05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7408/24 пров. № А/857/32111/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк) у справі №140/7408/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
17.07.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці (відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 27.05.2024 №UA205140/2024/000136/1 про коригування митної вартості.
Позов обґрунтовує тим, що ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого декларанта з метою декларування товару «Гральні автомати, які приводяться в дію за допомогою жетонів» на митний пост Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205140034423U3 від 23.05.2024 та документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Вважаючи, що митна вартість ввезених товарів не підтверджена, митним органом було направлено письмову вимогу про надання додаткових документів, у відповідь на яку позивачем було подано письмові пояснення №27/05-01 від 27.05.2024 з долученим витягом про проведення конвертації. Однак, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000136/1 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA205140/2024/001402. У графі №33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ФОП ОСОБА_1 , не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей. Митну вартість товару визначено за ціною 17500,00 Євро, замість 8540,00 Євро, як заявлено до митного оформлення. З метою митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг під гарантії декларантом було подано вантажно-митну декларацію №24UA205140035190U0. На думку позивача, митницею не в достатній мірі наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленими митними вартостями товарів. Натомість, подані до митного оформлення документи в сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом. Таким чином, позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000044/1 від 21.03.2024 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Митного кодексу України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.05.2024 №UA205140/2024/000136/1.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України за МД №24UA205140034423U3 від 23.05.2024, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: ідентифікувати оплату за дану поставку товару неможливо через відсутність інформації у банківському платіжному документі, що стосується товару, від 01.05.2024 №12JBKLO5; в призначенні платежу зазначена інформація про оплату за контрактом від 08.05.2023 №0805/1-2023. Однак, додаткова угода про зміну назви компанії продавця від 27.03.2024 №2703/2 містить інформацію щодо заключеного договору між контрагентами від 09.08.2023 №0908/1-2023; згідно із пунктом 10.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1- 2023 строк дії договору до 31.01.2024, що на момент надання специфікації №Р28/03/2024 від 28.03.2024 такий не є дійсним. Документального підтвердження актуальності даного договору не надано; відповідно до рахунка на оплату від 20.05.2024 №25 витрати на транспортування по маршруту Skoczow (Польща) - м/п Угринів становлять 10590,4 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 490 км; транспортні витрати становлять 21,61 грн/км (10590,4/490). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/п Угринів-м. Луцьк становить 4036,16, відстань маршруту орієнтовно 117 км, що в перерахунку 34,49 грн/км (4036,16/117). Зазначено, що транспортні витрати розподілені непропорційно, вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України; в рахунку-фактурі від 20.05.2024 №25 зазначені транспортно-експедиційні послуги, однак суми понесених витрат за межами території України не надано, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; з огляду на умови поставки FCA, договору-заявки від 17.05.2024 №17/05/24 та п.2.6 договору (контракту) про перевезення від 04.01.2023 №01-1/23 вантаження та розвантаження вантажів здійснюється за домовленістю сторін, однак інформації про суми понесених витрат не надано, такі витрати не включено до митної вартості товару та не зазначено в гр. 21 ДМВ; відповідно рахунка-фактури від 17.05.2024 №FV/55 вартість товару становить 8540 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 20.05.2024 №24PL335010E0605059 - 37523; відповідно пункту 7 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1-2023 право власності на товар підтверджується актом прийому-передачі товару. Також, до митного оформлення надано контракт від 01.01.2024 №0101/1-2024, укладений між WIK Sp.Zo.o. та ФОП ОСОБА_1 , де згідно п.7 також зазначається наявність акту прийому-передачі товару. Акти прийому-передачі за вищезазначеними контрактами не подано до митного оформлення. Апелянт вважає, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості й усунули зазначені митним органом розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Таким чином вказує, що рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000136/1 від 27.05.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
08.05.2023 між позивачем ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ARCADE BEE Sp.Zo.o. (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0805/1-2023, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі за цінами та на умовах, визначених у додатках (специфікаціях), що невід'ємною частиною контракту.
Додатковою угодою №2703/2 від 27.03.2024 до договору №0805/1-2023 від 08.05.2023 повідомлено про зміну назви компаній, а саме продавця - з ARCADE BEE Sp.Zo.o. на EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o.
Відповідно до специфікації №Р28/03/24 від 28.03.2024 сторони домовились про поставку товару загальною вартістю 8540 Євро. Умови оплати: 100% передоплата.
На виконання умов контракту №0805/1-2023 від 08.05.2023 згідно із платіжною інструкцією №12JBKLO5 від 01.05.2024 позивачем здійснено оплату товару в сумі 8540 Євро в користь компанії EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o.
17.05.2024 компанією EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o. виставлено позивачу комерційний інвойс №FV/55 на товар (ігрові автомати в кількості 5 од.) загальною вартістю 8540 Євро.
З метою митного оформлення імпортованого товару 23.05.2024 декларант ФОП ОСОБА_1 подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205140034423U3 (а.с.15, 79) на товар: ««Гральні автомати, які приводяться в дію за допомогою жетонів (без жетоно-монетовидавача, який поставляється окремо), без екрану, не побутового призначення, з живленням від мережі 220В, без вмісту радіоелектронних і високочастотних пристроїв, нові: Аерохокей Basic модель Arctic 8FT, серійний номер 23735 - 1 шт.; Аерохокей модель Arctic 8FT, серійний номер 23731 - 1 шт.; Аерохокей модель Comix 8FT, серійний номер 23750 -1 шт.; Аерохокей модель Gold 8FT, серійний номер 23733 - 1 шт; Автомат аркада «Ghost» basic в елементах, модель HIT'EM ALL, серійний номер 1317 - 1 шт. Торговельна марка WIK, виробник WIK Sp.Zo.o.» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 8540 Євро.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №0805/1-2023 від 08.05.2023, додаткова угода №2703/2 від 27.03.2024 до вказаного договору, комерційний інвойс №FV/55 від 17.05.2024, правильний (точний) інвойс №FV/55 від 17.05.2024, платіжна інструкція №12JBKLO5 від 01.05.2024, специфікація №Р28/03/2024 від 28.03.2024, митна декларація країни відправлення №24PL335010E0605059 від 20.05.2024, пакувальний-лист №P28/03/2024 від 28.03.2024, автотранспортна накладна (СМR) №б/н від 20.05.2024, договір-заявка №17/05/24 від 17.05.2024, рахунок на оплату №25 від 20.05.2024, прайс-лист 2024.
27.05.2024 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківські платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного товару, 6) транспортні (перевізні) документи; 7) зовнішньоекономічний договір (контракт) від 09.08.2023 №0908/1-2023; 8) акт прийому-передачі товару; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та за бажанням декларанта інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
У відповідь на запит відповідача декларант надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів №27/05-01, до яких долучив витяг про проведену конвертацію.
27.05.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000136/1 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2024 №UA205140/2024/001402.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: ідентифікувати оплату за дану поставку товару неможливо через відсутність інформації у банківському платіжному документі, що стосується товару від 01.05.2024 №12JBKLO5; в призначенні платежу зазначена інформація про оплату за контрактом від 08.05.2023 №0805/1-2023. Однак, додаткова угода про зміну назви компанії продавця від 27.03.2024 №2703/2 містить інформацію щодо заключеного договору між контрагентами від 09.08.2023 №0908/1-2023; згідно із пунктом 10.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1-2023 строк дії договору до 31.01.2024, що на момент надання специфікації №Р28/03/2024 від 28.03.2024 не є дійсним. Документального підтвердження актуальності даного договору не надано; відповідно до рахунка на оплату від 20.05.2024 №25 витрати на транспортування по маршруту Skoczow (Польща) - м/п Угринів становлять 10590,4 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 490 км; транспортні витрати становлять 21,61 грн/км (10590,4/490). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/п Угринів - м.Луцьк становить 4036,16 грн, відстань маршруту орієнтовно 117 км, що в перерахунку 34,49 грн/км (4036,16/117). Зазначаємо, що транспортні витрати розподілені непропорційно, вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України; в рахунку-фактурі від 20.05.2024 №25 зазначені транспортно-експедиційні послуги, однак суми понесених витрат за межами території України не надано, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; з огляду на умови поставки FCA, договору-заявки від 17.05.2024 №17/05/24 та п.2.6 договору (контракту) про перевезення від 04.01.2023 №01-1/23 вантаження та розвантаження вантажів здійснюється за домовленістю сторін, однак інформації про суми понесених витрат не надано, такі витрати не включено до митної вартості товару та не зазначено в гр.21 ДМВ; відповідно до рахунка-фактури від 17.05.2024 №FV/55 вартість товару становить 8540 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 20.05.2024 №24PL335010E0605059 - 37523; відповідно до п.7 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1-2023 право власності на товар підтверджується актом прийому-передачі товару. Також, до митного оформлення надано контракт від 01.01.2024 №0101/1-2024, укладений між WIK Sp.Zo.o. та ФОП ОСОБА_1 , де згідно п.7 також зазначається наявність акту прийому-передачі товару. Акти прийому-передачі за вищезазначеними контрактами не подано до митного оформлення.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Декларантом на вимогу митниці надано конвертацію валют від 24.05.2024. Листом від 27.05.2024 №27/05-01 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
Відповідно до конвертера валют від 24.05.2024 вартість товару становить 37019,7 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 20.05.2024 №24PL335010E0605059-37523.
Декларантом на вимогу митниці не надано зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.08.2023 №0908/1-2023, акту прийому-передачі товару, банківських платіжних документів, що підтверджують вартість оцінюваного товару, виписку з бухгалтерської документації, транспортних (перевізних) документів, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.
Також, зазначаємо, що відповідно п.1.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2024 №0101/1-2024 засвідчено, що ФОП ОСОБА_1 є офіційним дистриб'ютором по території України продукції заводу WIK Sp.Zo.o. Відповідно до інформації, наявної в зовнішніх джерелах мережі Інтернет на сайті виробника «WIK» за посиланням www.wik.pl/distributors, серед переліку офіційних дистриб'юторів в Україні зазначений 1 суб'єкт ЗЕД, інформація про ФОП ОСОБА_1 відсутня.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визначених митним органом митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1- на рівні 3500 євро/од за МД №UA100180/2023/516527 від 16.10.2023. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару Ігровий автомат « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації від 27.05.2024 №24UA205140035190U0 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000044/1 від 21.03.2024 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Митного кодексу України, а тому і звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, колегія суддів зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №0805/1-2023 від 08.05.2023, додаткова угода №2703/2 від 27.03.2024 до вказаного договору, комерційний інвойс №FV/55 від 17.05.2024, правильний (точний) інвойс №FV/55 від 17.05.2024, платіжну інструкцію №12JBKLO5 від 01.05.2024, специфікацію №Р28/03/2024 від 28.03.2024, митну декларацію країни відправлення №24PL335010E0605059 від 20.05.2024, пакувальний-лист №P28/03/2024 від 28.03.2024, автотранспортну накладну (СМR) №б/н від 20.05.2024, договір-заявку №17/05/24 від 17.05.2024, рахунок на оплату №25 від 20.05.2024, прайс-лист 2024.
Апеляційний суд вважає, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 08.05.2023 №0805/1-2023, укладеним між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ARCADE BEE Sp.Zo.o. (продавець), визначено предмет договору, умови оплати, якість та гарантію, санкції тощо.
Відповідно до пункту 2.2 вказаного контракту сторонами погоджено, що продавець здійснює поставку товару протягом 30-ти днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.
Додатковою угодою №2703/2 від 27.03.2024 до договору №0805/1-2023 від 08.05.2023 визначено, що компанія ARCADE BEE Sp.Zo.o. змінила назву і продавцем за договором є компанія EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o.
Відповідно до специфікації №Р28/03/24 від 28.03.2024 сторони контракту домовилися про поставку товару загальною вартістю 8540 Євро. Умови оплати: 100% передоплата.
Згідно із платіжною інструкцією №12JBKLO5 від 21.05.2024 позивачем на рахунок нерезидента перераховано кошти в сумі 8540 Євро. Відповідно до призначення платежу оплату товару здійснено за договором від 08.05.2023 №0805/1-2023, що на думку суду, має змогу ідентифікувати оплату за дану поставку товару.
На підставі інвойсу №FV/55 від 17.05.2024 компанія EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o. здійснила в адресу позивача поставку товару загальною вартістю 8540 Євро на умовах FCA.
Ціна товару в інвойсі №FV/55 від 17.05.2024 (8540 Євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140034423U3 23.05.2024 (графа 22).
Так, однією із підстав для прийняття митницею оскаржуваного рішення слугувало те, що відповідно рахунка-фактури від 17.05.2024 №FV/55 вартість товару становить 8540 Євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 20.05.2024 №24PL335010E0605059 - 37523.
Щодо таких тверджень апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з експортною митною декларацією №24PL335010E0605059 від 20.05.2024 вартість товару визначена у валюті - польський злотий та становить 37523.
Апеляційний суд вважає, що твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в Євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 1.3. контракту від 08.05.2023 №0805/1-2023 валютою цього контракту є Євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в Євро. Тобто, вартість товарів у злотих сторонами договору взагалі не визначалась. При цьому, митні декларації країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у них та у інвойсах розбіжності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження митного оформлення вантажу в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
Разом з тим, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару..
Також, у спірному рішенні митний орган посилається на те, що згідно із пунктом 10.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1-2023 строк дії договору до 31.01.2024, що на момент надання специфікації №Р28/03/2024 від 28.03.2024 не є дійсним.
З приводу таких зауважень митниці, колегія суддів зазначає, що декларантом позивача до митного оформлення був наданий договір №0101/1-2024 від 01.01.2024, укладений між WIK Sр.Zo.o. та ФОП ОСОБА_1 , який підтверджує взаємовідносини з постачання продукції, ввезеної в адресу позивача.
Згідно із пунктом 10.3. вказаного договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2025.
При цьому, за змістом багатосторонньої угоди від 10.03.2022 між компанією WIK Sр.Zо.о. та ARCADE BEE Sр.Zо.о. про ексклюзивні права на продаж продукції WIK Sр.Zо.о., яка також надавалась митниці, компанія ARCADE BEE Sр.Zо.о. (в подальшому EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o.) має право експортувати товари WIK Sр.Zо.о. на загальну суму 1510000,00 польських злотих.
Про надання митниці договору №0101/1-2024 від 01.01.2024 та багатосторонньої угоди від 10.03.2022 свідчить перелік документів, наведений в графі 44 МД 24UA205140035190U0 від 27.05.2024.
Апеляційний суд зауважує, що укладення додаткової угоди №2703/2 від 27.03.2024 до договору №0805/1-2023 від 08.05.2023 є свідченням того, що договірні відносини за договором продовжені, а помилка в тексті угоди щодо номера договору (зазначено №0908/1-2023 від 09.08.2023), на що звертає увагу митниця в спірному рішенні, не є підставою для визнання договору нечинним.
Отже, вищенаведені угоди підтверджують правомірність виставлення рахунків-фактур не безпосередньо виробником WIK Sр.Zо.о., а компанією EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o.
В оскаржуваному рішенні серед іншого зазначено, що відповідно до рахунка на оплату від 20.05.2024 №25 витрати на транспортування по маршруту Skoczow (Польща) - м/п Угринів становлять 10590,4 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 490 км; транспортні витрати становлять 21,61 грн/км (10590,4/490). Згідно з вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту м/п Угринів-м. Луцьк становить 4036,16, відстань маршруту орієнтовно 117 км, що в перерахунку 34,49 грн/км (4036,16/117).
Вказане, на думку митного органу, свідчить, що транспортні витрати розподілені непропорційно та про можливе заниження транспортних витрат до кордону України. Окрім того, митний орган зазначає, що в рахунку-фактурі від 20.05.2024 №25 зазначені транспортно-експедиційні послуги, однак суми понесених витрат за межами території України не надано, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості. Також, апелянт посилається на те, що з огляду на умови поставки FCA, договору-заявки від 17.05.2024 №17/05/24 та пункту 2.6 договору (контракту) про перевезення від 04.01.2023 №01-1/23 вантаження та розвантаження вантажів здійснюється за домовленістю сторін, однак інформації про суми понесених витрат не надано, такі витрати не включено до митної вартості товару та не зазначено в гр. 21 ДМВ.
Надаючи оцінку таким доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до рахунку на оплату №25 від 20.05.2024 (а.с.20 зворот) транспортні послуги по маршруту: Skoczow (Польща) - м/п Угринів складають 10590,40 грн; м/п Угринів - м.Луцьк - 4036,16 грн, транспортно-експедиційні послуги на території України - 200,00 грн.
Визначена у МД №24UA205140034423U3 23.05.2024 митна вартість товару у розмірі 382003,54 грн, включає вартість товару 371413,14 грн (еквівалентно 8540 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 10590,40 грн.
З вищенаведеного слідує, що витрати на транспортування товару до кордону України за МД №24UA205140034423U3 23.05.2024 у розмірі 10590,40 грн були включені до митної вартості товару, що відповідає нормам пункту 5 частини десятої статті 58 МК України. Відтак, колегія суддів вважає, що у рішенні відповідачем не обґрунтовано підстав для можливого заниження позивачем транспортних витрат та наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей. Окрім того, надаючи оцінку таким сумнівам апелянта, апеляційний суд зауважує, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.
Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 7 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.05.2023 №0805/1-2023 право власності на товар підтверджується актом прийому-передачі товару. До митного оформлення надано контракт від 01.01.2024 №0101/1-2024, укладений між WIK Sp.Zo.o. та ФОП ОСОБА_1 , де згідно з пунктом 7 також зазначається наявність акту прийому-передачі товару, проте такий документ до митного оформлення на поданий.
Щодо таких тверджень митниці, колегія суддів зазначає, що на заявлену митну вартість жодним чином не впливає та обставина, що акти прийому-передачі за вищезазначеними контрактами не подано до митного оформлення. Крім того, акт прийому-передачі не є тим документом, що підтверджує вартість товару.
В оскаржуваному рішенні також митниця зауважила, що відповідно пункту 1.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.01.2024 №0101/1-2024 засвідчено, що ФОП ОСОБА_1 є офіційним дистриб'ютором по території України продукції заводу WIK Sp.Zo.o. Проте, відповідно до інформації, наявної в зовнішніх джерелах мережі Інтернет на сайті виробника «WIK» за посиланням www.wik.pl/distributors, серед переліку офіційних дистриб'юторів в Україні зазначений 1 суб'єкт ЗЕД, інформація про ФОП ОСОБА_1 відсутня.
Щодо таких доводів апелянта, апеляційний суд зазначає, що до митного оформлення подавався лист від компанії WIK Sp.Zo.o., у якому вказувалось, що компанія EMPIRO CONSTRUCTION Sp.Zo.o. є структурним підрозділом WIK Sp.Zo.o., відповідно ціни, що вказані у прайс-листах, є цінами, що надаються компанією WIK Sp.Zo.o. для офіційних дистриб'юторів.
Крім того, колегія суддів керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання колегії суддів, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 27.05.2024 №UA205140/2024/000136/1 є необґрунтованим та безпідставними, а тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 140/7408/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний