а тому договір фактично підтверджує уже розпочатий процес передачі права власності на автомобіль PEUGEOT 307 д.н.з. НОМЕР_1 , який мав своє кінцеве процесуальне оформлення у строки передбачені законодавством у іншій області, як бажала того протилежна сторона такого договору.
Таким чином, ОСОБА_1 у суб'єктивному розумінні права власності станом від 28.01.2023 уже не володіла, не розпоряджалась та не користувалась автомобілем PEUGEOT 307 д.н.з. НОМЕР_1 , а була власником лише у об'єктивному значенні, тому є не належним суб'єктом адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 акцентувала увагу на тому, що протягом 2 років терміну дійсності водійського посвідчення ОСОБА_1 , з власної необережності здійснила порушення правил дорожнього руху лише 1 раз (копія витягу, з реєстру МВС як доказ додається). До того ж, правопорушення, зафіксовані у автоматичному режимі 29.01.2023, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху були вчиненні не нею, а ОСОБА_2 , тому скасування таких постанов критично важливе для ОСОБА_1 , адже вона має на меті обміняти посвідчення водія аби надалі безумовно дотримуватись встановлених правил дорожнього руху України, бути законослухняним водієм та у подальшому вчасно реагувати на подібні ситуації.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 55 Конституції України. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 245 КУпАП зазначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вважає, що Рівненським міським судом Рівненської не дотримано вимог норм законодавства, а відповідно таким чином позбавлено ОСОБА_1 права на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ЗАВ №01879226 від 29.01.2023, встановлено, що 29.01.2023 об 11год. 50 хв., за адресою МЗО Стрий-Умань-Дніпро-Ізварене, 404+377, зафіксовано транспортний засіб Peugeot 307, НОМЕР_1 , особа, яка керувала тз, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 34 км/год, чим порушила п.12.9(б) ПДР, адміністративна відповідальність за дане порушення передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ЗАВ №01879050 від 29.01.2023, встановлено, що 29.01.2023 об 11год. 26хв., за адресою МЗО Стрий-Умань-Дніпро-Ізварене, 376+261, зафіксовано транспортний засіб Peugeot 307, НОМЕР_1 , особа, яка керувала тз, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 28 км/год, чим порушила п.12.9(б) ПДР, адміністративна відповідальність за дане порушення передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ЗАВ №01888945 від 01.02.2023, встановлено, що 29.01.2023 об 11 год. 21 хв., за адресою МЗО Стрий-Умань-Дніпро-Ізварене, 371+527, зафіксовано транспортний засіб Peugeot 307, НОМЕР_1 , особа, яка керувала тз, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз на 54 км/год, чим порушила п.12.9(б) ПДР, адміністративна відповідальність за дане порушення передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн.
Вказані у постановах адміністративні правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 14 Закону України 30 червня 1993 року від № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 12.9 «б» Правил зазначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:
- ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
- особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
З урахуванням зазначеного вище, суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки транспортний засіб станом на дату вчинення адміністративного правопорушення був зареєстрований за позивачем, а інша особа впродовж 20 календарних днів не звернулась особисто з заявою про визнання вчинення ним адміністративного правопорушення, то відповідно згідно вказаних вище приписів саме позивач несе відповідальність за вчинення правопорушення згідно частини першої статті 122 КУпАП, бо ОСОБА_1 , та (або) ОСОБА_2 повинні були звернутися до Департаменту патрульної поліції в термін до 06.03.2023 (з моменту набрання постанови законної сили), однак, ОСОБА_2 , таку заяву подано лише 05.08.2024.
Також, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до ч. 1, 2, 4, 11 ст. 34 ЗУ «Про Дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів - державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Згідно до підпункту 4 пункту 2 Загальної частини Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 8 жовтня 2022 р. № 1145 (далі - Порядок № 1145), визначено, належним користувачем є - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно пункту 7 Загальної частини Порядку № 1145 внесення до Реєстру одночасно відомостей щодо кількох належних користувачів стосовно одного транспортного засобу не допускається.
Матеріали справи не містять доказів, що транспортний засіб на дату вчинення правопорушення був зареєстрований за іншим власником або має іншого належного користувача, зареєстрованого у відповідності до вимог Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України 08.10.2022 № 1145 та статті 14-2 КУпАП.
Автомобіль PEUGEOT 307, номерний знак НОМЕР_1 згідно з відомостями із Інформаційної платформи Національної поліції України станом на дату вчинення адміністративного правопорушення був зареєстрований за позивачем, відтак правильним є твердження суду першої інстанції, що в силу приписів статей 14-2 КУпАП, саме позивач є належним користувачем цього транспортного засобу, а покликання позивача на те, що вона не могла фізично керувати транспортним засобом, не мала достатніх практичних навичок, які б дали змогу їй керувати транспортним засобом на далекі відстані не має жодного доказового значення для даної справи та не звільняє позивача від адміністративної відповідальності, за відсутності підстав передбачених положеннями ст. 279-3 КУпАП.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В свою чергу, за пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У даній спірній ситуації суд правильно вважав, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП з врахуванням місця розташування транспортного засобу, матеріали фотофіксації містять фотокопії зображення транспортного засобу позивачки. Зазначені фотокопії містять дату та час здійснення фотозйомки, відомості щодо місця розташування транспортного засобу щодо нерухомих об'єктів; містять вичерпний обсяг інформації для встановлення марки транспортного засобу, серії та номеру його державної реєстрації.
З огляду на зазначене вище, обґрунтованим є твердження суду першої інстанції, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.122 КУпАП, відтак у задоволенні адміністративного позову відмовлено вірно.
З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, такі відповідають обставинам справи, рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 243, 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року по справі №569/20447/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула