05 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/5563/24 пров. № А/857/30140/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (головуючий суддя Боршовський Т.І., м.Івано-Франківськ) у справі №300/5563/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0/15748/0402 від 01.07.2024,-
16.07.2024 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ») звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0/15748/0402 від 01.07.2024.
Позов обґрунтовує тим, що за результатами камеральної перевірки позивача з щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, складено акт від 10.06.2024 № 11088/09-19-04-02/43938772, згідно висновків якого встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України), а саме: зареєстровано податкові накладні в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації: податкова накладна № 3 від 05.04.2022 на суму 1246013,33 грн. зареєстрована з порушенням граничного терміну на 46 днів; податкова накладна № 6 від 27.04.2022 на суму 110757,47 грн. зареєстрована з порушенням граничного терміну на 46 днів; податкова накладна № 3 від 28.07.2022 на суму 192235,50 грн. зареєстрована з порушенням граничного терміну на 1 день. На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень відповідач прийняв оспорюване податкове-повідомлення рішення від 01.07.2024 № 0/15748/0402, яким нараховано штрафні санкції в сумі 85250,96 грн. Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним, оскільки у період реєстрації спірних податкових накладних був чинний пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПУ України, яким передбачено звільнення платників податку від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, який тривав на момент спірних правовідносин, що виключає можливість застосування штрафних санкцій. Окрім цього, контролюючий орган помилково обчислив розмір штрафу у редакції норми, що діяла на момент реєстрації спірних податкових накладних, тобто у більшому розмірі, а не згідно з нормами, які є чинними станом на день прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення та станом на момент ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, які передбачали зменшений розмір штрафу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Апелянт вважає, що законні очікування платника податків щодо незастосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених в період дії «ковідного захисту» охоплюються дією пункту 52-1 Перехідних положень ПК України. Застосування ж до платка податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних покладає на нього додатковий надмірний тягар та є порушенням основоположних принципів верховенства права та принципу належного урядування. Крім того, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації та запровадження воєнного стану господарська діяльність, як і вся економіка України, була, фактично, паралізована. Термінова евакуація зі східних регіонів, відсутність стабільного інтернету, непрацюючий Єдиний реєстр податкових накладних, відсутність чітких юридичних механізмів та неоднозначність податкового законодавства мали наслідком зростання кількості незареєстрованих та несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних. Також, на думку апелянта, слід враховувати, що правові ситуації, які пов'язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан. В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов'язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно. Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та ухвалення протиправного рішення. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ» 27.11.2020 зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області, основний вид діяльності за КВЕД: 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», що підтверджується інформацією внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ТОВ «РН-ІФ» зареєструвало в ЄРПН податкові накладні з податку на додану вартість: № 3 від 05.04.2022 на суму 1246013,33 грн.; № 6 від 27.04.2022 на суму 110757,47 грн.; № 3 від 28.07.2022. Вказані обставини не є спірною.
10.06.2024 головним державним інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «РН-ІФ», за результатами якої складено акт від 10.06.2024 № 11088/09-19-04-02/43938772 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (акт перевірки).
Згідно висновків акту перевірки контролюючий орган встановив порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: зареєстровано податкові накладні в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації: податкова накладна № 3 від 05.04.2022 на суму 1246013,33 грн., граничний термін реєстрації 15.07.2022, зареєстрована з порушенням граничного терміну на 46 днів; податкова накладна № 6 від 27.04.2022 на суму 110757,47 грн., граничний термін реєстрації 15.07.2022, зареєстрована з порушенням граничного терміну на 46 днів; податкова накладна № 3 від 28.07.2022 на суму 192235,50 грн., граничний термін реєстрації 15.08.2022, зареєстрована з порушенням граничного терміну на 1 день.
На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.07.2024 № 0/15748/0402, яким нараховано штрафні санкції в сумі 85250,96 грн.
Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних відповідач нарахував 85250,96 грн., з яких: 3844,71 грн., що становить 10% від суми ПДВ 38447,10 грн., вказаної в податковій накладній № 3 від 28.07.2022, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 1 день; 74760,80 грн., що становить 30% від суми ПДВ 249202,67 грн., вказаної в податковій накладній № 3 від 05.04.2022, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 46 днів; 6645,45 грн., що становить 30% від суми ПДВ 22151,49 грн., вказаної в податковій накладній № 6 від 27.04.2022, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 46 днів.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 01.07.2024 № 0/15748/0402, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок та підстави звільнення платників податків від відповідальності в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану, неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду, який сформував єдину правову позицію щодо особливостей застосування норм Податкового кодексу України про звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасне подання контролюючому органу на реєстрацію податкових накладних залежно від редакцій таких норм, які були чинними в різні періоди.
Верховний Суд в постанові від 16.04.2024 за результатом розгляду справи № 460/21543/23 дійшов таких висновків щодо застосування норм пунктів 52-1 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо права контролюючих органів на притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов'язку під час дії в Україні воєнного стану: «…18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України».
Такий підхід до правозастосування вказаних вище норм Перехідних положень ПК України є усталеним, що підтверджується постановами Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 420/10441/23, від 12.04.2024 у справі № 620/9720/23, від 18.04.2024 у справі № 240/27062/22, від 22.05.2024 у справі № 500/5361/23, від 13.06.2024 у справі № 260/1427/23, від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23.
Отже, враховуючи вказану усталену правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм податкового закону, колегія суддів вказує, що з 27.05.2022 перестали існувати підстави для звільнення від відповідальності платників податків, пов'язані із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнним станом, зокрема, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період. Так, з 27.05.2022 відновлено можливість для застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.
Щодо доводів апелянта про необхідність розрахунку розміру штрафу у зменшеному розмірі відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 № 2876-IX, апеляційний суд зазначає наступне.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Верховний Суд в постановах від 22.05.2024 у справі № 500/5361/23 та від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23 дійшов таких висновків: «… Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. А тому, розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим. Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23…».
Колегія суддів зазначає, що податкова накладна № 3 від 05.04.2022 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.08.2022, податкова накладна № 6 від 27.04.2022 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.08.2022, податкова накладна № 3 від 28.07.2022 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.08.2022.
З огляду на те, що всі вищевказані податкові накладні зареєстровані до набрання чинності 08.02.2023 Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», застосуванню підлягали загальні норми, що передбачають відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно здійснив розрахунок штрафу 85250,96 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних: № 3 від 28.07.2022, штраф в розмірі 3844,71 грн., що становить 10% від суми ПДВ 38447,10 грн., вказаної в податковій накладній, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 1 день (порушення строку реєстрації до 15 календарних днів); № 3 від 05.04.2022, штраф в розмірі 74760,80 грн., що становить 30% від суми ПДВ 249202,67 грн., вказаної в податковій накладній, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 46 днів (порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів); № 6 від 27.04.2022, штраф в розмірі 6645,45 грн., що становить 30% від суми ПДВ 22151,49 грн., вказаної в податковій накладній, зареєстрованій з порушенням граничного терміну на 46 днів (порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів).
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апелянт не довів порушення своїх прав спірним податковим повідомленням-рішенням, зокрема своєчасної реєстрації податкових накладних № 3 від 05.04.2022, № 6 від 27.04.2022, № 3 від 28.07.2022. Натомість відповідачем, як контролюючим органом, обгрунтувано підставність нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації вищевказаних податкових накладних згідно податкового повідомлення-рішення від 01.07.2024 за № 0/15748/0402, з огляду на критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РН-ІФ» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 300/5563/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний